Экономические науки/7.Учет и аудит.

Доцент Даценко Г.В., Котощук Д.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методичні прийоми контролю за використанням, управлінням, ліквідацією програмного забезпечення

Поглиблення світової фінансово-економічної кризи, яка на ринку товарів та послуг характеризується скороченням обсягів виробництва, падінням попиту та загостренням конкурентної боротьби між товаровиробниками, обумовлює необхідність суттєвого підвищення ефективності механізму управління підприємствами, а саме одного з його важливих елементів - системи контролю. При цьому особливого значення набуває проблема удосконалення методики перевірки наявності та руху нематеріальних активів, а саме програмного забезпечення для електронно-обчислювальної техніки.

Розвиток інформаційних технологій та систем збільшує ризик використання неліцензійного програмного забезпечення для електронно-обчислювальних машин та прострочення терміну використання програмних засобів. Підприємства досить часто не відображають у обліку програмні засоби, через відсутність купівлі ліцензії на право користування програмами та відповідних договорів з офіційними компаніями. Використання неліцензійних програм є досить актуальним у наш час, тому що відсоток його використання у 2010 році порівняно з 2009 зріс на 10 %, що становить 85 %. Причинами цього є висока собівартість ліцензованої продукції та відсутність різниці в якості.

Розвитку методики контролю нематеріальних активів присвячено увагу у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців - економістів, серед яких слід відмітити Білуха М.Т. [1], Калюгу Є.В. [2] , Криштопа І.І. [3], Лепетан І.М. [4].

Метою статті є вивчення методичних прийомів, щодо контролю використання, управління, ліквідації програмного забезпечення на підприємствах.

Основним завданням, вирішенням якого сприятиме досягненню поставленої мети, є: надання критичної оцінки теорії та практиці застосування методичних прийомів контролю нематеріальних активів, а саме програмного забезпечення.

Серед важливих моментів підвищення ефективності контролю за використанням програмного забезпечення слід відмітити обґрунтований вибір методичних прийомів, за допомогою яких здійснюється його проведення.

Основними методами перевірки нематеріальних активів є: проведення на підприємстві інвентаризації, юридичних та технічних експертиз, перевірки документів, встановлення законності здійснених операцій з активами, інформаційне моделювання, розрахунково-аналітичні методи, документування результатів проміжного контролю, аналітичне групування, слідчо-юридичне обґрунтування, прийняття рішень і контроль їх виконання.

Для перевірки нематеріальних активів проводяться технічна експертиза об'єктів інтелектуальної власності і юридичний аналіз документів, які підтверджують право на їх власність. За допомогою юридичної експертизи

формально співставляються ознаки нематеріального активу з даними, що зазначені у відповідних первинних документах. Технічної експертиза передбачає порівняння змісту спеціальної документації що розкриває функціональне призначення певного нематеріального активу з фактично оприбуткованим під його назвою об'єктом.

Також для перевірки програмного забезпечення використовують тести узгодженості, що виконуються для одержання доказів щодо відповідності структури та ефективності функціонування системи програмного забезпечення, та тестування оцінки даних активів на предмет знецінення у відповідності до вимог МСФЗ із посиланням на їх вартість в користуванні.

Але дані методи, не дадуть змогу ефективно оцінити такий об’єкт нематеріальних активів – як програмне забезпечення. Для цього необхідно методи програмування.

Для перевірки програмного забезпечення у класичному програмуванні використовують такі види тестування як: системне тестування, яке дозволяє протестувати програму на відповідність встановленим нормам та визначити чи система інтегрується в будь-яку зовнішню систему (або системи) відповідно до системних вимог; приймальне тестування, яке проводиться командою тестувальників на боці розробника. інтеграційне тестування виявляє дефекти в інтерфейсах та у взаємодії між компонентами (модулями). Тому, для ефективної перевірки ревізором встановленого програмного забезпечення необхідно поєднувати методи тестування узгодженості та оцінки у фінансовому контролі з методами класичного програмування, що дозволить виключити використання неліцензійного програмного забезпечення на підприємствах. Дана процедура полегшить проведення юридичної експертизи, адже дозволить ідентифікувати неліцензійні програми, які були представлені підприємствами як ліцензійні за фіктивними договорами.

Використання ліцензійного програмного забезпечення дасть змогу задати надійний фундамент для бізнесу, зменшити ризики втрати важливої персональної, фінансової або конфіденційної інформації через дії зловмисників або неправильне функціонування несправжнього ПЗ. Тому фінансовий контроль повинен відкрити нові резерви для збільшення інвестицій в сферу інформаційних технологій, збільшити кількість робочих місць та суму надходжень до державного бюджету.

Список використаних джерел:

1. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. — К.: Вища школа, 2004. — 364 с.

2. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. -К.: Єльга, Ніка - Центр, 2008. – 230 с.

3. Криштопа І.І Методичні прийоми контролю за нематеріальними активами // Вісник КТУ. - вин. 23. - 2009. – С. 290-293

4. Лепетан І,М. Зовнішній та внутрішній контроль нематеріальних активів // Вісник ННЦ «Інститут аграрної економіки»УААН. - №4. – 2009.