Науковий керівник: к.е.н. Разборська О.О., студентка Боб Ю.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ПРИ СПЛАТІ ЄДИНОГО ВНЕСКУ

Постановка проблеми. У зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2011 року Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відбулися зміни при сплаті соціального внеску. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок Пенсійного фонду. Потім ця сума буде розщеплюватись на 4 фонди. Розщеплення суми єдиного соціального внеску буде проводити Держказначейство, зараховуючи складові соціального внеску на рахунки відповідних соціальних фондів. Відповідно, контроль за сплатою єдиного соціального внеску здійснюється органами державного фінансового контролю. Система державного фінансового контролю в Україні за порівняно короткий строк пройшла етап становлення і продовжує розвиватися.

Застосування у сфері державного управління суб’єктами господарювання автоматизованих інформаційних систем передбачає проведення державного фінансового контролю за допомогою комп’ютерної техніки. При цьому комп’ютерні технології сьогодні можна використовувати на всіх стадіях контролю: під час планування, здійснення, документування контрольно-ревізійної роботи для забезпечення користувачів достовірними даними.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Проблему забезпечення органів державного Казначейства, Пенсійного фонду та Державного фінансового контролю та їх клієнтів достовірною інформацією за допомогою спеціального програмного забезпечення  досліджували такі вчені, як О.Горулько, С.Івахненков, а також співробітники цих служб. Проте особливого значення застосування програмного забезпечення органами державного контролю набуває в сучасних умовах при сплаті єдиного соціального внеску, що актуалізує тему дослідження.

Метою статті є надання інформації щодо  доцільності застосування спеціальних комп’ютерних програм при розрахунках щодо сплати єдиного внеску у бюджетних установах.

Виклад основного матеріалу. Єдиним органом, який уповноважений проводити збір та контроль сплати єдиного соціального внеску, є Пенсійний фонд України.

Звіт до органів Пенсійного фонду подається в повному обсязі, особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Звіт подається одним із способів:

- в  електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 № 7-7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не подається);

- на паперових носіях, завірених   підписом   керівника/страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових   носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.

Кошти єдиного внеску, що сплачуються страхувальниками, в тому числі бюджетними установами, які обслуговуються в органах Держказначейства, зараховуються на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3719 в Головних управліннях на ім’я управлінь Пенсійного фонду.  

Єдиний внесок цілковито змінив систему та механізм перерахування щомісячних страхових коштів. Замість відрахувань до Пенсійного Фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється перерахування тільки єдиного внеску на соціальне страхування, який пропорційно розподіляється між Фондами Державним казначейством України.

Головним обов’язком територіальних органів Державного казначейства є забезпечення ефективного та безперебійного обслуговування єдиного внеску в наявних програмно-технічних комплексах [5]. Це завдання забезпечується за допомогою таких програм як, 1С Бухгалтерія, „АРМ Звіт Страхувальника”, СОЗ Пенсійний Фонд.

Програмний комплекс „АРМ Звіт Страхувальника” (АРМ-ЗС) використовується для підготовки звітів до Пенсійного фонду України в електронному вигляді. АРМ-ЗС розроблений з використанням технології програмного комплексу “Бест звіт плюс” на основі договору між Інформаційним центром персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України і ТОВ "Бест звіт". Для формування  щомісячної звітності до Пенсійного фонду України відповідно до Закону України від 8 липня 2010р. №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" необхідно користуватися програмним забезпеченням „АРМ Звіт страхувальника” (номер версії 8.97).

Програмне забезпечення „АРМ Звіт Страхувальника” завжди можна отримати в управлінні Пенсійного фонду України в районі за місцем реєстрації страхувальника (при собі необхідно мати лазерний диск або флеш накопичувач) або скачати з веб-сайту Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Перед поданням звітності зазвичай оновлюють програмне забезпечення „АРМ Звіт Страхувальника” до останньої версії. Для цього необхідно переглянути версію АРМ-ЗС, яка встановлена на комп’ютері та скачати з серверу Інформаційного центру персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України або компанії „БестЗвіт” всі оновлення, які мають порядковий номер, більший за номер версії вашого АРМ-ЗС. Програмне забезпечення “АРМ Звіт Страхувальника” і всі його оновлення передаються страхувальникам безкоштовно.

