К.е.н. Даценко Г.В., Багдасарян С.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стан, проблеми та перспективи розвитку державного фінансового контролю в Україні

Побудована в Україні система державного фінансового контролю не повною мірою забезпечує на належному рівні фінансово-бюджетну дисципліну держави, що являється наслідком низки проблем, які створюють тенденції щодо зростання кількості та обсягів основних фінансових порушень. Саме контроль є невід'ємною складовою частиною управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в умовах переходу до ринку визначається не тільки наявністю недоліків у фінансовій практиці, неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, а й закономірністю ускладнення господарських та економічних зв'язків.

Метою статті є висвітлення сутності державного фінансового контролю, його проблем та визначення напрямів розвитку системи державного фінансового контролю в Україні.

Серед наукових досліджень вітчизняних учених, в яких висвітлено проблеми державного фінансового контролю, заслуговують на увагу праці: Є.О.Алісов, І.А. Бєлобжецький, Ю.М. Бажал, Л.К.Воронова, С.Т. Кадькаленко та ін. У той же час проблеми розвитку державного контролю залишаються недостатньо висвітленими. В економічній літературі майже відсутні науково обґрунтовані методологічні й методичні підходи щодо удосконалення форм і методів державного контролю, у тому числі аудиту державних ресурсів.

Державний фінансовий контроль – це особлива управлінська функція держави ,реалізація якої передбачає відхилення від правових норм, які визначають порядок використання фінансових ресурсів господарюючими суб’єктами, здійснення контрольних заходів за дотриманням цих норм, виявлення правопорушень щодо використання фінансових ресурсів, усунення їх наслідків, блокування незаконних фінансово-господарських опе-

рацій і здійснення заходів щодо компенсації збитків, завданих державі, суб’єктам господарювання та громадянам, розроблення заходів щодо запобігання виявленим порушенням у майбутньому [4, с. 15].

Необхідно відзначити, що основною метою діяльності державного фінансового контролю є забезпечення попередження та недопущення фінансово-бюджетних  порушень [2, с.12]. 

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ, де головним завданням є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектора економіки тощо[6].

Аналізуючи ефективність фінансового контролю в Україні, можна виявити низку серйозних проблем становлення державного фінансового контролю. Найважливіша з них – методологічна проблема, пов’язана з недостатньою з’ясованістю природи внутрішнього та зовнішнього фінансового контролю. У нашій державі спостерігаються спроби штучного об’єднання внутрішнього і зовнішнього фінансового контролю, що пояснюється нерозумінням суті питання [1, с. 31-32].

Наступна проблема полягає в тому, що сьогодні державний фінансовий контроль не поширюється на доходи Державного та місцевих бюджетів. В Україні такі функції покладені на податкову службу. Важливою проблемою є також відсутність належного державного фінансового контролю за використанням державної та комунальної власності. Величезні фінансові потоки і кошти зовсім не контролюються. Ще одна вагома проблема – відсутність системи здійснення контролю за використанням державних коштів. Порушення чинного законодавства, нецільове витрачання коштів, марнотратство і навіть розкрадання стають, на жаль, нормою нашого життя [7, с. 76-79].

Для підвищення ролі фінансового контролю в Україні, вирішення основних проблем у державі, що пов’язані з цим питанням, необхідно реформувати систему фінансового контролю. Щодо заходів реформування, то можна виділити наступні: розроблення законодавчої бази, нормативно-правових актів, інструктивних і методичних документів, що підвищують ефективність державного фінансового контролю; створення й відпрацювання механізму координації роботи контрольних органів; вирішення питання поліпшення матеріально-технічного забезпечення контрольних органів; проведення заходів з удосконалення професійного рівня працівників контрольних органів; вивчення і впровадження в практику іноземного досвіду проведення державного фінансового контролю [1, с.31-32].

Так система державного фінансового контролю має бути цілісною виключно тому, що її «фундаментом» повинні бути єдині принципи, норми та нормативи побудови та функціонування і розв’язання завдань, що стоять перед нею з чітким визначенням контролюючих органів та їх прав, обов’язків і повноважень. Проте основним принципом діяльності кожного контролюючого органу в системі повинен бути принцип незалежності та об’єктивності [5, с.46].

