Технические науки/2. Механика
К. т. н. ПАЦЮК А. Г., к.т.н. Шерстюк Г. Г.
Дніпропетровський національний університет ім.
О.Гончара,Україна
ЗНАХОДЖЕННЯ ПОШКОДЖЕНЬ І
НЕОДНОРОДНОСТЕЙ
МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК В ТОНКОСТІЙНИХ
КОНСТРУКЦІЯХ
На даний час ультразвукові методи широко
використовуються для неруйнівних методів випробувань [1]. Головна перевага цих
методів полягає в можливості знаходження дефектів як на поверхні так і в
глибині деталі.
У багатьох випадках ультразвукові методи мають високу
чутливість до об’ємних дефектів, а також дають можливість знаходити тріщини в тілах.
Важливою перевагою цих методів перед іншими є можливість застосовувати їх відразу
після зварювання, ремонту або виготовлення конструкції, а також в процесі експлуатації.
Основа методу полягає у взаємодії ультразвукових коливань
і дефектів. Дефекти можуть бути різної конфігурації, але з умовою розриву матеріалу,
щоб забезпечити взаємодію ультразвукових коливань з ними. Стрибок опору розповсюдження
коливань являє собою зміну щільності, або зміну пружних характеристик.
Ультразвукові коливання розповсюджуються як
об’ємні, поверхневі або плоскі хвилі. Відбивання і заломлення ультразвукових хвиль
на поверхні розділу звичайні процеси при їх розповсюдженні Основна фізична характеристика
при відбиванні і заломленні –повний акустичний опір (імпеданс) матеріалу, який дорівнює
добутку щільності матеріалу на швидкість розповсюдження хвиль і площу стрибка імпеданса.
Спеціально розроблені точковий передавач і приймач
дозволяють за допомогою діаграми направленості збуджувати, приймати і фіксувати,
а також класифікувати по часу проходження і амплітуді різні типи ультразвукових хвиль. Ці коливання розповсюджуються
у двох взаємно перпендикулярних напрямках і реєструються за допомогою електронного
осцилографа.
Випромінювач і приймач ультразвукових хвиль мали конусні
наконечники, які дозволяли вводити і приймати ультразвукові коливання практично
в точці. Це дозволило,по-перше, зміною орієнтації датчиків досягати максимального
або мінімального сигналу для даного типу коливань, а по-друге, точніше фіксувати
точки введення і реєстрації сигналів.
Вимірювання швидкості ультразвукових хвиль проводилась
на випробуовувальному комплексі і складалась
з двох етапів: підготовчого і робочого. На першому відбувалось градуювання приладів,
а потім проводились тестові випробовування. Вони складались з визначення швидкості
поширювання хвиль в конкретному матеріалі шляхом замірів відстані і часу
розповсюдження ультразвукових хвиль між передавачем і приймачем.
В якості зразка для тестових випробувань брався
матеріал з відомими фізико-механічними характеристиками. На рис. 1-2 наведено
типові осцилограми поширення ультразвукових хвиль у зразку для тестових
випробувань.
Рис.1 Рис 2
Для знаходження
механічних властивостей матеріалу (модуль
пружності, коефіцієнт Пуасона) за відомим значенням швидкості розповсюдження хвиль і частотам збуджених
коливань будувались дисперсійні співвідношення з рівнянь руху для тонкостінної
ортотропної пластини (або оболонки). Знаходження таких співвідношень
проводилось за допомогою методу регуляризації за Тихоновим [3].
Проведена
дефектоскопія модельних оболонок із склопластиків, за знайденими механічними
характеристиками розрахована несуча здатність моделі при осьовому навантаженні.
На рис. 3-4 наведено типові осцилограми експериментальних досліджень. Проведено
порівняння з експериментальними випробуваннями, яке показало задовільне
співпадання.
Рис. 3 Рис. 4
Література:
1. Гузь А.Н. Основы
ультразвукового неразрушающего метода определения напряжениц в твердых телах /
А.Н. Гузь, Ф.Г. Махорт, О.И. Гуща, В.К. Лебедев. – Киев: Наук. думка, 1974.
2. Пацюк А.Г.
Модернізований комплекс для експериментального дослідження статичних і
динамічних процесів в тонкостінних конструкціях/ А.Г. Пацюк// Методи розв’язання
прикладних задач механіки деформівного твердого тіла. – Дніпропетровськ: Наука
і освіта. – Вип. 9. – 2008. –С. 157-168.
3. Тихонов А.Н.
Численные методы решения некорректных задач / А.Н. Тихонов, А.В. Гончаровский и
др. – М.: Наука, 1990. –230с.