Парфьонова О. В.

Харківська державна академія дизайну та мистецтв

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ

Як було визначено Міжнародною радою спілок промислового дизайну, «дизайн є креативною діяльністю, основне завдання якої полягає у приведенні багатогранних якостей об’єктів, процесів з їхнього виробництва та подальшого обслуговування в єдиний життєвий цикл. У зв’язку з цим дизайн є центральним фактором інноваційної гуманізації технологій і критичним фактором культурного й економічного обміну».

Важливо відзначити, що внаслідок інтенсивного розвитку науки й техніки в останні роки ринок товарів і послуг для людини значно розширюється, що, у свою чергу, зумовлює підвищення вимог кожної особистості щодо організації комфортних умов для життя. Тому в останні роки потреба у високопрофесійних послугах дизайнерів різного профілю постійно зростає.

Більш того, науковці стверджують, що вибір певної концепції дизайну в країні значною мірою впливає на її економічну ефективність на зовнішньому ринку. А це значить, що вибір домінуючої школи дизайну, а також змісту професійної підготовки майбутніх спеціалістів для цієї сфери є важливим завданням державного рівня. У світлі цього проблема дизайнерської освіти набуває сьогодні не тільки академічного, але й практичного значення: її успішне розв’язання суттєво впливає на прискорення соціально-економічного розвитку держави.

Однак аналіз змісту професійної підготовки майбутніх дизайнерів у вітчизняних вищих навчальних закладів свідчить про те, що вона недостатньою мірою відповідає сучасним очікуванням щодо рівня фахової компетентності цих фахівців та не враховує висунуті до них вимоги з боку суспільства. Зокрема, відповідно до визначених вимог, майбутній дизайнер повинен: розуміти суть та соціальну значущість своєї професії, проявляти до неї сталий інтерес, мати уявлення про сучасний світ як духовної, культурної, інтелектуальної й екологічної цілісності, володіти правовою, інформаційною, комунікативною культурою, мати широкий кругозір, володіти вміннями критично мислити, проявляти у своїй роботі такі особистісні якості, як відповідальність, самостійність, готовність до співробітництва з колегами, прагнення до постійного професійного росту та творчої самореалізації [2]. Проте, як свідчать результати дослідження, в реальній практиці значна кількість випускників вищих навчальних закладів, які отримали професію дизайнера, не відповідають визначеним вище вимогам.

У процесі здійснення професійної підготовки майбутніх дизайнерів важливо також враховувати, що сфера їхньої майбутньої професійної діяльності вимагає від них не тільки прояву раціонально-логічного мислення (технологічні процеси виробництва), але й проявів «нераціонального» характеру (почуттів, суб’єктивних відчуттів тощо), що має забезпечувати відповідність продукту їхньої діяльності цим інтегральним характеристикам. Отже, продукт повинен відповідати, з одного боку, вимогам технічної досконалості, а з іншого боку – відрізнятися оригінальністю, художньо-естетичною цінністю. Однак досвід емоційно-ціннісного ставлення не можна транслювати шляхом теоретичного пізнання чи наукового переконання, він може бути сформований тільки під час вивчення студентами дисциплін гуманітарного циклу й творчого напряму, у процесі спонукання розвитку в них емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, культури, творчості. У світлі цього для фахового становлення майбутніх дизайнерів важливо забезпечити комплексне засвоєння ними знань з інженерно-технічних, природничих і гуманітарних дисциплін [1].

Під час реалізації професійної підготовки майбутніх дизайнерів слід також певною мірою керуватися прогнозами щодо затребуваності цих фахівців на ринку праці, які були сформульовані їхніми потенційними працедавцями. Так, за результатами опитування директорів дизайн-студій, у списку найбільш затребуваних дизайнерів у ближньому часі будуть ті, хто займається графічним дизайном. Це пояснюється інтенсивним розвитком малого й середнього бізнесу, що передбачає надання новим фірмам послуг у галузі реклами, створення товарних знаків тощо.

За даними опитування, очікується також значний попит у професіоналах у галузі дизайну середовища, інтер’єрного й ландшафтного дизайну, чому сприяє збільшення кількості нових житлових будинків, а як наслідок – зростання потреб і у забезпеченні благоустрою територій біля домів. Опитані директори дизайн-студій також вважають, що будуть розвиватися, хоч і не так інтенсивно, як раніше названі види дизайну, дизайн костюму, WEB-дизайн, дизайн сувенірної продукції тощо [3]. Беручи до уваги вищенаведені дані, слід все ж таки враховувати, що на висловлену позицію потенційних роботодавців щодо перспектив на ринку праці суттєво впливало, з яким видом дизайну була пов’язана діяльність їхньої фірми.

Корисно також відзначити, що під час прийому на роботу випускників ВНЗ, які отримали професію дизайнера, 66 % директорів фірм звертають увагу на оцінки у вкладиші до диплому, 33 % – на портфоліо творчих робіт, а 1 % – на обидва ці моменти [3].

Отже, під час пошуку нових ефективних підходів до здійснення професійної підготовки майбутніх дизайнерів у ВНЗ слід перш за все враховувати вимоги до цих фахівців з боку суспільства, а також результати науково обґрунтованого прогнозування щодо тенденцій у змінах попиту на ринку праці.

Список використаних джерел

1. Гавриленко А. П. Формирование художественно-конструктивных умений будущих дизайнеров в процессе их профессиональной подготовки : 13.00.08 / А. П. Гавриленко. – Курск, 2006. – 257 с.

2. Елочкин М.Е. Подготовка специалиста-дизайнера среднего звена в условиях организации инновационной образовательной среды : 13.00.08 / М. Е. Елочкин. – М., 2010. – 322 с.

3. Кузина Е. А. Учет требовнаий работодателей у формировании специальных компетеницй у педагогов профессионашьного обучения в области дизайна / Е. А. Кузина // ftp://194.226.213.129/text/kuzina_116_166_171.pdf