Секція „Стратегічні напрямки реформування системи освіти”

Житарюк І.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

ПРОБЛЕМИ СИСТЕМИ НАСТУПНОСТІ

МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Сьогоднішні темпи інформатизації та глобалізації життєвого простору потребують значних соціальних, інформаційних та технологічних змін, що суттєво впливають як на розвиток суспільства, так і на освіту та формування світогляду певної людини.

Одним із найважливіших завдань освіти є формування та розвиток культури мислення як однієї зі складових загальної духовної культури людини. Культура мислення тісно пов’язана із загальною культурою особистості, з її поведінкою, здатністю відповідати за свої дії та передбачати їх наслідки, можливістю конструктивно використовувати досвід людства, із внутрішньою потребою постійного самовдосконалення.

Математика є складовою загальної духовної культури та посідає особливе місце у процесі розвитку культури мислення, формує як абстрактне, так і образне мислення, розвиває логіку, сприяє розвитку конструктивного, раціонального мислення.

Математична освіта має посідати особливе місце у національній моделі освіти, оскільки вона розвиває інтелектуальні здібності людини, формує вміння проводити аналогії, логічно обґрунтовувати власну точку зору, творчо застосовувати здобуті знання.

Досконале володіння математичною мовою передбачає вміння переходити від конкретно поставленої практичної задачі до її абстрактної математичної моделі, а механічне запам’ятовування математичних термінів і символів не дозволяє оволодіти цим достатньою мірою. Перехід від конкретного до абстрактного мислення досить складний, а тому для кращого розуміння абстрактних математичних понять необхідно спочатку пояснити їх на конкретних прикладах. Зазначимо, що розвиток абстрактного та образного мислення як у ЗНЗ, так і у ВНЗ, повинні відбуватися із забезпеченням наступності.

Математичні методи становлять теоретичну базу новітніх інформаційних технологій. Сучасне життя вимагає від фахівця вміння швидко орієнтуватися в ситуації, переробляти отриману інформацію та приймати логічно обґрунтоване рішення. Для цього необхідно мати розвинене конструктивне мислення, яке можливе на базі сформованої математичної культури.

Математику треба розуміти, а не розглядати її як набір певних понять і формул. Лише розуміння математичних методів дає змогу вільно орієнтуватися при їх практичному застосуванні.

На жаль, сьогодні певна частина випускників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) не має достатніх навичок усної лічби, не знає таблиць додавання та множення і навіть часом плутають їх. Крім того, вони не можуть розв’язувати лінійні рівняння та нерівності, не говорячи про квадратні, логарифмічні, показникові рівняння та нерівності й задачі з геометрії тощо.

Викладачі ВНЗ констатують значне зниження рівня математичної підготовки абітурієнтів, які обирають для подальшої освіти „природничий” чи математичний напрями. Сьогодні підготовка абітурієнтів з математики недостатня для подальшого її поглибленого викладання у ВНЗ. У зв’язку з цим виникає необхідність застосування викладачами ВНЗ нових підходів у викладанні математики.

Спільна задача ЗНЗ та ВНЗ навчити молодь правильно сприймати інформацію, самостійно добирати необхідну, аналізувати та систематизувати її. Вивчення математики неможливе без самостійного оволодіння термінологією, базовими поняттями й означеннями. Математику завчити неможливо, її треба зрозуміти, потрібно будувати логічні ланцюги взаємозв’язків між поняттями, тобто необхідно сформувати певний тип мислення з урахуванням психологічних особливостей людини. Саме це і є завданням учителя ЗНЗ та викладача ВНЗ.

Зауважимо, що зміст освітньої галузі „Математика” сформовано за принципом наступності між початковою, основною і старшою школою, який в останній реалізовується на одному з трьох рівнів – стандартному, академічному та профільному. А тому, на наш погляд, негайного вдосконалення потребують відповідні програми і підручники з математики для ЗНЗ. Крім того, на перший план висувається необхідність навчати самостійної роботи ще зі школи та продовжувати це у ВНЗ, оскільки мета освіти – не дати перелік знань, а навчити їх застосовувати у реальному житті.

Виходячи з вище зазначеного, постає потреба при оцінюванні якості математичної підготовки випускників ЗНЗ з математики здійснювати за двома напрямами: володіння теоретичними знаннями, уміння доводити теореми та здатність застосовувати вивчений матеріал при розв’язуванні задач. Крім того, варто розробити умови прийому до ВНЗ у яких врахувати можливість вступу на відповідний напрям підготовки випускників ЗНЗ, які вивчали предмети за певним рівнем – стандартним, академічним чи профільним.