Психологія Загальна психологія

Дубич С.Я. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Кафедра загальної та медичної психології

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВИКЛАДАЧІВ ФАКУЛЬТЕТІВ ТА КОЛЕДЖУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Вивчення проблеми психологічного здоров’я наближається до такої стадії, коли стало можливим на основі нагромаджених теоретичних даних перейти до виявлення конкретних факторів, що впливають на стан психологічного здоров’я індивіда та розробки підходів до підвищення його рівня як бази для оздоровлення людей взагалі, покращення їх працездатності і дієздатності. Психологічно здорова людина це самоактуалізована особистість, що в стані психічного здоров’я прагне активізувати, розвивати і реалізувати свій творчий потенціал[1]. З метою наближення до винайдення підходів відносно використання теоретичних даних з психології здоров’я в практиці ми поставили задачу дослідити особливості психологічного здоров’я у викладачів факультетів та коледжу вищого навчального закладу. Базами для дослідження були Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпропетровський коледж ракетно-космічного машинобудування ДНУ та Дніпропетровська національна академія державного управління при президенті України. Піддослідними були 14 викладачів ВНЗ та 19 викладачів коледжу. Для судження про стан психологічного здоров’я цих двох груп викладачів були використані результати їх тестування за такими методиками: 1) Адаптивність по Маклакову і Черм’яніну, 2) «Прогноз» нервово-психічної опірності до стресу, 3)Копінг-стратегії в стресових ситуаціях Ендлера і Паркера, 4) Методика визначення психологічного благополуччя К. Ріфф. Отримані слідуючі результати. При дослідженні адаптивності встановлено, що найвищим показником психологічного здоров'я у викладачів ВНЗ є моральна нормативність ( 6 балів, 8 стенів). Люди з такими показниками моральної нормативності реально оцінюють свою роль в колективі, орієнтуються на загальноприйняті норми поведінки. Комунікативні здібності в обох группах викладачів теж хороші, але трохи вищі у викладачів колледжу ( 11 балів, 7 стенів), ніж у факультетських викладачів ( 12,5 бала, 6 стенів). Нервово-психічна стабільність (НПС) у викладачів факультету хороша (17 балів, 6 стенів), а у викладачів коледжу задовільна (20 балів, 5 стенів). Люди з хорошою НПС здатні до саморегулювання своїх психічних процесів і станів, мають високу адекватну самооцінку і реально сприймають дійсність. У людей з задовільною НПС ці властивості дещо нижчі, але вони досить стійкі проти емоційних подразників. Стан суїцидального риску в обох групах викладачів хороший (6 стенів), трохи гірший у викладачів колледжу (2,47 бала), ніж у факультетських викладачів (2,14 бала). Прогноз виникнення стресу від дії стресорів свідчить про задовільний рівень цього показника в обох группах (5 стенів). Але у викладачів факультетів він трохи кращий (14 балів), ніж у викладачів коледжу (15,7 бала). У таких людей в екстремальних умовах можуть виникати нервово-психічні зриви. Копінгові стратегії це все те, що здійснює людина, щоб подолати у себе стрес. Найдієвішим вважається копінг, спрямований на вирішення проблемних задач в складних психотравмуючих чи стресових ситуаціях. При цьому у індивіда виникає бажання зосередитись на проблемі, проаналізувати її і все врахувавши, прийняти найбільш оптимальне рішення. Проблемно-орієнтований копінг як у викладачів факультетів так і колежду був підвищений і майже однаковий. У перших він на рівні 62 балів (77,5%), а у других 61 бал (76,2%). Ємоційно-орієнтований копінг у викладачів факультетів був середнього рівня (36,29 бала, 45,4%), а у викладачів коледжу значно менший – на зниженому рівні (30,5 бала, 38%). Чим сильніша орієнтація копінгу на емоції, тим більше вона заважає розсудливому вирішенню проблеми. Отже, показники емоційно орієнтованого копінгу у викладачів коледжу більш сприятливі для подолання стресу. Рівень орієнтованого на уникнення проблеми копінгу в обох групах викладачів був середній, майже однаковий: у