Інтернет-версії
щоденних газет Berliner Zeitung і День
у
макроструктурному зіставленні
Вже більше десяти років
лінгвістів цікавлять питання комунікації в Інтернеті. Предметом аналізу
виступають комунікативні і функціональні зв’язки в гіпертексті,
особливості сучасних комунікативних можливостей, як-от: чат, електронна
кореспонденція, блог, персональна вебсторінка тощо (пор. [1, 2, 3, 4, 5, 6 та інші]). Нові технічні
засоби пришвидшують обмін інформацією між комунікантами і volens nolens вливають на хід комунікації, висуваючи
нові прiоритети при поданні й оформленні інформаційного матеріалу.
Одним з досягнень ХХІ
століття є поява в мережі Інтернету електронних інформаційних сайтів газет і
журналів, які виступають конкурентами друкованим виданням. До основних
переваг нових електронних видань відносять оперативність, можливість
використовувати аудіо- і відеоматеріали й інтертекстуальність, що
проявляється в можливості нелінійного отримання інформації.
Об’єктом нашого
дослідження послугували інтернет-версії друкованих видань Німеччини і
України. Предметом аналізу є побудова і подання інформаціії в різнокультурних
інтернет-версіях газет.
Матеріалом аналізу
послугували інтернетсторінки газет Berliner Zeitung (http://www.berliner-zeitung.de) і День
(http://www.day.kiev.ua). Обидві друковані газети можна вважати рівнозначними в
обох мовних середовищах. Вони характеризуються як
1) серйозні передплатні видання, 2) регіональні за поширенням з
надрегіональними амбіціями, 3) виходять у світ у столицях Німеччини й України.
Якщо друковані версії пройшли різну за тривалістю історію свого
розвитку (Berliner Zeitung виходить з 1945 року, а День з 1996 року), то інтернет-версії
обох видань мають відносно однаковий вік. Однією з особливостей української
газети є її багатомовність. Як і друковане видання електронна версія має три
мови видання: українську, російську і англійську.
За макроструктурою обидві
газети мають подібну структуру своїх інтернет-версій, що використовується у
багатьох інтернет-газетах: 1) вступний блок з назвою газети і переліком
тематичних рубрик, 2) інформаціний блок газети і 3) заключний блок, що містить
правові реквізити газети. Кожна інтернет-версія проаналізованих газет має також
рекламний блок, що знаходиться завжди на найпомітнішому місці – нагорі і
справа від інформаційного блоку.
Зіставимо інтернетівські
сторінки обидвох газет на предмет їх мікроструктурної організації. Центральну
позицію в Berliner Zeitung займає назва газети з її фірмовим символом Берліна, зліва наводиться
актуальна дата, а справа подається температура і знак-іконка погоди
в Берліні. Зліва над назвою газети як надзаголовок наводиться
рекламно-інформаційний рядок з такими рубриками як Абонемент, Оголошення,
Магазин, Подорожі читачів, Інформаційний лист з прозицією підписатися на
безкоштовний варіант газети, Мобільні новинки, а також виділений жирним
шрифтом лінк “Ринок праці”. Справа зверху наводиться віконце для пошукової
системи. Верхні лінки носять переважно допоміжний і рекламний
характер.
Під центальною назвою газети
Berliner Zeitung на синьому фоні розташовані такі інформаційні рубрики як Вдома
у вигляді хатинки, Berlin, Politik, Wirtschaft, Kultur, Sport,
Panorama, Wissen, Gesundheit, Digital, Auto, Reise, Karriere. Кожна з них
має свою деталітазію на підрубрики. Рубрика Вдома, що знаходится одразу
під головними рубриками, має, наприклад, такі підрубрики Übersicht, Fotogalerien, Videos, Blogs, Soziale
Netzwerke, Umfragen, Archiv, TV-Programm, Kino, Kontakt. Вона має
інтерактивну мету.
У Berliner Zeitung pекламні блоки розташовуються зверху і справа над віртуальною газетою.
Як правило, це банківські рекламні оголошення. В самій ж віртуальній газеті
рекламний блок займає до 40 % верхньої правої полоси газети, під якою
розташовуються культурні, технічні, спортивні та інші види інформації.
Інформаційний блок статей у Berliner Zeitung наводиться зліва під рубриками за сталою схемою: зліва
наводиться надзаголовок, справа ключове слово або рубрика, під ними
розташовується заголовок статті з фотографією. Статті наводяться у вигляді інформаціних зачинів. Для подальшого
ознайомлення зі статтею слід відкривати лінк mehr. Як розвиток згаданої
тематики є посилання на інші статті. Статті постійно актуалізують і наводять за
зазначеною схемою. Читачу залишається лише знати, що саме його цікавить, бо
інакше читання може перетворитися на безкінечний процес. Загалом слід відмітити,
що подібний принцип побудови інтернет-версії характерний і для інших німецьких
видань, як-от: Berliner Morgenpost, Der Tagesspiegel, Süddeutsche Zeitung тощо.
Дещо в іншому плані
побудована українська інтернет-версія газети День. Вона прив’язана до свого
друкованого варанту, на що експліцитно вказує номер видання з датою. Окрім
того, реклама в інтернет-версії майже не представлена. Як рекламу, або
оголошення можна вважати горизонтальну інтерактивну заставку над віртуальною
газетою, де повідомляється про якусь акцію. Наприклад, 3.11.2011 такою
заставкою була вказівка на історичний веб-проект Україна Incognita на фоні
історичних будівель.
