Гарачук О.В., ст. викладач,  Кузьмін В.С., ас., Масло В.В., маг., Автомобільно-дорожній інститут ДонНТУ, м. Горлівка

 

Напрямки оцінки результативності виробничого процесу підприємства автосервісу

 

 

Виробничий потенціал являє собою кількісну оцінку його здатності до надання послуг певного обсягу, структури та якості.

Оцінку виробничого потенціалу можна провести за допомогою експертного опитування. Шкала поділяється на оцінки: повна відповідність; відповідність за основними характеристиками; відповідність великої кількості характеристик;  незначна відповідність; відповідність у другорядних характеристиках; невідповідність.

Отримані таким чином оцінки дають змогу визначити рівень відповідності виробничого потенціалу вимогам до нього. Враховуючи значущість окремих складових, визначених експертами, можна розрахувати загальну цільову оцінку виробничого потенціалу.

Аналіз діяльності підприємства націлений на встановлення його стану та визначення напрямків, в яких підприємство володіє потенціальними можливостями доцільно проводити за такими напрямками [1, 2]:

1) професійний потенціал працівників, рівень мотивації, організації і продуктивності праці робітників;

2) рівень та досконалість технологічних процесів і використовуваного технологічного устаткування;

3) забезпеченість нормативною та довідковою базою, рівень системи нормування та адаптації і корегування нормативів;

4) рівень організації і управління виробничими процесами, логічність і технологічність пов’язання процесів формування і виробництва послуги;

5) організація роботи зі споживачами, рівень системи вивчення попиту і очікувань споживачів;

6) рівень функціонування системи управління якістю послуг, органічність зв’язків системи з елементами виробничого процесу, ефективність системи;

7) рівень функціонування інформаційних систем.

При використанні системи оціночних показників необхідно враховувати наступні вимоги [3, 4]:

1. Показники повинні давати можливість аналізувати причинно-наслідкові  зв’язки функціонування виробничого процесу, показувати, наскільки сильний зв’язок між техніко-технологічними, організаційними і економічними індикаторами і яки чином вони пов’язані між собою.

2. В систему оціночних показників необхідно включати показники трьох груп: показники стану, потенціалу і результативності виробничого процесу.

3. Система оціночних показників повинна включати не тільки об’єктивні, але й суб’єктивні показники.

4. В систему доцільно включати оціночні показники  з урахуванням економічної ефективності. Необхідно порівнювати витрати на них і виграші від використання для проведення заходів по підвищенню якості виробничого процесу і автосервісних послуг.

5. Показники пов’язані з підготовкою працівників повинні враховувати не тільки економічні складові. Якщо діяльність персоналу буде оцінюватися тільки по фінансовим показникам, то це приведе до недостатньої уваги не фінансовим індикаторам кадрової системи (просування по кар’єрі, задоволеність віт творчої роботи по удосконаленню виробництва, тощо).

6. Вибір найбільш вагомих показників. Постійне покращення одночасно всіх показників часто на практиці не дозволяє отримати максимальний бажаний результат.

7. Необхідно використовувати показники ефективності витрат на якість. Цей важливий компонент забезпечує функціонування економічного механізму управління якістю виробничого процесу і послуги.

Ефективність функціонування показників стану виробничого процесу підприємств автосервісу  залежить від рівня моделювання і правильності користування моделями, обґрунтованості нормативів і обґрунтованості планування, а також раціонального використання інформації.

Розроблені моделі повинні бути адекватними і відповідати наступним вимогам:

1. Модель повинна базуватись на статистичних даних по техніко-економічним показникам роботи виробничого процесу підприємства.

2. Модель повинна підходити для кожного підприємства не залежно від чисельності автомобілів, що обслуговуються.

3. Дані, що необхідні для моделювання, повинні бути на кожному підприємстві, тобто вони повинні відповідати критерію доступності.

4. Модель повинна враховувати конкретні умови формування ринку послуг та економічні умови роботи підприємства.

За результатами оцінки результативності виробництва послуг на підприємствах автосервісу проводиться аналіз можливостей корегування виробничого процесу підприємства на основі використання показників оцінки,  встановлюється порядок і умови здійснення зворотного зв’язку. Розробляється механізм корегування.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия. – М.: Экономика, 1989. – 240 с. 

2. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала. – К.: Знание, 1978. – 62 с.

3. Олексюк О.І. Управління потенціалом акціонерних товариств // Автореф. дис. ..... канд.. екон. наук. – К., 2001. – 16 с.

4. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.