Тиквій Н.В., Багдасарян С.О.,Підлісна О.О.

Вінницький торговельно-економічний  інститут КНТЕУ

Проблеми і перспективи розвитку внутрішнього аудиту на підприємствах в Україні

Ефективна діяльність підприємницької діяльності багато в чому залежить від дієвої організації системи незалежного внутрішньогосподарського контролю – аудиту. Створення на вітчизняних підприємствах підрозділів внутрішнього аудиту та нормативного регулювання їхньої діяльності на сьогодні являється актуальним, складним та багатогранним питанням. В умовах економічної кризи ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від організації системи внутрішнього контролю. Внутрішній аудит бере частину функцій внутрішньогосподарського контролю та сприяє ефективному виконанню завдань і цілей, задля яких функціонує підприємство.     Актуальність створення на підприємствах підрозділів внутрішнього аудиту та нормативного регулювання їхньої діяльності є беззаперечною.

Питаннями розвитку  внутрішнього аудиту є об’єктом досліджен­ня в різних наукових роботах таких вчених як А.Ткаченко, А.Бодюк, Л.Сухарева, С.Прилипка , О.Редька.

    Метою статті є дослідження стану розвитку внутрішнього аудиту в Україні, а також визначення перспектив його розвитку на підприємствах України .

      Інструментом в економічно розвинених країнах із високим рівнем фінансової дисципліни  є внутрішній аудит , який вирішує важливі завдання з удосконалення системи внутрішнього контролю та управління в установі, попереджує факти незаконного та неефективного використання бюджетних ресурсів, запобігає виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності відповідної установи. Метою внутрішнього аудиту є надання об’єктивної та незалежної оцінки дієвості системи внутрішнього контролю в установі та ефективності функціонування установи загалом, а також рекомендацій керівнику з покращення діяльності установи [1, с.24].

     Стан внутрішнього аудиту в Україні супроводжується низкою проблемних аспектів, а саме: недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю; недосконалість діючої нормативно-правової бази у сфері регулювання внутрішнього аудиту; брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; відсутність типових форм документів з аудиту в цілому та внутрішнього аудиту зокрема. Така ситуація потребує негайного вирішення, адже унеможливлює  подальший розвиток внутрішнього аудиту [2, с. 32-35].

        В умовах економічної кризи ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від організації системи внутрішнього контролю. Основним аспектом будь-якої діяльності в тому числі внутрішнього аудиту зокрема є нормативне забезпечення. В Україні майже відсутнє методичне забезпечення внутрішнього аудиту. Це у свою чергу призводить до недоліків при проведені аудиту. Становлення зовнішнього аудиту в Україні вже відбулося, але вітчизняний внутрішній аудит і в професіональному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах знаходиться ще в початковому стані розвитку. Стандартів, що регулюють функціонування внутрішнього аудиту в Україні немає (за винятком нормативних документів НБУ з регламентації внутрішнього аудиту в комерційних банках України), і це зменшує поширення передового досвіду  в цій сфері діяльності на інших підприємствах. З іншого боку, відсутність будь-яких обмежень на зміст і форми проведення внутрішнього аудиту стимулює розробку суб’єктами господарювання власних форм реалізації його функцій. В Україні впровадження внутрішнього аудиту розпочалось з банківських установ. Саме НБУ своєю постановою зобов’язав комерційні банки запровадити внутрішній аудит. Існує проблема з принципами, на основі яких повинен будуватися внутрішній аудит підприємства. Можна виділити такі принципи щодо організації ефективної системи внутрішнього аудиту на підприємстві:

·              Надійність (керівництво підприємства, де проводиться перевірка,повинно встановити надійну та дієву систему і забезпечити її функціонування);

·              Адаптивність (прагнення до підтримки певного балансу внутрішніх можливостей розвитку системи внутрішнього аудиту);

·              Постійність (ефективне та постійне функціонування внутрішнього контролю дозволяє вчасно виявити випадки шахрайства, господарських порушень, що регулюють господарсько-фінансову діяльність підприємства);

·              Динамічність (динамічне приведення у відповідність мети та спонукальних мотивів контрольної діяльності).

       До проблемних аспектів внутрішнього аудиту слід віднести: недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю; неефективність діючої нормативно-правової бази в питанні внутрішнього аудиту;  брак достатнього досвіду аудиторської діяльності; недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів; відсутність типових форм документів з аудиту в цілому та внутрішнього аудиту, зокрема;  відсутність методичних рекомендацій з питань автоматизації внутрішнього аудиту тощо.

       Перераховані проблемні аспекти розвитку внутрішнього аудиту в Україні призводять до меншої ефективності здійснення внутрішнього аудиту на підприємстві та до недовіри щодо такої системи на підприємстві. Хоча із впровадженням внутрішнього аудиту підприємство має істотні переваги, зокрема: виявлення резервів засобів та джерел підприємства; розробка рекомендацій щодо удосконалення системи обліку на підприємстві, що в кінцевому випадку призведе до економії витрат на утримання облікового апарату; оцінка використання наявного на підприємстві програмного забезпечення з метою покращення ефективності його використання; ефективна система внутрішнього аудиту на підприємстві значно підвищує інтерес інвесторів до таких підприємств.

     Підвищенню  ефективності  діяльності    підприємства  може суттєво сприяти інтеграція внутрішнього аудиту з управлінським обліком та функціонально-вартісним аналізом, які спільно мають утворити систему дієвого корпоративного контролінгу, покликану вишукувати та мобілізувати резерви економії ресурсів, раціоналізацію технологічних процесів, зменшення собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції, товарів,робіт (послуг). Таким чином, наступним проблемним аспектом внутрішнього   аудиту є визначення  його  місця   серед   системи управління підприємством. Тобто підприємство не повинне розглядати внутрішній аудит як систему лише контролю з фіскальною метою, а як систему, що покликана знайти приховані резерви на підприємстві з метою покращення ефективності діяльності підприємства [3, с.54-57].

Отже, до основних проблем розвитку внутрішнього аудиту в Україні слід віднести насамперед недостатнє норматив­не та методологічне забезпечення, що спричиняє полеміку в са­мих принципах, методах, методології та процедурах внутрішньо­го аудиту. Також не слід забувати і про відсутність внутрішніх розробок щодо організації та методики внутрішнього аудиту на підприємстві. Таким чином, першочерговим завданнями є: удосконалення законодавчого регулювання внутрішнього аудиту в Україні; визначення на методичному рівні принципів внутрішнього аудиту; подальша розробка і впровадження нормативів внутріш­нього аудиту; поліпшення методики та організації внутрішнього аудиту, його якості та розробка оптимальної методики, питання аудитор­ської етики та інші. Вирішення таких проблем спрямоване на укріплення позицій та авторитету внутрішнього аудиту в Україні.

Література:

1. Баланс–Бюджет. –2011. –№40. –С.23-26.                                              2.Кравченко В.В. Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього аудиту в сучасних умовах господарювання /В.В. Кравченко// Наукові праці КНТЕУ. Економічні науки – 2010. – № 17. – С. 32-35. 

3.Макеєва О. Перспективи  розвитку  внутрішнього  аудиту в Україні //

Економіст. – 2010. – №6. – С. 54-57.