Баталко К.В.

Маріупольський державний університет, Україна

Мовний потенціал оцінних фразеологізмів із соматичним компонентом у творах С. Моема та їх російських перекладах.

Дослідження присвячене вивченню мовного потенціалу оцінних фразеологізмів із соматичним компонентом у творах С. Моема та їх російських перекладах.

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, загальною тенденцією сучасних лінгвістичних праць до вивчення когнітивних феноменів, а з іншого – зверненням до питань перекладу крізь призму міждисциплінарного підходу. Поєднання лінгвокогнітивного та перекладацького підходів до аналізу мовного відображення фрагментів навколишньої дійсності загалом та найдавнішого шару лексики – соматизмів як засобів її відбиття зокрема продиктоване необхідністю визначення як загальних принципів культурно-наукового пізнання світу носіями англійської та російської мов, так і відмінностей, пов’язаних із унікальністю кожного з етносів.

Назви частин тіла – найдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття, відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних спільнот. Ця група одиниць має відношення до основного словникового фонду, який складався протягом багатьох тисячоліть, і який відображає не тільки знання носіїв мови про навколишній світ, але і їхні уявлення про себе та про свій організм.

ТІЛО ЛЮДИНИ в роботі розглядається як цілісний концепт, що задає просторові, часові, якісні та інші орієнтири. Найефективнішою методикою аналізу соматизмів як засобів концептуалізації мовної картини світу є концептуальний аналіз, який передбачає розгляд семантичної структури соматизмів на когнітивному рівні.

В роботі йдеться про семантичну тотожність і розходження компонентів фразеологічних одиниць в їх нефразеологічному, регулярному значенні, тобто про більшу або меншу фразеологічну аналогію. На взаємодії даних двох критеріїв ґрунтується типологія міжмовних еквівалентів, серед яких виділяються структурно-семантичні (сполучають структурну й значеннєву співвіднесеність, тобто являють собою фразеологічні аналоги) і семантичні (мають тільки значеннєву тотожність при розходженні лексичного складу фразеологічних одиниць). Абсолютні фразеологічні еквіваленти становлять меншу частину структурно-семантичних еквівалентів (в основному запозичених із третіх джерел); в інших випадках еквівалентність неповна, тобто мають місце ті або інші синтаксичні або лексичні розходження, які не впливають на загальне значення фразеологічних одиниць. Слід наголосити на досить великій кількості повних і неповних структурно-семантичних еквівалентів фразеологічних одиниць лексико-семантичного поля "частини тіла" в англійській і російській мовах. Це може пояснюватися спільністю моделей, за якими відбувається переосмислення лексичного комплексу у фразеологічну одиницю в англійській і російській мовах.

Англійські й російські фразеологічні одиниці лексико-семантичного поля "частини тіла" являють собою величезну групу фразеологізмів, які мають специфічні особливості. Серед них зустрічаються фразеологізми всіх типів за класифікацією В.В.Виноградова: фразеологічні зрощення, єдності й сполучення. Фразеологічні зрощення мають незмінність плану виразу, їх сукупні образні значення ніяк не виводяться з окремих значень слів, що входять до складу фразеологічної одиниці. Фразеологічні єдності мають меншу спаяність компонентів, і їхнє сукупне значення певною мірою мотивовано семантикою складової єдності слів. Зазначимо, що англійські фразеологічні єдності і зрощення відрізняються від російських: для них необов'язковою є незмінність структури (компоненти можуть замінятися без втрати образності й зміни загального значення одиниці). Фразеологічні сполучення не мають неподільного плану вираження, і їх семантика визначається значеннями їх компонентів.

Найбільша кількість соматичних фразеологізмів мов, що зіставляються, є фразеологічними єдностями. Вони різні за своїм походженням, тому що серед них зустрічаються, як запозичені, так і споконвічні.

Фразеологічні одиниці англійської й російської мов з компонентом "частини тіла" мають підвищену міжмовну фразеологічну еквівалентність. Це пояснюється тим, що ядра (тобто слова-назви частин тіла) входять у високочастотну й споконвічну лексику кожної з мов і мають високу фразеологічну активність, що підвищує ступінь міжмовної еквівалентності.

Виокремлено різні критерії, які визначають ступінь міжмовної фразеологічної еквівалентності. По-перше, значення фразеологічних одиниць, утворених за продуктивними або непродуктивними моделями семантичного зрушення (останнє визначає велика кількість міжмовних еквівалентів соматичних фразеологізмів, тому що це одна з груп фразеологічних одиниць, яка має спільні засоби переосмислення в англійській і російській мовах). По-друге, це компонентний склад (слова, що входять до фразеологічної одиниці), оскільки граматична організація має для англійських і російських мов, тільки непрямий характер, тому що для віддалено споріднених мов безпосередній збіг граматичних структур не властивий. По-третє, функціонально-стильова приналежність фразеологічної одиниці. Однак останній критерій також є периферійним, оскільки переважна більшість фразеологізмів лексико-семантичного поля "частини тіла" належить до розмовного стилю, і тільки невелика група фразеологізмів – до літературного.

Таким чином, взаємодія даних критеріїв призводить до виявлення таких типів міжмовних фразеологічних еквівалентів:

1) повні структурно-семантичні еквіваленти;

2) неповні структурно-семантичні еквіваленти;

3) семантичні еквіваленти;

4) безеквівалентні фразеологізми (в основному фразеологічні зрощення з компонентом "частини тіла");

5) структурні псевдоеквіваленти (дуже невелика група).

Дуже велику групу соматичних фразеологічних одиниць представляють повні й неповні структурно-семантичні еквіваленти, причому найбільшу кількість становлять фразеологічні одиниці, що мають у своєму складі такі назви частин тіла: голова/head, волосы/haіr, глаза/ eyes, зубы/teeth, сердце/heart, рука/hand. Це не є наслідком великої кількості запозичень, а, можливо, обумовлено простим збігом (в англійській і російській мовах, незважаючи на їхнє далеке споріднення, діють аналогічні моделі, за якими створюються фразеологізми).

Безеквівалентні фразеологічні одиниці зазвичай мають у своєму складі архаїчний елемент або побудовані на метафоричному переосмисленні місцевої реалії і зустрічаються в двох мовах.

Соматичні фразеологізми, в тому числі й оцінні, мають підвищену фразеологічну еквівалентність, що виділяє їх із загального числа фразеологізмів в англійській і російській мовах.

Перспективами дослідження є зіставлення соматичних фразеологізмів англійської і російської мов як засобів відображення художньої картини світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике : [учеб. пособ.] / Ирина Владимировна Арнольд. − М. : Высшая школа, 1991. – 140 с.

2. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх : лінгвокогнітивний аспект / Олексій Олексадрович Борисов. – Донецьк : ДонНУ, 2005. – 262 с.

3. Карасик В. И. Лингвокультурный концепт как единица исследования / Владимир Ильич Карасик, Геннадий Геннадьевич Слышкин // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. – Воронеж : ВГУ, 2001. – С. 75-80.