Самородова Н.М., Двурічанська В.Ю.

Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України

ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ

ЇХ ВИРІШЕННЯ

Анотація. Визначено сутність доходу як економічної категорії та з точки зору бухгалтерського обліку, визначено основні проблеми бухгалтерського обліку доходів підприємства, та надано рекомендації щодо їх вирішення.

Ключові слова: дохід, облік, прибуток, фінансовий результат, стандарти бухгалтерського обліку.

Вступ. Найважливішим показником, що надає інформацію про роботу підприємства є його фінансовий результат, тобто прибуток (збиток), а також його розмір і характер. Правильне та своєчасне відображення доходу в бухгалтерському обліку зумовлює актуальність дослідження, бо дохід є одним з найважливіших елементів формування прибутку підприємства.

Питання, пов'язані, з проблемами обліку доходів підприємства та перспективами їх вирішення в Україні, займалися у своїх роботах такі вчені-економісти, як Н.М. Голуб, А.І. Швиденко,В.М. Бровко та інші.

Постановка завдання. Метою статті є визначення сутності доходу як економічної категорії та з точки зору бухгалтерського обліку, дослідження методики обліку доходу за національними та міжнародними стандартами, надання пропозицій щодо їх вдосконалення та узгодження.

Результати. Категорія «дохід» в економічній теорії розглядається як збільшення ресурсної бази підприємства, що використовується для компенсації вже здійснених витрат та певних накопичень з метою подальшого розвитку.

П(с)БО № 15 [1] визначає доходи як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу, за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників. Отже, поняття «дохід», з точки зору бухгалтерського обліку, означає надходження економічних вигод протягом звітного періоду, які виникають в результаті звичайної діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо.

Такий підхід до поняття "дохід" виявляється неприйнятним тоді, коли підприємство є збитковим. У такому разі власний капітал, як правило, зменшується, але це не свідчить про те, що підприємство не отримувало доходу від реалізації продукції, робіт чи послуг, а також від інших видів діяльності.

Крім того визначення доходів за П(с)БО № 15 не відповідає іншим нормативним документам бухгалтерського обліку, зокрема пунктам статей, що не включаються до доходу підприємства. За П(с)БО № 15 не визнаються доходами: суми податків на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або на погашення позики, якщо це передбачено відповідними угодами; надходження, що належать іншим особам. У прийнятих же нормативних документах [2] (План рахунків та Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, кaпiталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 № 2 291), та у «Звіті про фінансові результати» простежуються деякі розбіжності. Наприклад на рахунку 70 «Дохід від реалізації», як відомо, накопичується інформація про доходи від реалізації з урахуванням податку на додану вартість, акцизного збору та інших обов’язкових платежів.

Ще однією проблемою обліку доходів підприємства можна вважати проблему повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. На даний момент рівень недовідображення доходів в країні коливається від 30 до 70%.[3] Ця проблема досить багатопланова, надзвичайно складна й стосується всього нашого суспільства, способу життя, системи оподаткування тощо.

Тому, на наш погляд, в наказі «Про облікову політику» необхідно прописати порядок ведення обліку для цілей оподаткування. Податкова політика повинна містити в собі повну і достовірну інформацію про порядок віддзеркалення господарських операцій за звітний період, а також відомості для контролю за правильністю, повнотою і своєчасністю розрахунку і сплати податків до бюджету.

Ще однією проблемою обліку доходів можна вважати визнання доходом авансу від покупця. Погоджуємось з автором Малютою Ю.В.,[4] на погляд якого це суперечить положенням МСБО 18 «Дохід» та П(с)БО 15 «Дохід». Ці стандарти стверджують, що дохід може визнаватися лише в момент переходу права власності й ризику за товар до покупця. Щоб вирішити цю проблему, необхідно аванс від покупця визнавати як кредиторську заборгованість у балансі продавця.

