Экономические
науки/7.Учет и аудит.
Тиквій Н.В. Котощук
Д.А.
Вінницький
торговельно-економічний університет КНТЕУ
Оцінка суттєвості помилок під
час організації аудиту
Розвиток ринкових відносин в українській економіці
супроводжується зростанням інформаційного ризику в прийнятті економіко
управлінських рішень. Необхідність
підвищення достовірності економічної фінансової й управлінської інформації про
діяльність суб'єктів ринку обумовила появу нового виду професіональної підприємницької
діяльності аудиту фінансової звітності.
Одним із основоположних принципів аудиту є принцип
суттєвості, який визначає концепцію достовірності інформації в аудиторській
діяльності. Згідно з цим принципом під суттєвістю розуміється не абсолютна точність даних, а міра їх точності, яка дозволить
користувачеві даних робити на їх основі правильні висновки щодо фінансового
стану підприємства результатів його господарської діяльності і приймати рішення.
Метою даного дослідження є розробка теоретичних
рекомендацій щодо оцінки суттєвості помилок в аудиті та їх застосування на
практиці.
Розробкою та дослідженням суттєвості в аудиті
займалося багато вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних, таких, наприклад,
як: Азарянова А. В., Соколов В. Я., Крапивко М. Л., Белоусова І. А., Бурцева В.
В., Дж. К. Робертсон, Дж. Лоббек, Аренс Е. А. та ін.
Розробка проблеми суттєвості
помилок в аудиті не знайшла належного висвітлення в роботах вітчизняних
вчених. Виходячи з цього, потрібно проаналізувати, як розкривають поняття
"суттєвість" різні автори в своїх працях.
Усач Б. Ф. у своєму посібнику дає
таке визначення: "помилка вважається суттєвою, якщо внаслідок цього
користувач даної звітності буде дезорієнтований щодо прийняття свого рішення
або зазнає збитків" [1].
На думку Кулаковської Л. П., це "виражена в
абсолютних одиницях можливість інформації вплинути на рішення її
користувача" [2].
«Суттєвість -
один з елементів більш широкого поняття «доречність (релевантність, актуальність)»,
в свою чергу, вона є одним з основних якісних характеристик інформації, які
повинні бути додержані при підготовці звітності» - за МСФО. [3, с. 108].
Виходячи із наведених трактувань
суттєвості, можна зробити висновок, що помилка, виявлена аудитором, вважається
суттєвою, якщо вона може вплинути на прийняття рішення користувачами
фінансової звітності.
На суттєвість можуть вплинути
законодавчі й нормативні вимоги, а також фактори, що стосуються сальдо окремих
рахунків фінансових звітів і взаємозв’язків між ними. У результаті можна
отримати різні рівні суттєвості залежно від досліджуваного аспекту фінансових
звітів:
Перший рівень – помилки, суми яких є настільки
незначними, що ніяк не можуть вплинути на достовірність звітності та значення
економічних показників, які визначаються на основі її даних; за таких обставин
аудитор складає позитивний висновок. Другий рівень – помилки, які можуть якоюсь
мірою вплинути на прийняття рішення користувачами інформації, проте ці
неточності стосуються окремих не ключових статей звітності, а звітність у
цілому відображає реальний стан справ на підприємстві. У такому випадку
аудиторський висновок буде мати умовно-позитивний характер. Третій рівень –
помилки, які ставлять під сумнів достовірність, об’єктивність, повноту та
законність усієї звітності в цілому і виправити які керівництво підприємства
відмовляється. Тоді в більшості випадків аудитор складає негативний висновок
[4, с. 33].
Ознаками суттєвості облікової чи звітної інформації є її
кількісні та якісні характеристики, важливі для користувачів такої інформації.
Кількісною ознакою є рівень (поріг) суттєвості, під яким розуміють сукупний
розмір допустимих викривлень у даних фінансової звітності, який не впливає на
якість рішень, що приймаються користувачами на основі аналізу цієї звітності.
Поріг суттєвості може бути
абсолютною чи відносною величиною. Абсолютна величина
розраховується як розмір допустимої помилки у встановленій сумі, що буде
вважатися суттєвою незалежно від інших обставин. Вона
використовується досить рідко.
Відносна
величина встановлюється у відсотковому відношенні до відповідної прийнятої
базової величини. При цьому, чим більший кількісний показник рівня суттєвості,
тим нижчий встановлений рівень суттєвості і тим більша за розміром сумарна
помилка вважається
допустимою для даної звітності [5, с. 312].
Отже, поняття
суттєвості є досить важливим під час здійснення аудиту, адже щонайменший
недолік може привести аудитора до помилкового висновку, а користувачів
фінансової звітності - до неефективного вирішення питань. У процесі надання
аудиторських послуг аудитор зобов'язаний постійно оцінювати розмір суттєвості і
її характеристики до закінчення періоду, що перевіряється, для того, щоб
запобігти викривленню об’єктивної аудиторської оцінки.
Список використаних джерел:
1. Усач Б. Ф. Аудит : навч. посібник / Б.
Ф. Усач. - К. : Знання-Прес, 2002. - 223с.
2. Кулаковська Л. П. Основи аудиту : навч.
посібник - 3-тє вид. - К. : Каравела,
2006. - 312 с.
3. БогопольскиїХ
А. Б. Суттсвість в МСФО /Електронний ресурс/ / А. Б. Богопольский. Режим доступу:
http:// www.finansy.ru/publ/buh/005finot.htm.
4. Гречишнікова В. О. Оцінка суттєвості помилок
виявлених під час аудиторської перевірки // Управління розвитком. – вип.. 2 (99). – 2011. - С. 32-34
5. Озеран А.В. Суттєвість та її вплив на доречність
та достовірність фінансової звітності / Вісник ЖДТУ. – Вип.. 4 (58). – 2011. С.
309-316