Ревенко  І.В.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди, Україна

Основні напрями підготовки майбутнього вчителя до художньо-естетичного виховання школярів

Метою підготовки майбутнього вчителя до художньо-естетичного виховання школярів є формування в нього готовності до здійснення цієї діяльності, яка свідчить про те, що майбутній фахівець здатен на високому рівні виконувати свої професійні функції. Таку готовність ми розглядаємо як стійке особистісне утворення, що включає професійні мотиви, цілі, спеціальні знання й уміння, особистісні якості, які забезпечують ефективне здійснення художньо-естетичного виховання школярів.

Одним з напрямів художньо-естетичної підготовки майбутнього вчителя є позааудиторна виховна діяльність, яка спрямована на усвідомлення ним значущості художньо-естетичного виховання школярів, формування інтересу до художньо-педагогічної діяльності, формування потреби підвищення рівня власної художньо-естетичної культури.

До цього напряму підготовки майбутнього вчителя відносяться культурно-просвітницькі заходи (відвідування театрів, музеїв, мистецьких виставок, екскурсії тощо), які сприяють розширенню художнього кругозору майбутнього вчителя, розвитку в нього інтересу до мистецтва та педагогічної діяльності. При цьому вибір програми заходів повинен відбуватися в процесі сумісного обговорення куратора та студентського колективу, що відповідає принципам особистісно орієнтованої освіти.

Для набуття майбутнім учителем художньо-естетичного та художньо-педагогічного досвіду в позааудиторній діяльності можна використовувати такі форми виховної роботи, як дискусія, диспут, круглий стіл, усний журнал, в яких відбувається обговорення найбільш хвилюючих студентську молодь питань щодо розуміння мистецтва, пошуку виховних можливостей художніх творів, проблеми художньо-естетичного розвитку особистості тощо.

Дієвим способом виявлення та реалізації художньо-творчого потенціалу майбутнього вчителя, розвитку обдарованої молоді є участь в художньо-самодіяльних колективах, університетських конкурсах, фестивалях, святах. Педагогічними умовами, що сприяють оптимізації виховного впливу художньої самодіяльності є: 1) високохудожній репертуар; 2) високій рівень систематичної репетиційної роботи, що викликає позитивне емоційне ставлення студентів; 3) ознайомлення учасників художньої самодіяльності з мистецтвом, їх виступ в активної ролі керівників самодіяльних колективів; 4) високий рівень педагогічного керівництва художньою самодіяльністю студентів.

Важливим напрямом підготовки майбутнього вчителя до художньо-естетичного виховання школярів є навчальна діяльність, в процесі якої він отримує знання з естетики, теорії та історії мистецтва, теорії та методики художньо-естетичного виховання школярів, розвиває художнє мислення, навички аналізу, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва. З цією метою мають бути скореговані навчальні програми психолого-педагогічних і культурологічних дисциплін на предмет забезпечення художньо-естетичного компоненту шляхом внесення в їх зміст додаткової інформації.

На лекційних і семінарських заняттях можуть бути застосовані такі методи та методичні прийоми: проблемний виклад матеріалу, тематичне моделювання, групова дискусія, художньо-смисловий та стильовий аналіз, асоціативний пошук, інтерпретація, виконання творчих завдань на аналогію, порівняння виразних засобів та художніх прийомів у різних видах мистецтв, перенос знань художньої мови одного виду мистецтва для пізнання іншого, створення художньо-образної характеристики певної епохи, завдання на атрибуцію.

Ефективною формою роботи, що сприяє активізації художньо-естетичних та пізнавальних інтересів майбутніх учителів, є також лекції-концерти, лекції-презентації («Шедеври світового мистецтва», «Чарівний світ музики», «Культура та мистецтво Ренесансу», «Кам’яний літопис Київської Русі», «Золоте бароко» тощо), музично-літературна вітальня.

Важливу роль у підготовці майбутнього вчителя відіграє педагогічна практика, завдяки якій він залучається в реальний педагогічний процес. Під час проходження літньої педагогічної практики майбутній педагог випробовує свої художньо-педагогічні здібності в процесі підготовки та проведення табірних виховних заходів, в організації та керівництві художньо-творчою діяльністю дітей. Педагогічна практика в школі дає студенту можливість випробувати та оцінити власні художньо-естетичні знання й уміння, проявити професійні якості, визначити та скорегувати власний стиль поведінки відповідно до професійних вимог у реальних шкільних умовах.

Отже, підготовка майбутнього вчителя до художньо-естетичного виховання школярів здійснюється в позааудиторній виховній та навчальній діяльності, в педагогічній практиці, в процесі лекційних, семінарських занять, кураторських виховних годин, діяльності клубів та художньо-творчих об’єднань. При цьому головною умовою, яка забезпечує активність студентів, є дотримання принципу суб’єкт-субʼєктної взаємодії, що розширює міру свободи та індивідуальних переваг майбутніх учителів, сприяє їх самоактуалізації.

Література:

1. Дубасенюк О.А. Теорія і практика професійної виховної діяльності педагога: Моногр. / О.А. Дубасенюк; Житомир. держ. ун-т ім. І.Франка. – Житомир, 2005. – 368 с.

2. Королева Г.И. Система эстетической подготовки студентов в высших учебных заведениях / Г.И. Королева, Г.А. Петрова. – Казань: изд-во Казанского ун-та, – 182 с.

3. Лещенко М.П. Зарубіжні технології підготовки учителів до естетичного виховання / М.П. Лещенко. – 2-е вид., доп. – Київ, 1996. – 192 с.