Володимир Демченко,
доцент кафедри державного управління та місцевого самоврядування Херсонського національного технічного університету,
кандидат філологічних наук, доцент

 

ОРГАНІЧНА КОМПРЕСІЯ В СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ

 

Усталений термін мовна компресія позначає явище редукції в мові як ознаку її розвитку. Хоча, звісно, маючи перед собою як приклад компресії абревіацію, ми не впевнені в категоричному позитиві цього явища: наприклад, поглянувши на назву державної інституції Сім’ямолодьспорт, яка є офіційною, оскільки саме у такій формі (з похідними – Сім’ямолодьспорту, Сім’ямолодь­спорті) використовується в державних документах. Це приклад неорганічної (хоча, можливо, й логічної з певних міркувань) компресії.

У цій статті ми ставимо за мету розглянути та знайти аргументовані виходи з проблемних ситуацій, де відбувається нагромадження синтаксичних конструкцій в одному тексті. Актуальності цій проблемі додає те, що такі тексти наявні саме в державних документах, які повинні бути зрозумілими не лише спеціалістам або шифрувальникам, але й пересічним громадянам України.

Проблемами правопису активно займаються чимало лінгвістів – зокрема мовники-практики, які складають усілякі практикуми та довідники (Б. Анто­ненко-Давидович, А. Коваль, О. Пономарів та інші). Проте синтаксису вони приділяють увагу лише побіжно – на рівні використання сталих слово­сполу­чень, випускаючи численні проблемні ситуації з відокремленням / невідокре­мленням різноманітних підрядних частин і вставних слів (часток).

Навіть просто поглянувши на деякі речення, можна помітити зайве виділення за допомогою ком окремих лексичних одиниць, типу зокрема, при тому, втім, тобто, у першу чергу (передусім) тощо (також і тощо).

Наприклад, у самому ж практичному посібнику з мови читаємо: Проект цікавий, але безперечно, вимагає, по-перше, доопрацювання, а по-друге, значних коштів для реалізації [Максименко, с. 67]. Перші слова читаються автоматично, але погляд “спіткнувся” на вставному по-перше і далі вже спотикався, наче стрибаючи на обточеному камінні річки Прут. Цьому прислужилися саме коми (як те “каміння”).

Отже, що ми бачимо? Коли вже канонічно дотримуватися правил, то слід додати ще дві коми – виділяючи вставні одиниці безперечно та по-друге з обох боків. Коли ж дотримуватись аргументованої компресії, то слід уже прибрати дві коми – прив’язуючи безперечно як частку до наступного дієслова вимагає та підсилюючи останнє, а також змінюючи після вставного по-друге кому на тире, виділивши його таким чином.

Є ще один шлях – набагато простіший та ефективніший: варто просто відмовитись від непотрібних тут порядкових форм (адже їх усього дві) й отримати таку конструкцію: Проект цікавий, але безперечно вимагає доопра­цювання та значних коштів для реалізації.

Що заважає цьому? Амбіції авторів (ускладнення асоціюється з науко­вістю, а спрощення – з побутовістю) та прагнення до збільшення масиву тексту (це відбувається автоматично – як засіб зробити посібник більшим за обсягом).

Ми підібрали два тексти державного рівня для більш докладного аналізу.

У Регламенті Верховної Ради України читаємо: Звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міні­стрів України на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідає Прем’єр-міністр України, а в разі його відсутності − Перший віце-прем’єр-міністр. Після заслуховування звіту Кабінету Міністрів України про хід і резуль­тати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та співдоповідей комітетів проводиться обговорення звіту. За підсумками обгово­рення звіту Кабінету Міністрів України Верховна Рада України приймає відповідну постанову. У разі якщо діяльність Кабінету Міністрів України визнана незадовільною, Верховна Рада України за умови додержання вимог статті 87 Конституції України може прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України без додаткового включення цього питання до порядку ден­ного пленарного засідання Верховної Ради України [Регламент, ст. 1].

Як бачимо, у тексті 7 разів згадується словосполучення Кабінет Міні­стрів України, 3 рази – Верховна Рада України, 10 разів – саме слово Україна (у формі родового відмінка – як складове у державних назвах).

