Біологічні
науки / Структурна ботаніка і
біохімія рослин
Аспірант Поливаний С.В.
Студентка IV курсу Куйбіда А.С.
Д.б.н. Кур’ята В.Г.
Вінницький державний педагогічний
університет, Україна
ВПЛИВ ХЛОРМЕКВАТХЛОРИДУ НА
СТРУКТУРУ УРОЖАЮ МАКУ ОЛІЙНОГО
Одним із можливих напрямів удосконалення технології підвищення врожайності сільськогосподарських культур є застосування хімічних засобів управління біологічними процесами за допомогою регуляторів росту рослин. За допомогою цих речовин у наш час вирішується доволі багато завдань у рослинницькій практиці. Здійснюється ряд агротехнічних прийомів і технологій вирощування окремих культур, на основі чого різко, іноді в декілька разів, скорочуються витрати та зростає продуктивність праці, тобто за допомогою регуляторів росту можна перетворити сільське господарство у більш інтенсивне [3].
Одним з
центральних напрямків розвитку сучасного рослинництва є розробка і застосування
нових технологій з використанням ретардантів. До цієї групи відносяться
синтетичні регулятори росту, які в залежності від механізму дії блокують синтез
або дію вже синтезованих гіберелінів. Так, четвертинні амонієві солі і
триазолпохідні препарати здатні переривати синтез гіберелінів, а
етиленпрдуценти інгібують утворення гормон-рецепторного комплексу [4]. В багатьох випадках застосування
ретардантів дозволяє регулювати
продуктивність рослин, формувати урожай та підвищувати його якість [3].
Технології застосування
ретардантів розроблені для багатьох культур, однак в літературі практично
відсутні відомості про можливість оптимізації продуктивності олійних культур за
дії цієї групи регуляторів росту [1].
Відсутність даних про
вплив інгібітора росту хлормекватхлориду на фізіолого-біохімічні процеси рослин
маку стримує розробку і впровадження нових технологій із застосуванням даного
препарату при вирощуванні сучасних сортів культури. Вплив препарату на cтруктуру урожаю маку олійного
практично не вивчався. Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив
антигіберелінового препарату хлормекватхлориду на продуктивність та структуру
врожаю маку олійного.
Мікропольові досліди проводили y Чернівецькому
районі с. Борівка Вінницької області в 2010 році та Красилівському районі с.
Кузьмин Хмельницької області в 2011 році. Площі ділянок по 10 м2,
повторність п’ятикратна. Експерементальне дослідження з вивчення впливу хлормекватхлориду
(ХМХ) в 2 варіантах: обробка 0,5%-вим та 0,25%-вим ХМХ в фазу бутонізації.
Рослини обробляли
препаратами одноразово 18.06.10. та 16.06.11 в фазу бутонізації за допомогою
ранцевого обприскувача. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою.
Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми
“STATISTICA – 6,1”. В таблицях подані
середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки.
В літературі представлені
роботи, в яких вивчається можливість застосування ретардантів для регуляції
швидкості росту і зміни коефіцієнтів розподілу мас сухої речовини між органами
рослин. Однак системного вивчення впливу ретардантів на морфогенез, насіннєву
продуктивність маку, очевидно, не проводилося.
Вивчення особливостей
росту і розвитку маку при обробці в фазу бутонізації рослин інгібітором росту
свідчить про суттєві зміни у морфогенезі. Відомо, що важливою морфологічною
складовою урожайності маку є кількість коробочок на рослині.
Результати наших
досліджень свідчать, що обробка рослин хлормекватхлоридом впливає на утворення
плодів, призводить до достовірного збільшення кількості плодів на рослині –
коробочок (Таблиця).. Найбільший приріст 2010 року вегетації досягався у варіанті з обробкою 0,25%-вим ХМХ і складав 25,52% відносно контролю, одночасно зростала маса тисячі насінин і маса насіння в
коробочці. У 2011 році вегетації найбільший приріст досягався у варіанті з обробкою 0,5%-вим ХМХ і складав 15,75% відносно контролю. Наслідком цього було суттєве підвищення
урожайності культури маку
Таблиця
Характеристика врожайності маку
олійного
|
Варіант
досліду |
Кількість
коробочок на рослині (шт) |
Маса
насіння в
коробочці (г) |
Маса
1000 насінин
(г) |
Врожайність кг/га |
|
2010 рік |
||||
|
Контроль |
1,45±0,061 |
2,04±0,096 |
0,453±0,017 |
886,50±31,81 |
|
0,5%-ний
ХМХ |
*1,82+0,099 |
*2,67+0,09 |
0,464+0,022 |
*1020,85±30,91 |
|
0,25%-ний
ХМХ |
*1,93+0,101 |
*2,48+0,15 |
0,452+0,013 |
*1085,62±30,38 |
|
2011 рік |
||||
|
Контроль |
4,00±0,126 |
2,95±0,109 |
0,488±0,013 |
710,12±40,61 |
|
0,5%-ний
ХМХ |
*4,63±0,125 |
3,21±0,12 |
*0,542±0,012 |
772,59±28,33 |
|
0,25%-ний
ХМХ |
*4,35±0,12 |
*3,34±0,102 |
*0,538±0,014 |
769,04±30,18 |
Примітка:
1.
*-
різниця достовірна при Р≤0,05
2.
ХМХ
- хлормекватхлорид
Отже, використання
0,5%-го та 0,25-го хлормекватхлориду
призводило до підвищення урожайності культури за рахунок збільшення кількості
коробочок на рослині, збільшення маси насіння у плодах.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Калінін Ф.Л. Застосування регуляторів росту в
сільському господарстві. – К.: Урожай, 1989. – 168 с.
2.
Мананков М. К. Регуляторы роста растений и
практика их применения / М. К. Мананков, Н. Н. Мусиенко, О. П. Мазанкова. – К.:
Український фітосоціологічний центр, 2002. – 183 с.
3.
Полевой В.В.,
Саламатова Т.С. Физиология роста и развития растений.- Л.: Из-во ЛГУ, 1991.-
238 с.
4.
Скоробогатова И. В. Изменение активности эндогенных фитогормонов в
онтогенезе растений ячменя // Гормональная регуляция ростовых процессов.- М.:
МОПИ, 1985.- С.16-21