„АРМ Звіт Страхувальника” має Модуль "ЄДИНИЙ ВНЕСОК". На сьогодні в ньому здійснено такі оновлення:

1. Таблиця 5 E04T05D. Виправлено кодування нового поля "Підстава припинення трудових відносин" при імпорті цієї таблиці із DBF файлу.

2. У зв'язку з тим, що з 1 серпня 2011 розміщено код таблиць Додатку 4 з (Е0400С01-Е0409С01) на (Е0400D01-Е0409D01), доопрацьовано:

- при завантаженні в програму таблиць звіту із PFZ файлів з старим кодом (версія С), програма попереджає про невідповідність та пропонує завантажити дані у діючі звіти (з версією D);

- при завантаженні в програму таблиць звіту із DBF файлів з старим кодом (версія С) імпорт блокується.

3. Виправлена помилка при друку Таблиці 6 Додатку 4 (Е0406D01) в частині відображення статі застрахованої особи ("Ч" та "Ж" замість друкованого в попередній версії "1" чи "0").

Програма СОЗ ПФ – це програма для формування місячних звітів і здачі їх до Пенсійного фонду України, відповідно до Порядку формування та подання звітності, затвердженого постановою ПФУ від 5.11.2009 року N26-1. Дані можна вводити як вручну, так і завантажувати їх з інших систем (1С, Парус, АРМ ЗС). Причому вводяться дані піддаються детальному аналізу і контролю, що зводить до мінімуму появу помилок. У програмі присутній власна система довідників, з можливістю їх редагування, а також контекстний пошук даних в таблицях. Отримані звіти можна роздрукувати або експортувати дані в електронному вигляді.

Програма "СОЗ ПФ-3" – це програма для створення звітів єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України згідно нового Порядку формування та здачі звітності, затвердженого постановою ПФУ від 08.10.2010 року за N22-2. Дана версія програми дозволяє сформувати таблиці звіту єдиного соціального внеску, надрукувати паперовий варіант та експортувати його в електронній формі для подачі до Пенсійного фонду.

При введенні даних, на основі вбудованих контролів та довідників, зводиться до мінімуму допущення помилки. Система автоматичного розрахунку значно спрощує процес формування звітів та перетворює його у приємне проведення часу. Направлена навігація, контекстний пошук даних в таблицях та власна система довідників (з можливістю модифікації) значно пришвидшує введення даних.

Основними функціональними можливостями та характеристиками "СОЗ ПФ-3" є:

-             мова інтерфейсу – українська;

-             підтримка необмеженої кількості страхувальників;

-             формування звітності за Додатком 4 (Таблиці 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9);

-             авторозрахунок сум страхових внесків, а тому числі і по мінімальні заробітній платі;

-             комплексне введення та редагування даних для груп застрахованих осіб;

-             імпорт списків працівників та даних звіту Додаток 4 з файлу (формати Txt, DBF, PFZ);

-             навігація по об'єктах форм введення звітів;

-             гнучке налаштування під конкретного користувача;

-             посилений контроль документів звітності;

-             контекстний пошук введених даних;

-             друк документів та звітів;

-             експорт звітів в електронному вигляді у встановлений формат для передачі в Пенсійний фонд;

-             створення архіву бази даних та відновлення з нього;

-             власна система управління базами даних;

-             оновлення попередніх версій, а тому числі в автоматичному режимі з мережі Internet;

-             синхронізація баз даних різних копій встановлених програми;

-             інше  [4].

Аналіз та прогнозування розвитку ситуації Головним управлінням Пенсійного фонду України було здійснено за допомогою порівняння отриманих даних з даними власної системи автоматизації банку (АС «Казна-Доходи») щодо такого самого показника за рахунками фондів, які відкрито на балансі Головного управління за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів». При цьому зменшується кількість зовнішніх проведень на інші банки, оскільки з відкриттям рахунків для зарахування коштів єдиного внеску саме в органах Державного казначейства платіжні документи клієнтів Головного управління на рахунки органів Пенсійного фонду стають внутрішніми документами, що зменшує навантаження на платіжну систему та комплекси Головного управління з обміну інформацією із системою електронних платежів Національного банку України.

