УДК 336.225.673

Экономические науки / 7.Учет и аудит.

Бондар Т.В.

Наук. керівник: доцент, к.е.н. Шевчук О.Д.

Вінницький національний аграрний університет

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ПОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК

Анотація

У статті розглянуто види перевірок податкових органів, підстави для проведення і тривалість перевірки, періодичність проведення, а також підстави для недопуску перевіряючих.

Ключові слова. Податкові перевірки, камеральні перевірки, документальні перевірки, фактичні перевірки.

Постановка проблеми. Для України 2011 рік запам’ятається стрімкою зміною у системі оподаткування. Пов’язано це перш за все з тим, що з 1 січня поточного року введено в дію Податковий кодекс України, метою якого є гармонізація балансу інтересів між державою та платниками податків, зменшення та унеможливлення ухилення від сплати податків, і як наслідок - підвищення конкурентоспроможності економіки України в умовах жорсткої міжнародної конкуренції. Реалізація такої мети значною мірою залежить від ефективності роботи податкових органів та податкових перевірок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення літературних джерел показує, що питання податкових перевірок досліджується в наукових працях Соловйової Ю., Уварової О., Слаутіної Л., Білової Н., Костенко Н. та інших вчених. Сучасним станом та перспективами розвитку податкової системи, а також питаннями податкового контролю в Україні почали цікавитись все більше вчених та аналітиків.

Мета статті – дослідити і обґрунтувати існуючі види перевірок податкових органів, а також розглянути позитивні і негативні сторони

прийнятого Податкового кодексу України.

Основні результати дослідження. Згідно зі ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу податкові органи мають право на проведення таких перевірок:

· камеральних;

· документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних);

· фактичних перевірок.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу Державної Податкової Служби (ДПС) виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках)платника податків [4, с.7]. Під час камеральної перевірки перевіряються своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Така перевірка проводиться посадовими особами органу ДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність у цілому. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Наприклад, декларація з ПДВ перевіряється протягом 30 календарних днів, наступних за граничним строком отримання податкової декларації. Якщо порушення не виявлені, жоден документ не складається. Якщо виявлені – складається акт у 2 примірниках, підписуєтеся посадовими особами податкової, після чого протягом 3 робочих днів вручається або надсилається для підписання платнику податків. Такий акт може стати підставою для донарахування податкових зобов’язань, про що платника податків повідомлять, надіславши податкове повідомлення-рішення [5, с. 6].

При камеральній перевірці податковий орган може установити виключно помилки арифметичного або методологічного характеру.

Під арифметичними слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні податкової декларації або додатків до неї, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об’єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов’язань (складання або віднімання відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок із додатка тощо).

Методологічні – це помилки, що допущено платником податків при складанні ним декларації та полягають у неправильному застосуванні чи незастосуванні ставок оподаткування або коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов’язкового платежу) [1].

Документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених Податковим Кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) [2, с. 9].

Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, а також отриманих у встановленому законодавством порядку органом ДПС документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальні перевірки можуть бути (табл.1):

1. Планові перевірки (виїзні або невиїзні).

2. Позапланові перевірки (виїзні або невиїзні).

Розглянемо в таблиці 1 порівняння планових та позапланових документальних перевірок [2].

Таблиця 1

Порівняльна таблиця планових та позапланових документальних перевірок

ПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ		ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ
ВИЇЗНІ	НЕВИЇЗНІ	ВИЇЗНІ	НЕВИЇЗНІ
1	2	3	4
Підстава для проведення перевірки
План-графік перевірок		Перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом
Повідомлення про перевірку
Платнику податків за 10 календарних днів до дня початку перевірки вручаються під підпис або надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення копія наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення		Не передбачено. Копія наказу про проведення перевірки вручається платнику податків під підпис перед початком її проведення	Платнику податків направляється письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки
Періодичність проведення перевірок
Визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платника податків щодо несплати ним податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи		Немає обмежень, залежить тільки від наявності підстав для проведення перевірки
Тривалість перевірки
Для великих платників податків - не більше 30 робочих днів; для суб’єктів малого підприємництва - до 10 робочих днів; для решти - не більше 20 робочих днів		Для великих платників податків - не більше 15 робочих днів; для суб’єктів малого підприємництва - до 5 робочих днів; для решти - не більше 10 робочих днів. За винятком перевірок, які проводяться у зв’язку з поданням платником податків декларації із заявленим до бюджетного відшкодування ПДВ та/або від’ємним значенням ПДВ більше 100 тис. грн.
Продовження перевірки
Для великих платників податків - не більше ніж на 15 робочих днів; для суб’єктів малого підприємництва - не більше ніж на 5 робочих днів; для решти - не більше ніж на 10 робочих днів		Для великих платників податків - не більше ніж на 10 робочих днів; для суб’єктів малого підприємництва - не більше ніж на 2 робочі дні; для решти - не більше ніж на 5 робочих днів.

