Політологія/8.Історія і теорія політичних партій

Хмара А. В., студентка, Богатчук С. С., доцент

Вінницький національний аграрний університет

Партійна система Великобританії

Для позначення способу взаємозв'язку партій використовується термін "партійна система". У найбільш загальному вигляді партійна система - це сукупність зв'язків і відносин між партіями, які претендують на володіння владою в країні.

Британські політичні партії займають важливе місце в суспільно-політичному житті країни. Вони стали основним суб'єктом політики і необхідним елементом демократичної держави. Партії беруть активну участь на всіх стадіях політичного процесу: у виборах, формуванні органів влади, ухваленні політичних і державних рішень, в їх реалізації.

Британська двопартійна система сформувалася наприкінці XVII ст., коли були утворені партії торі (лояльних до короля-католика консервативних сил) та партія вігів (лібералів, які виступали проти короля). Потім на базі торі була сформована Консервативна партія, а на основі партії вігів — Ліберальна партія, тому тільки дві головні політичні партії мали можливість приймати активну участь у формуванні органів влади. Подальший розвиток капіталістичної системи Великобританії викликав до появу нової Лейбористської партії (робочої партії), яка поступово змінила на політичній арені Ліберальну партію.

Сьогодні провідну роль у політичній системі Великобританії відіграють Лейбористська та Консервативна партії. Домінування двох партій у політичному житті Англії протягом тривалого часу пов'язане, з одного боку, політичними традиціями та консерватизмом британців, а з іншого боку, бажанням зберегти стабільність у суспільстві та державі. Ліберально-демократична партія, Соціал-демократична партія, партія Вільний Уельс, Шотландська національна партія та інші політичні партії Британії знаходяться на другорядних позиціях.

Результати парламентських виборів 2005 р. відобразили розклад політичних сил у суспільстві: лейбористи отримали 356 місць у Палаті громад, 192 місць - консерватори, 62 місця - представники ліберально-демократичній партії.

На сучасному етапі Лейбористська партія є першою за значенням у країні. На загальних парламентських виборах у 2005 р. лейбористи отримали частку в 35,3% голосів і 356 місць (абсолютна більшість) в парламенті. Тоні Блер став першим лідером лейбористів, який привів партію до перемоги на виборах три рази поспіль. Проте в 2005 р. лейбористи перемогли з помітно меншим результатом, ніж у 1997 чи 2001 р. Причиною цього стали електоральна втома від перебування при владі однієї партії, негативне ставлення суспільства до британської участі у війні в Іраку, розчарування виборців у політиці лейбористів і проблеми всередині самої партії. Лейбористська партія створена у 1900 р. за ініціативою профспілок та низки соціалістичних організацій з метою підтримки обрання представників робочих до парламенту. Членами цієї партії є близько 7 млн чоловік. Соціальну основу партії складають працівники з середнім рівнем доходів різних секторів економіки.

Порівняно з Консервативною структура Лейбористської партії більш децентралізована. І роль партійної конференції у лейбористів вище, ніж у торі. У Лейбористській партії існує індивідуальне та колективне членство, партія має свій статут. Водночас постійної партійної програми партія не має. Програмні положення формулюються у період передвиборних кампаній. Британські лейбористи виступають за збереження державного регулювання економіки, розширення програми соціальних послуг, залучення профспілок до управління підприємствами, конституційних реформ, які спрямовані на децентралізацію влади, тощо.

Консервативна партія офіційно сформувалася у 1867 р. та представляла інтереси поміщиків і вищого духовенства. Консервативна партія нараховує у своєму складі близько 2 млн постійних прибічників. Соціальну основу партії складають крупні фінансові, земельні та промислові власники, частина державних службовців, інтелігенція. Ця партія організаційно не оформлена: членські квітки не виписуються та членські внески не сплачуються. Партія не має постійної програми та статуту. Як правило, партійна програма знаходить вираження у передвиборних маніфестах. Наприклад, торі тетчерівського періоду виступали за розвиток особистої ініціативи та приватного підприємства, обмеження державного регулювання, забезпечення правопорядку та законності. Одним із важливих програмних питань є обстоювання національних інтересів на міжнародній арені, традиційних релігійних та моральних цінностей. Консервативний уряд під керівництвом М. Тетчер здійснив часткову децентралізацію, в два рази зменшив максимальний рівень податків (з 83 % до 40 %), провів розпродаж частини муніципальних приміщень.

У Великобританії конституційно-правове регулювання діяльності політичних партій має свої особливості. Політичні партії діють на основі конституційної угоди. Водночас фінансовий бік функціонування політичних партій регламентується низкою парламентських законів, зокрема, Актом про внески компаній на політичні цілі 1967 p., Актом про профспілки 1984 р. Законодавством дозволяється фінансування виборчої кампанії політичної партії із-за кордону в сумі, що не перевищує 200 фунтів стерлінгів для однієї особи. У свою чергу, держава здійснює державні виплати опозиційним партіям у Парламенті, що символізує їх фінансову незалежність, а також виплачує по 3 фунти стерлінгів за кожні 200 голосів, які отримала партія на виборах.

Література

1.Ананьев Е. «Момент Мейджора» для Гордана Брауна// Международная жизнь. – 2008. - № 7. С.17-31.

2. Дашковська О. Стратегія тендерних відносин у політичних партіях Великої Британії // Вісник Академії наук України. – 2009. – № 4. – С. 160-170.

3. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія. – Навч. Посіб. – К., 2004 – 645 с.