Водночас переваги єдиного внеску в зменшенні навантаження на платіжну систему не повинні сприйматися як однозначне зменшення навантаження і на спеціалістів територіального органу Державного казначейства, оскільки за наведеними даними, спостерігається збільшення в Головному управління внутрішніх проведень з виконання платіжних доручень клієнтів зі сплати страхових внесків. Це пов’язано з тим, що бюджетні установи, які зазвичай мають кілька категорій працюючих осіб, здійснюють перерахування нарахувань та утримань єдиного внеску відповідною кількістю платіжних доручень. Також додатково, двома окремими платіжними дорученнями, сплачуються нарахування та утримання із сум допомоги з тимчасової втрати працездатності. 

 Отже, впровадження єдиного внеску суттєво не впливає на функціонування платіжної системи Головного управління, що відповідно дозволяє забезпечити його обслуговування в наявних програмно-технічних комплексах органів Державного казначейства України. А щодо безперебійності його обслуговування, то ця тема значно ширша, позаяк комплексного розгляду питань модернізації та підвищення пропускної спроможності певних складових платіжної системи, створення резервних центрів обробки даних, значного оновлення комп’ютерного парку органів Державного Казначейства України [5].

Державного Казначейства України забезпечує своїх клієнтів програмою “Бест-Звіт плюс”. Проте існують інші програмні забезпечення – АС „Казна” та „Zvit M” – призначені лише для внутрішнього використання в системі Державного казначейства України.

Одночасно слід зазначити, що розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів всіх рівнів безкоштовно надається для використання в роботі при казначейському обслуговуванні програмний комплекс “Підготовка на магнітних носіях вхідної інформації по казначейському обслуговуванню розпорядників бюджетних коштів” - „Мережа-М”, що є власно розробкою Державного казначейства України.

За його допомогою розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів можуть формувати на надавати в електронному вигляді до територіальних органів Державного казначейства України:

-             мережу підвідомчих установ, підприємств та організацій;

-             зведений кошторис доходів і видатків;

-             індивідуальний кошторис доходів і видатків;

-             розподіл відкритих асигнувань;

-             реєстр юридичних зобов’язань;

-             реєстр фінансових зобов’язань;

-             платіжні доручення на оплату рахунків;

-             розпорядження про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів;

-             місячний, квартальний та річний “Звіт про кредиторську та дебіторську заборгованість бюджетних установ ” по загальному та спеціальному фондах державного бюджету.

Зазначений програмний комплекс „Мережа-М” клієнти Державного казначейства України можуть отримати в територіальному органі казначейства, в якому вони обслуговуються.

Крім того, Державне казначейство України надає підприємствам - виробникам прикладного програмного забезпечення автоматизації фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та організацій повний опис інтерфейсу для надання в електронному вигляді до казначейських органів інформації, передбаченої процедурами казначейського обслуговування. При цьому Державне казначейство України не заперечує проти застосування розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів програмного забезпечення з більш широкими можливостями в порівнянні з програмним комплексом  „Мережа - М” та не висуває жодних обмежень або “нав’язувань” щодо застосування такого програмного забезпечення.

Висновок. З вищесказаного можна зробити висновок про те, що програмне забезпечення державного фінансового контролю у сфері сплати єдиного внеску є необхідною умовою донесення до клієнтів достовірної інформації, також, підвищує оперативність надання інформації і скорочує час подання, розгляду та обробки звітів з єдиного внеску.

Література:

1.     http://www.treasury.gov.ua/ - Державна Казначейська служба України.

2.     http://pfu.cv.ua/ - Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.

3.     http://www.social.org.ua – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

4.     http://hr-group.com.ua/ HR-Group Формування звітів до Пенсійного фонду України.

5.     Горулько О. Переваги єдиного внеску для платіжної системи територіального органу Державного Казначейства // Казна України 2011,  №3. – С. 32-33.

6.     Івахненков С. Аудиторське програмне забезпечення для аналізу даних: перший український досвід // Бухгалтерський облік і аудит 2009, № 10. – С. 38-44.

7.     Відрахування в соціальні фонди України // Право і практика 2011, №19.

8.     Особливості сплати єдиного внеску у 2011 році//Довідник кадровика 2011, №2. – С. 14-23.