Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Фещенко А.С., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Основні функції науково-дослідницької діяльності

Проаналізувавши зміст та основні компоненти пошукових і дослідницьких умінь, можемо визначити основні функції науково-дослідницької діяльності, що забезпечують розвиток творчої активності особистості та формують індивідуальний стиль її пізнавальної діяльності:

v самореалізація, самоствердження, самовираження особистості у процесі пошукової, дослідницької, експериментальної роботи - прагнення до визнання свого "Я" іншими людьми та суспільством, самостійне створення умов для повної реалізації власного інтелектуального та творчого потенціалу;

v самоперетворення та самовдосконалення творчої особистості - процес прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних творчих перетвореннях особистості як цілісної системи під впливом систематичної дослідницької діяльності;

v адаптація особистості - формування стійкої системи цінностей, що є внутрішніми регуляторами творчої поведінки, оволодіння теоретичними знаннями та практичними вміннями, необхідними у житті, здатністю до самоорганізації і самоконтролю власної творчої діяльності;

v рефлексія - осмислення здобутих знань, їх глибоке і свідоме засвоєння, усвідомлення і практичне використання як методів подальшого саморозвитку творчої особистості.

Моніторинг ефективності навчального процесу гуртків, творчих об’єднань, що систематично залучають своїх вихованців до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності, дозволяє відстежити якісні зміни, що сприяють розвитку творчої активності вихованців і є важливими для нашого дослідження:

v висока результативність пізнавальної та творчої діяльності - високий рівень знань, умінь та навичок вихованця; сформована творча компетентність, індивідуальний стиль пізнавальної діяльності; прагнення до поглибленого вивчення наукових дисциплін, суміжних з профілем творчого об’єднання та проблематикою дослідницьких проектів;

v прагнення до творчого оволодіння новими знаннями та вміннями - цілеспрямованість та системність у пізнавальній та творчій діяльності; вияв готовності до співпраці та співтворчості з педагогом та дитячим колективом; професійна орієнтація та допрофесійна підготовка особистості тощо;

v високий рівень самоосвітньої діяльності - постійний самоаналіз та самооцінка власної діяльності; подальше прагнення до творчого самовдосконалення; системне планування самоосвіти; врахування у змісті самоосвіти власного рівня теоретичної і практичної підготовленості; комплексний підхід до самоосвіти тощо.

Розвиток творчої активності дітей старшого шкільного віку у процесі пошукової, дослідницької та експериментальної роботи буде ефективним, якщо така робота здійснюється у тісній взаємодії школи та позашкільних навчальних закладів. Це співробітництво обопільно корисне: практична творча діяльність, яку здійснює особистість у гуртку, творчому об'єднанні позашкільного навчального закладу, стимулює її пізнавальну та творчу активність і вимагає наявності теоретичних знань, здобутих під час навчання у школі; загальноосвітня школа зацікавлена у найширшому використанні теоретичних знань у практичній діяльності, на основі якої діти переконуються у їх істинності, і що сприяє їх інтелектуальним та творчим здобуткам.

Узагальнивши основні положення нашого дослідження можемо зробити висновок, що в процесі систематичного залучення вихованців гуртків, творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності, а саме:

v домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та життєдіяльності;

v відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності);

v відбувається розвиток творчих якостей інтелекту - логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти;

v формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення;

v триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності - бажання систематично здобувати нові знання, набувати вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати;

v продовжується формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, пластичності, працездатності) та відповідно до них доцільного індивідуального стилю діяльності й поведінки, у процесі чого використовуються найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог творчої діяльності) якості нервової системи конкретного вихованця.

Останнім часом у всьому світі спостерігається загальна спрямованість на гуманізацію освіти, що знаходить своє відображення в орієнтації процесу на розвиток особистості учня.