Між цією
рекламно-інформаційною заставкою і самою віртуальною газетою розміщені зліва
направо вказівка на вхід і реєстрацію для постійних читачів, головні
події за день у вигляді ключового речення і актуальна дата на час
перегляду сторінки.
В українській
інтернет-версії газети День її назва подається зліва із зазначенням
“Щоденна всеукраїнська газета”. По центру як верхній колонтитул подаються лінки
на редакцію, рекламу, передплату і контакти на червоному фоні. Особливістю
української газети є використання афоризмів, що завжди розташовані справа від
назви газети. 3.11.2011 таким афоризмом була думка: Найглибші протиріччя між
людьми обумовлені їх розумінням свободи, з вказівкою на автора: Карл Ясперс
(1883–1969), німецький філософ і психіатр.
Під назвою газети
розташовані на червоному фоні загальноінформативні рубрики: Головна,
Поточний номер, Сторінка головного редактора, Фотоконкурс, Фотосезони “Дня”, Top-net, Гості “Дня”,
Потрібна допомога, Україна Incognita. Деталізації на
підрубрики немає. Для пошуку в архіві газети використовується пошукове
віконце, що знаходиться зліва під рубриками, при цьому є можливість розширеного
пошуку в архіві газети.
Основні рубрики віртуальної
газети День (1-а шпальта, День України, День Пранети, Подробиці,
Економіка, Суспільство, Культура, Тайм-Аут) йдуть окремими вікнами із
початком центральної статті рубрики з фотографією. Решта статей наведені
заголовками справа як лінки. Кількість статей сягає 3-5, і тому рубрики не
переобтяжені так інформацією, як це має місце у німецькому виданні.
Близько 25% правої шпальти
віртуальної газети День виділено на фоторепортажі, фотосесії Дня, за
якими слідує рубрика «Обговорюємо», де читачі висловлюють свої думки з приводу
надрукованих статей. На цій же шпальті в режимі постійного оновлення наводяться
останні новини із зазначенням часу, проводяться опитування читачів на актуальні
теми в країні. В такий спосіб редакція газети намагається підтримувати контакт
з аудиторією.
Відмінністю інтернетівської
версії Дня у порівнянні з Berliner Zeitung є те, що в ній можна
ознайомитися з реальною друкованою версією газети за номерами. У німецькій ж
електронній газеті можна лише шукати статті за ключовими словами і датами,
рубриками, що зумовлено, мабуть, кількістю наданої інформації.
Завершальною частиною в обох
виданнях є вказівки на авторські права газети, дизайну тощо. Ці дані наводяться
дрібним шрифтом, оскільки рідко кого вони цікавлять і не змінюються
роками.
Підсумовуючи короткий
зіставний аналіз інтернет-версій німецької газети Berliner Zeitung
і української День можна зазаначити: при загальному подібному
макроструктурному поділі спостерігається різне концептульне бачення газетами
своїх інтернет-версій. У німецькому виданні редактори намагаються постійно
оновлювати інформацію, що призводить до розбіжностей між електронною і
друкованою версіями статей. В українському виданні спостерігається прив’язаність
електронної версії до друкованого варіанту. Відмінності мають місце також в
об’ємі самих сторінок: німецька втричі більша за українську. Це зумовлено
об’єктивними економічними реаліями обидвох друкованих видань.
Acknowledgement
Der vorliegende Beitrag entstand dank der Unterstützung der Alexander von Humboldt-Stiftung. Für hilfreiche Kommentare und Anregungen möchte ich mich bei Prof. Dr. Norbert Fries (HU Berlin) herzlich bedanken.
Література:
1. Кучеренко К.О. Взаємодія вербальних та невербальних засобів в
друкованих газетних текстах та в газетах, розміщених в мережі інтернет / Кучеренко К.О. // Вісник
Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – Харків, 2000. – Вип. 500.
– С. 277– 280. – (Серія
романо-германська філологія).
2. Матвєєва С.А. Сайт як жанр Інтернет-комунікації (на матеріалі
персональних сайтів учених) : Автореф. дис. ...
канд. філол. Наук : 10.02.15 / Донецький національний університет. – Донецьк, 2006. – 20
с.
3. Щипицина Л.Ю. Дигитальные жанры: проблема дифференциации и критерии
описания / Щипицина
Л. Ю. //
Коммуникация и конструирование социальных реальностей : сб. науч. статей / отв.
ред. О.Г. Филатова. – СПб., 2006. – Ч. 1. – С. 377–389.
4. Bittner J. Digitalität, Sprache, Kommunikation / Johannes Bittner. – Berlin : Erich
Schmidt Verlag, 2003. – 323 S.
5. Neue Medien – neue Kompetenzen? Texte
produzieren und rezipieren im Zeitalter digitaler Medien / U. Kleinberger Günther, F. Wagner (Hg.). – Frankfurt am
Main u.a.: Peter Lang, 2004. – 224 S.
6. Runkehl J. Sprache und Kommunikation im Internet : Überblick und
Analysen / J. Runkehl, P. Schlobinski, T. Siever. – Opladen : Westdeutscher Verlag, 1998. – 240 S.