Економічні науки /6. Маркетинг и менеджмент

К.е.н. Миронова Р.М., Зашко А.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

ПРОБЛЕМИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА В АПК

Економіка аграрного сектору України протягом останніх років характеризується постійним спадом ділової активності товаровиробників, поглибленням економічних диспропорцій, наростанням фінансової і платіжної кризи. Одним із шляхів її вирішення є обрання аграрними підприємствами нового для сільського господарства стратегічного напряму розвитку – диверсифікації виробництва, який не потребує значних капіталовкладень ззовні, але гарантує отримання власних високих кінцевих результатів як для приватного сектору економіки, так і для суспільства в особі держави.

Диверсифікація виробництва у сфері АПК – це розширення номенклатури та асортименту, зміна виду продукції, що виробляється підприємством, освоєння нових видів виробництв для підвищення ефективності виробництва, отримання економічної вигоди, запобігання банкрутства з урахуванням екологічних та соціальних потреб населення.

Для мінімізації ризиків та отримання стабільних фінансових результатів сільськогосподарське підприємство може шляхом диверсифікації своєї діяльності не пов’язані з основним виробництвом.

В сучасних умовах диверсифікація в широкому розумінні цього слова набуває дещо глибшого змісту і може бути визначена як урізноманітнення видів діяльності підприємства у виробничій, фінансовій та маркетингових сферах.

В економічній літературі виділяють такі напрями диверсифікації:

o концентрична – створення нових видів продукції за існуючої технології і на основі тих же матеріалів, сировини, що раніше використовувалися на підприємстві;

o вертикальна – організація виробництва продукції, яку раніше підприємство отримувало від партнерів-постачальників;

o горизонтальна – випуск продукції, для виробництва якої потрібні зміни існуючої технології або розробка нової;

o корпоративна – створення і виробництво принципово нової продукції.

Виділяють наступні види диверсифікації:

-   традиційна сільськогосподарська диверсифікація;

-   диверсифікація через виробництво нетрадиційної продукції;

-   виробництво несільськогосподарської продукції та надання послуг;

-   агроекологічне землеробство.

Диверсифікація сільськогосподарського виробництва позитивно діє на економічну, соціальну і екологічну ефективність аграрних формувань. Через реалізацію проектів диверсифікації виробництва покращується використання землі, засобів виробництва і трудових ресурсів, завойовуються додаткові ніші ринків, стабілізується фінансовий стан сільськогосподарських виробників, повніше задовольняється попит на продукцію, роботи, послуги.

Вона дозволяє краще насичувати ринк товарами, заміняти ті, що застаріли, новими, підвищувати ефективність виробництва, використовувати ресурси протягом року більш рівномірно, підвищувати зайнятість за рахунок нових робочих місць. Диверсифікація сприяє наповненню ринків товарами, витісненню імпорту, більш рівномірному надходженню доходів за періодами року, збільшенню річної маси прибутку.

Диверсифікація виробництва в сільському господарстві, на відміну від інших галузей економіки, має свої особливості, зумовлені специфікою аграрного виробництва. Ці особливості можна назвати об’єктивними передумовами до застосування диверсифікації: властивості конкретного грунту, біологізацію землеробства, розбіжність в цінах на сировину і готову продукцію, що стимулюють власну переробку, сезонність виробництва і використання робочої сили, високі витрати на транспортування продукції, нестабільність господарювання, пов’язану з природними факторами.

Диверсифікація виробництва в сільському господарстві передбачає збільшення прибутку за рахунок використання ринкових шансів і встановлення ринкових переваг, забезпечення новими робочими місцями трудових ресурсів села. Основна причина диверсифікації – прагнення господарств зменшити залежність від вузької товарної номенклатури.

Фактори диверсифікації виробництва в сільському господарстві такі:

- Підвищення конкурентоспроможності підприємства

- Насичення ринку товарами,задовільнення попиту

- Створення регіональної соціальної та виробничої інфраструктур

- Цінова кон’юнктура ринку

- Покращення соціальних умов життя населення

- Технологія виробництва

- Комплексне використання сировини та продукції

- Місце розташування підприємства

- Різниця в природних умовах

- Біологічні та фізіологічні фактории

- Забезпечення продовольчої безпеки

Основними факторами, що негативно впливають на розвиток диверсифікації виробництва в сільському господарстві регіону є:

- диспаритет цін на промислову і аграрну продукцію,

- незабезпеченість засобами виробництва по основній діяльності,

- невирішеність фінансово-кредитного забезпечення,

- нерозвиненість одержаної в спадок виробничої та соціальної інфраструктури,

- необізнаність з механізмами диверсифікації.