Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Понедільник Р.М., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Престижність професії як категорія у профорієнтації

Проблему не престижності професій матеріальної сфери, пов`язаних з технікою, повинна вирішувати, в першу чергу, загальноосвітня школа. Вчителі шкіл можуть знизити психологічний бар`єр, який заважає формуванню інтересу до цих професій. Найбільш ефективно в цьому випадку можна використати навчання в майстернях. Уроки трудового навчання сприяють виникненню в учнів зацікавленості в технічній діяльності і, значить, позитивного емоційного ставлення і можливості розвитку інтересу. Але деякі вчителі мають поверхові, спотворені, перекручені уявлення про сучасне виробництво. Поряд з орієнтацією школярів на продовження навчання у вищих закладах освіти, значна частина вчителів пропонує престижні професії, в основному, нематеріальної сфери виробництва: менеджер, перекладач, економіст, бухгалтер, юрист тощо. Цей підхід породжує в молоді уявлення, що робітничі професії несучасні. Звідси і виникає негативне або індиферентне емоційне ставлення до таких технічних професій і спеціальностей, як слюсар, сантехнік, токар тощо. Це призводить до виникнення суперечності між кадровими потребами підприємств промисловості, транспорту, будівництва, сфери обслуговування та професійним самовизначенням молоді.

Але, необхідно відзначити, що вплив престижу професії на формування в учнів інтересу до професій матеріальної сфери не варто абсолютизувати. У школярів, які стоять перед вибором малопрестижних професій (як правило, це виробничі професії), ці критерії відіграють найменшу роль. Соціологічні дослідження свідчать, що суб`єкт вибору порівняно рано визначає, буде він робітником фізичної чи розумової праці. Протягом усього процесу вибору на нього впливає як цілеспрямовано, так і випадково широкий спектр соціальних факторів. Відомо, що в учнів інтерес до професії у багатьох випадках залежить від особистості вчителя, успіхів у школі, впливу представників соціальних і професійних груп. У середньому шкільному віці учнів приваблює інформація про характер, зміст і умови праці, сам процес праці. Але інформація ними сприймається некритично. В цей період важливу роль відіграють успіхи в навчанні, соціальні підліткові групи, соціальний статус батьків. У старшому шкільному віці спостерігається деяке послаблення впливу вказаних факторів, оскільки з віком учень, застосовуючи власний досвід, може надати власні оцінки певному виду діяльності.

Для ефективного формування інтересу до професій матеріальної сфери повинні виконуватися педагогічні умови, які сприятимуть забезпеченню наступності навчальних програм шкільних дисциплін (математики, фізики, креслення, трудового навчання тощо), забезпеченню міжпредметних зв`язків, наступності програм навчально-виховної роботи профтехучилищ і загальноосвітніх шкіл, об`єднанню їх зусиль у формуванні в учнів установок на оволодіння професією.

На уроках трудового навчання важливо своєчасно створити умови для виникнення позитивного ставлення до професій матеріального виробництва, оскільки бажання і вміння працювати з використанням інструментів, верстатів, виготовляти на них вироби є початком у формуванні позитивної оцінки привабливості виробничих професій і можливості їх вибору у майбутньому.

Навчально-виховна робота в шкільних майстернях повинна сприяти вихованню працьовитості, відповідальності за свої дії, повинна надавати політехнічні, професійно важливі знання. Трудове навчання і виховання, професійна орієнтація – все це є важливими чинниками успішної допрофесійної трудової підготовки школярів і підґрунтям успішного вибору професії.

Активізуючи пізнавальну діяльність учнів на уроках трудового навчання шляхом застосування профінформаційних відомостей, ознайомлення з економікою виробництва, можна впливати на формування інтересу до професій матеріального виробництва.

Важливим аспектом у підготовці учнів до опанування професії є своєчасне вивчення їхніх психологічних особливостей, особистісних якостей. Технічна праця стає дедалі більш творчою, привабливою, а головне - більш результативною. Водночас, вона пред`являє підвищені вимоги до психофізіологічних можливостей особистості. В сучасних виробничих, технологічних процесах зменшується роль фізичної і підвищується рівень розумової праці, що вимагає відповідних здібностей від молоді, яка бажає оволодіти сучасною професією. У спеціалістів сучасного виробництва повинні бути розвинені певні психофізіологічні якості, а саме: чутливість, особливо до світлових і слухових подразників, спостережливість, образна пам`ять, уява, вони мають володіти вміннями оперувати спеціальними, специфічними поняттями, бути здатними пропонувати і втілювати нові ідеї, виявляти ініціативу тощо.

Одним із завдань школи є формування в учнів ціннісних орієнтацій, спрямованих на задоволення потреб самовдосконалення, самоствердження, професійного зростання, виховання в учнів любові до праці, позитивного ставлення до всіх видів технічної діяльності, розуміння необхідності технічної праці як для суспільства, так і для життя самої людини.

Від рівня кваліфікації робітника, його психічної готовності до технічної діяльності, ставлення до техніки в багатьох випадках залежить і якість роботи автоматизованого обладнання. Тому в умовах науково-технічного прогресу стає актуальним комплексне вивчення особистості.