Головними напрямами розвитку та вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, який здійснюється Рахунковою палатою, є: оптимізація функцій і повноважень; формування системної і довершеної нормативно-правової бази (в тому числі стандартизація державного фінансового контролю); розвиток і вдосконалення системи процедур фінансового контролю; організація адекватної інформаційно-комунікаційної інфраструктури; матеріально-технічне (включаючи соціально-побутове) і фінансове забезпечення функціонування контрольних органів.

Cистема державного фінансовогоконтролю України функціонує без існу-вання базового закону, який би встановлював основні поняття у цій сфері, чітко розподіляти завдання,функції та повноваження між органами дер-жавної та місцевої влади, регламентувати відносини між суб’єктами та об’єктами контролю, визначати відповідальність і незалежність відповідних уповноважених посадових осіб, що є однією з основних причин не сформованості цілісної системи державного фінансового контролю.

Сучасна  модель  системи  державного  фінансового  контролю  повинна відповідати принципу децентралізації. Виходячи з цього, необхідно будувати систему  на  базі  розвитку  внутрішнього  управління  та  контролю  на регіональному рівні. Мова йде про  створення в органах місцевої  влади всіх рівнів  системи  внутрішнього  контролю  за  витрачанням  коштів  місцевих бюджетів   та  комунального майна  і  системи  зовнішнього  незалежного контролю на регіональному та місцевому рівнях [3, с.38-39]. 

Варто зазначити, що на даний час державний фінансовий контроль в Україні знаходиться в далеко не ідеальному стані, враховуючи чимало вище перечислених вад. Разом з тим, варто прийняти до уваги той факт, що кількість фінансових порушень не зменшується також через відсутність жорсткої адміністративної відповідальності за бюджетні правопорушення та не відшкодування спричинених збитків, неможливість притягти винних осіб до кримінальної відповідальності, або робиться це вибірковим методом.

З вище викладеного можна зазначити, що ефективний державний фінансовий контроль має важливе значення у забезпеченні сталих темпів розвитку національної економіки. В умовах глобальних економічних перетворень перед контролюючими органами держави постають нові завдання,  основні з  яких: збалансування бюджетних систем та  підтримка сталого рівня дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.Також можна сказати про недооцінку ролі фінансового контролю в Україні для забезпечення фінансової дисципліни у державі. Такий стан призводить до значних фінансових порушень, які мають тенденцію до зростання протягом останніх років, що спричинено рядом проблем у цій галузі. Наявність значних обсягів фінансових порушень визначає потребу в підвищенні ролі фінансового контролю на сучасному етапі розвитку економіки. Вирішення цих проблем може бути досягнуте лише завдяки розробленій стратегії удосконалення, яка повинна відповідати вимогам сучасності та спиратися на прийняті у всьому світі норми.

Список використаної літератури

1. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю.// Вісник ЧТЕІ. – 2008. – №4. – С.31– 32.

2. Бубенко І.В., Бутенко В.Л. Проблеми фінансового контролю на регіональному рівні / І.В. Бубенко // Економічний простір. – 2008. – №11. – С. 12– 17.

3. Стефанюк І.Б. Державний фінансовий контроль: проблеми ідентифікації і визначення системи / І.Б. Стефанюк // Фінанси України – 2009. – №11. – С. 28-34.

4.Осадчук С.В. Стан та проблеми державного фінансового контролю на регіональному та місцевому рівні/ С.В. Осадчук // Актуальні  проблеми  державного управління: Зб. наук. праць. Вип. 2 (24). – 2010. – С. 13– 22.

5. Барабаш Н. С., Никонович М.О. Удосконалення системи державного фінансового контролю// Фінансовий контроль. – 2008. – №3 (26). – С.44– 47.

6. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.93. № 2940 зі змінами та доповненнями.

7. Дмитренко Г.В. Проблеми удосконалення державного фінансового контролю в контексті зарубіжного досвіду // Економіка & держава. – 2009. – №7. – с.76– 79.