Основні підстави для недопуску працівників податкової служби до перевірки в Податковому кодексі Україні названо:

- ненадання ними платнику податків направлення на проведення перевірки;

- надання направлення, оформленого з порушенням установлених вимог.

Також, на наш погляд, податківці не мають права приступити до перевірки, якщо:

- не надано копію наказу про проведення документальної планової та позапланової невиїзної перевірок;

- не надано письмове повідомлення про дату початку проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки [2, с. 22].

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється органом ДПС щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) [4,с.7].

Умови допуску до фактичної перевірки обумовлені в п. 81.1 Податкового кодексу України. Відповідно до нього посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки:

- за наявності підстав, названих у Податковому кодексі України;

- за умови пред’явлення направлення на проведення перевірки та копії наказу про її проведення. Такий наказ складається окремо на кожного суб’єкта господарювання із зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку [3, с. 28].

Фактичні перевірки – виняток із правила, їх тривалість установлено в добах та становить 10 діб із можливістю подовження перевірки не більше ніж на 5 діб за наявності однієї з таких підстав:

- заява суб’єкта господарювання в разі потреби надання ним документів, що стосуються предмета перевірки;

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та (або) його господарських об’єктів [3, с. 29].

Висновки. З початку поточного року почав діяти Податковий кодекс України, тема прийняття якого останнім часом була досить популярною серед політиків, науковців і підприємців. В основному думки з цього приводу розділилися, тому що прийнятий Податковий кодекс має, як позитивні, так і негативні сторони.

Позитивні моменти прийнятого Податкового кодексу, на нашу думку, такі:

1) Вся діюча юридична база (закони, підзаконні акти, інструкції тощо) щодо наповнення бюджету достатньо узгоджена, класифікована й визначена у термінах і поняттях. Завдяки цьому не потрібно буде вивчати десятки законів і сотні нормативних документів, а достатньо вивчити Податковий кодекс для прийняття рішення.

2) Зменшення кількості загальнодержавних і місцевих податків.

3) Зниження податкового навантаження на економіку.

4) Поетапне зменшення ставки податку на прибуток підприємств, а також канікули по сплаті податку на прибуток для заново створених підприємств.

5) Більш збалансовані права платників податку та держави.

6) Залишилась спрощена система оподаткування, яка була створена в 1998 р. (тобто залишилися всі попередні види діяльності, які могли здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності).

Але, на нашу думку, залишаються ще певні неузгоджені моменти, а саме: 1) Надання податковій інспекції нехарактерних для них функції, наприклад, права диктувати суб’єктам підприємницької діяльності ціну на товар, за якою

вони мають його продавати.

2) Великий фіксований тиск на малий бізнес, тобто «фізична особа-підприємець» з 1 січня 2016 р. (протягом 5-ти років) вилучається із визначень Податкового кодексу.

3) Введення камеральних перевірок для середнього та великого бізнесу без повідомлення і без дозволу начальника податкової інспекції. Тобто податковий інспектор має право за документами проводити оперативну камеральну перевірку і нараховувати штрафні санкції.

Отже, хоча на сьогоднішній день положення Податкового кодексу не до кінця опрацьовані та врегульовані, однак його прийняття стало першим потужним кроком в процесі удосконалення сучасної податкової системи України. Тому поступове доопрацювання та внесення змін до існуючого податкового законодавства є нормальним та об’єктивним явищем.

Література

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI.

2. Білова Н.Податкові перевірки: планові та позапланові / Н. Білова // Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 9-23.

3. Костенко Н. Фактичні перевірки: підстави та порядок проведення / Н. Костенко // Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 24-30.

4. Слаутіна Л. Податкові перевірки / Л. Слаутіна // Баланс. – 2011. – № 2/3. – С. 7-12.

5. Уварова О. Види перевірок податкових органів / О. Уварова // Податки та бухгалтерський облік. – 2011. – № 22. – С. 6-9.