Юристами такі повтори пояснюються як засіб уникнення багатозначності законодавчих документів, але коли вже сама назва тексту стосується державного життя України, то подальший текст варто зекономити, звільнивши його від повторюваних слів і словосполучень. Це буде органічна компресія.

Зрештою отримуємо такий текст: Звіт Кабінету Міністрів про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету на пленарному засіданні Верховної Ради доповідає Прем’єр-міністр, а в разі його відсутності − Перший віце-прем’єр-міністр. Після заслуховування звіту та співдоповідей комітетів проводиться їх обговорення. За підсумками обгово­рення звіту Верховна Рада ухвалює відповідну постанову. У разі якщо діяльність Кабінету визнано незадовільною, Верховна Рада за умови додержання вимог статті 87 Кон­сти­туції може прийняти резолюцію недовіри Кабінету без додаткового включення цього питання до порядку ден­ного пленарного засідання Верховної Ради.

Тут збережено повний зміст і зекономлено місце. Замість Кабінету можна використати Кабмін, що є напівофіційною назвою цієї інституції. На нашу думку, варіанти ВР і КМ також цілком підходять для здійснення органічної компресії значного за обсягом тексту.

Другий приклад – назва Наказу Державного комітету з питань регуля­тив­ної політики та підприємництва Міністерства фінансів України. Зважте, це не текст, а лише його назва: Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дорого­цінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, з виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворе­ння, напівдорогоцінного каміння, торгівлі виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, зі збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органо­генного утворення, напівдорогоцінного каміння від 16 січня 2001 р., № 82/350 [Нормативні], де виділена частина повторюється чотири рази.

По-перше, назва Наказу (зокрема Ліцензійних умов) у такому разі є занадто громіздкою (чотири структурних однотипних складових, кожна з яких у свою чергу поділяється на однотипні складові, і всі вони розділяються лише комами), що для назви взагалі неприпустимо, оскільки на ній повинна зосереджуватись і конкретизуватись увага читача.

По-друге, під час сприймання назви з першого разу читач заплутується вже на другому повторі, з другого разу розуміє, що сталася звичайна помилка – зайвий повтор, і лише з третього доходить, що головними смисловими (розділовими) словосполученнями у тексті є з виробництва…, з виготовлення виробів…, торгівлі виробами…, збирання, первинної обробки відходів і брухту…, кожне з яких разом із повторюваною атрибутивною сполукою …дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння й утворює структурну частину назви.

У всякому разі наявний факт зайвого структурного нагромадження й синтаксичної неорганічності. Тому можна запропонувати два варіанти виходу з такого становища.

1. Скорочення за допомогою займенників: “Про затвердження Ліцен­зій­них умов провадження господарської діяльності з виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворе­ння, напівдорогоцінного каміння, з виготовлення та торгівлі виробами з них, зі збирання, первинної обробки їх відходів і брухту”.

2. Виведення за межі назви термінологічної сполуки дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдо­рогоцінне каміння із заміною її на узагальнюючий термін дорогоцінні мате­ріали. У такому разі матимемо: “Про затвердження Ліцензійних умов прова­дження господарської діяльності з виробництва дорогоцінних матеріалів, з виготовлення та торгівлі виробами з них, зі збирання, первинної обробки їх відходів і брухту”.

Таким чином, у результаті наведеного вище аналізу проблем­них ситуацій синтаксичного нагромадження у текстах державних документів ми зазначаємо, що не варто намагатись заплутати читача видимою значимістю змісту через часту повторюваність і ускладнення конструкцій. Навпаки, через різно­манітні засоби текстової компресії слід якомога спрощувати такі тексти – для розуміння їх і читачем-неспеціалістом.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Максименко В.Ф. Суч. укр. правопис у таблицях. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 80 с.

2. Регламент Верховної Ради України від 19 вересня 2008 року № 547-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2009. − №№ 1-2, 3-4.

3. Нормативні акти України // Комп’ютерна правова система. Станом на травень 2006 р.