факультетських викладачів 46 балів (57%), а у викладачів колледжу 45,3 бала (56,7%). Копінг відвернення від вирішення задачі також в обох групах мало відрізнявся і був на середньому рівні: у факультетських викладачів 22 бали (55%) , а у ліцейських 23,5 бала (57,6%). Копінг соціального відвернення у викладачів факультетів був вищий (15 балів, 60%), а у викладачів ліцею середній (14 балів, 56%). Таким чином, структура кпінг-стратегій в обох групах викладачів була типовою для психологічно здрових людей, тобто, в стресових ситуаціях розсудливе вирішення задач домінувало над емоціями, уникненням, відверненням від проблеми. Психологічне благополуччя викладачів визначалося за показниками самовідношення, позитивного відношення до інших, автономії, екологічної майстерності, наявності мети в житті, здатності до особистісного росту. Самовідношення як центральна риса психологічного здоров'я по суті є прийняттям свого пройденого життя і минулого досвіду навіть якщо вони викликають сором. У викладачів факультетів цей показник був вищий і дорівнював 62,78 бала (високий), а у викладачів коледжу нижчий 59,04 бала (середній). Але в обох группах він перевищував статистичну «норму» (52 – 57 балів) [ 2 ]. Критерій позитивного відношення до інших характеризує рівень теплих довірливих відношень з оточуючими, здатність любити людей, глибоко дружити, являється одним з показників психологічної зрілості. У викладачів обох груп цей показник був однаковий (по 60 балів, середній), але трохи вищий за статистичну «норму» (54-58 балів). Автономія свідчить про рівень самодетермінації, незалежності, внутрішнього регулювання поведінки, уміння оцінювати себе за власними особистими стандартами, а не так, як скажуть люди. Автономна особа не піддається колективним страхам і паніці натовпу. У викладачів коледжу автономія була висока (69 балів) і значно перевищувала автономію факультетських викладачів (58 балів), яка знаходилась на середньому рівні при статистичній «нормі» (57 балів). Екологічна майстерність – це здатність індивіда активно вибирати чи створювати сприятливі умови для життя, які йому підходять, віповідають його психологічному стану. У викладачів кледжу екологічна майстерність вища (63 бали, висока), ніж у факультетських (58,67 бала, середня) при нормі 58 – 59 балів. Наявність мети в житті – важлива ознака психологічного здоров'я і благополуччя. Мета надає життю смисла. Психологічно здорова особистісь здатна самостійно визначати мету свого життя. У викладачів факультетів мета в житті висока (86 балів) і набагато перевищує статистичну норму (58 – 59 балів). Викладачі коледжу також мають високу мету в житті (62,32 бала), але значно поступаються факультетським. Особистісний ріст свідчть про відкритість внутрішнього досвіду і прийняття всьго нового. Такі люди не консервативні і постійно прагнуть до самовдосконалення. В обох группах викладачів цей показник виявився однаковим (59,36 бала, середній) і знаходився на рівні статистичної «норми» (58 – 63 бали).

Висновки.

1. Показники стану психологічного здоров'я як викладачів факультетів так і коледжу ВНЗ здебільшого хороші, суттєво не відхиляються від нормативних. 2. У викладачів факультетів більше розвинені, ніж у викладачів коледжу, такі компоненти психологічного здоров’я: нервово-психічна стійкість, орієнтація на емоції, самовідношення, позитивне відношення до інших, екологічна майстерність, особистісний ріст, психологічне благополуччя. 3. У викладачів коледжу більша, ніж у факультетських викладачів автономія. 4. Найвищим показником психологічного здоров’я у всіх викладачів ВНЗ являється моральна нормативність. 5. Прогноз виникнення стресу в обох группах викладачів знаходиться на задовільному рівні, можливі нервово-психічні зриви в екстремальних умовах. Література: 1.Лазаренко В.І., Фоменко І.А. Організаційні та психолого-педагогічні умови збереження психологічного здоров'я науково-педагогічних працівників ВНЗ. Victoria_1_@rambler.ru 2. Фесенко П.П. Осмысленность жизни и психологическое благополучие личности: дисс.канд. психол наук. – Москва, 2005.