Проблемою визнання доходів є також невпевненість продавця в оплаті відвантажених товарів, бо продавець не може визнавати дохід під час відвантаження товарів без їх оплати. І якщо невпевненість в оплаті зафіксовано у відповідному первинному документі (наприклад, у доповідній записці відділу збуту або у звіті відділу маркетингу), то перед бухгалтером постає питання як відобразити операцію. З одного боку, на складі товарів уже немає і списувати активи з балансу потрібно. З іншого – відвантажувальні документи разом із договорами купівлі-продажу дають достатні підстави для визнання дебіторської заборгованості. Водночас П(с)БО 10 [5] вимагає відображення дебіторської заборгованості одночасно з відображенням доходу. А дохід у разі невпевненості в оплаті відображати не можна. Вирішити таку проблему можна звернувшись до світової практики. Світовій бухгалтерській практиці відомо кілька моделей відображення викладеної господарської операції. Коли складно визначити величину або гарантувати оплату за продукцію, американські бухгалтерські положення застосовують метод продажів у розстрочку і метод відшкодування витрат. За методом продажу у розстрочку дохід визнається у той період, коли надходять грошові кошти, а не тоді, коли має місце реалізація. Метод відшкодування витрат полягає у тому, що при відвантаженні товарів з балансу списується вся вартість товарів і на цю суму визнається дебіторська заборгованість. Одночасно на суму нарахованої націнки в обліку відображається відстрочений дохід. Під час надходження платежів від покупця визнається дохід у сумі платежу, який надійшов, і одночасно пропорційно списується націнка. Це не що інше, як касовий метод визнання доходу. Такий метод визнання доходу в національній економіці пропонується деякими авторами тим компаніям, що працюють переважно з покупцями, які є бюджетними організаціями. Адже такий механізм дозволяє їм звести до одного періоду появу бухгалтерського доходу та податкових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість. Можна погодитись з автором Голуб Н.М.,[6] який пропонує до використання у цьому випадку метод відстрочки за МСБО, за яким суми відстроченого валового прибутку слід розглядати як непогашену дебіторську заборгованість, а не прибуток майбутніх звітних періодів. Сутність цього методу полягає у тому, що на момент продажу відвантажені цінності відображаються як запас готової продукції. Відображення відстроченого валового прибутку як кредиторської заборгованості, на думку автора, ніяк не впливає на величину чистого прибутку, але викривлює в балансі співвідношення активу і кредиторської заборгованості. Отже, основними причинами невідповідності методологічних засад регламентування аспекту визнання доходу національними П(с)БО по відношенню до вимог МСБО є: жорстке регламентування державою даного процесу, невідповідність розвитку економічних зв’язків між суб’єктами господарювання, відсутність механізму здійснення гарантій по виконанню зобов’язань сторін взаємодії, тощо. МСБО мають більш конкретизований характер положень щодо обліку доходів та відображення їх у фінансовій звітності. Тоді, як у національних П(с)БО містяться моменти неповної визначеності та розмежованості доходів з наступним формальним перекрученням інформації при складанні фінансової звітності. Важливим моментом є також запровадження єдиної методології

формування доходів як в податковому, так і в бухгалтерському обліку.

Висновки. Вирішити проблему повноти та своєчасності відображення доходів у системі бухгалтерського обліку можна шляхом закріплення більш детальної класифікації і деталізації порядку бухгалтерського обліку доходів в обліковій політиці підприємства. Ще одним необхідним заходом для вдосконалення бухгалтерського обліку доходів є узгодження національних стандартів бухгалтерського обліку з міжнародними.

Література:

1.П(с)БО 15 «Дохід», затверджено наказом МФУ від 29.11.99. – К. :Алерта, 2011. –272с.

2.План рахунків бухгалтерськогo обліку активів, капіталу, зобов’язань і

гocподарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.99 № 291[Електронний ресурс]  - Режим доступу: http: //zakon. rada.gov.ua

3.Швиденко А. І. Бровко В. М. Облік доходів підприємства: сучасна практика, проблеми, шляхи вдосконалення.[Електронний ресурс]  - Режим доступу: http://www.khibs.edu.ua/1(6)2009/R2/4.pdf

4. Малюта Ю. В. Проблеми обліку доходу. [Електронний ресурс]  - Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/full_article/782/

5. П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затверджено наказом МФУ від 29.11.99. – К. :Алерта, 2011. –272с.

6.Голуб Н.М. Вдосконалення обліку доходів відповідно до вимог міжнародних стандартів. [Електронний ресурс]  - Режим доступу: http: //nbuv. gov.ua /portal /Soc_gum/Vzhdtu_econ/2009_4/7.pdf]