Теоретические и методологические проблемы исследования языка

канд. філол. наук, доцент Гармаш О.Л.

Запорізький національний університет (Україна)

Явище міграції англомовних одиниць спілкування у вокабулярній системі

Інноваційне сприймання світу в цілому та системи інформаційних потоків зокрема, що репрезентуються мовною єдністю, висуває нові ідеї на шляху досягнення наступного етапу розвитку наукового прогресу [Гармаш 2009, c. 4]. Розвиток усіх ланок суспільного життя провокує співдинамічні зміни у системі словникового складу сучасної англійської мови, тобто арсенал мовних одиниць продовжує невпинно розширюватися. Структуралізація та особливості функціонування складових рівнів мовної системи неодноразово ставали об’єктом дослідження для багатьох мовознавців [Кубрякова 2004, с. 2].

Наряду із дериваційними процесами, в англійській мові відбуваються процеси міграції мовних одиниць. Поняття міграції англомовних одиниць спілкування відрізняється від процесів внутрішньомовного запозичення. Якщо процеси внутрішньомовного запозичення скеровані аспектом похідності (звідки надійшла одиниця напр. сленгу, жаргону, діалекту), то процеси внутрішньомовної міграції скеровані аспектом перерозподілу мовних одиниць між термінологічним та загальновживаним шарами вокабуляру англійської мови (термінологізації, детермінологізації, транстермінологізації).

На наш погляд, терміносистема займає центральне місце в ядрі мовної єдності. Вона виступає складною концентрацією вербальної репрезентації світу, показником інтелектуального добутку нації. Навколо ядерца (терміносистеми) розташоване ядро (загальномовний словниковий склад). Аналіз загальномовного словникового складу дає можливість дізнатися про розвиток та визначити цілий спектр напрямків розвитку суспільства, прогнозувати розвиток певних ланок терміносистеми. Поряд з ядром – зона периферії. Дослідження соціолектів допомагає з’ясувати перспективи розвитку загальномовного словникового складу. Ядерце вокабуляру (терміносистема) є максимально стійкою фракцією, загальномовний словниковий склад – відносно стійкою, соціолекти – найменш скійкою. Проте продуктивна та варіативна деривація мовних одиниць максимально задіяні саме в зоні периферії.

Розглянемо явище міграції мовних одиниць як між терміносистемою та загальномовним словниковим складом, так і в межах самої терміносистеми докладніше. У процесі термінологізації загальновживані мовні одиниці мігрують (повністю або дублетно) в певну наукову сферу. Під дублетною міграцією розуміємо одночасне використання певної одиниці спілкування як у загальному словниковому складі, так і в терміносистемній мережі.

Зазначимо, що термінологізація тісно пов’язана з процесом звуження семантичної структури лексичної одиниці. Так, наприклад, в галузі ядерної фізики слово flavor означає а specific type or variety of quark; слово beauty - the property of а type of quark called Bottom quark; truth - the property of а type of quark. У галузі молекулярної біології слова повсякденного вжитку також реалізують власні терміно-варіанти. Так, ілюстрацією цього процесу можуть послугувати лексеми: word - any of the three-letter combinations that represent the nucleotide triplets or codons in the genetic code; sentence - any sequence of nucleotide triplets or codons that constitute а gene та ін. Слід зазначити, що в такому випадку підґрунтям для дублетної міграції слів послугувала аналогія між генетичним кодом і алфавітом. У хімічній сфері широко вживається слово analogue “а synthetic chemical substance similar in function to а natural chemical”; до галузі психології увійшло слово flooding з новим значенням “А method of treating а phobia by controlled exposure of the patient to the cause”.

Проте, перехід повсякденних слів у наукову галузь не можна назвати одностороннім. Терміни, що вживаються у певній галузі науки, здатні переходити також і до арсеналу повсякденної лексики (повністю або дублетно). Іншими словами, відбувається процес детермінологізації, який на відміну від термінологізації характеризується більшою поширеністю і супроводжується, як правило, розширенням або звуженням семантичної структури лексичних одиниць. Прикладом цього є слово timeframe, що з моменту утворення використовувалось в галузі космонавтики, а при переході в розряд повсякденної лексики реалізувало нове значення “The limits of time for any given situation or event”. У свою чергу мовна одиниця stargaze з галузі космонавтики мігрувала до складу узуальної лексики зі значенням “To watch famous actors or other celebrities as а fan does”. Слід сказати, що дія внутрішньомовна міграція англомовних одиниць спілкування не завжди відповідає моделі ядро ↔ периферія. Досить часто міграція відбувається в самій терміносистемі – транстермінологізація. При цьому термін з однієї галузі науки постачається в іншу/інші. Іноді він зазнає семантичних змін відповідно до тематики термінологічної підсистеми.

Тобто відбувається так звана “інтратерміносистемна міграція”. Так, наприклад, із галузі акустики в молекулярну фізику, а потім і в астрономію мігрувало слово resonance, де воно стало означати “а synchronous relationship between two motions of а celestial body or between the motions of two or more celestial bodies”. З математики в астрономію перейшло слово singularity в новому значенні “А hypothetical point in space at which object becomes compressed to infinite density and infinitesimal volume”. Отже, процеси міграції мовних одиниць як у межах терміносистеми так і в межах всього вокабуляру, унаочнюють синергетичні властивості мовної системи до перерозподілу елементів між підсистемами. Явище міграції забезпечує зростання знання про світ (на загальнонаціональному рівні) без застосування механізмів продуктивної деривації, варіативної деривації та запозичення.

Література:

1. Гармаш О.Л. Англомовна епідигматика та розвиток вокабуляру: [монографія] / Гармаш О.Л. – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 128 с.

2. Кубрякова, Е. С. Язык и знание: На пути получений знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. [монографія] / Кубрякова Е.С. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.