З. В. Грицай

 

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

 

Динаміка вмісту відновлюючих цукрів у листках представників роду Асеr в умовах техногенного забруднення

 

Вуглеводи займають одне із центральних місць у метаболізмі рослинної клітини [4]. Разом з тим, з літературних джерел відомо, що за дії різного роду екстремальних екологічних чинників у адаптивних реакціях рослинних організмів до умов довкілля  найважливіша роль належить вуглеводному обміну [3,6]. Отже, для пізнання механізмів, що лежать у основі пристосування рослин до дії негативних чинників середовища, зокрема такого сильнодіючого фактора як токсичні речовини техногенних викидів, значний інтерес представляє дослідження впливу промислового забруднення на зміни вмісту різних форм вуглеводів у органах деревних рослин. Виходячи з вищевказаного, мета даної роботи – дослідити вплив забруднення довкілля викидами коксохімічного підприємства на динаміку вмісту відновлюючих цукрів у листках деревних рослин роду Acer.

Об’єктами дослідження були клен гостролистий (Acer    platanoides L.), клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.). Дослідні дерева росли на пробних ділянках санітарно-захисної зони навколо коксохімічного заводу м. Дніпропетровськ, де основними забруднюючими речовинами є диоксид сірки, оксиди азоту, сірководень, фенол, аміак, аерозолі. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Вміст відновлюючих цукрів визначали за методикою Х.Н. Починка [5]. Отримані результати опрацьовані статистично [2].

Аналіз результатів дослідження динаміки відновлюючих цукрів у листках    A.  negundo  свідчить про певне зниження їх вмісту від фази початкового росту листка до логарифмічного періоду, підвищення – на стадії сповільненого росту листка та значне зменшення на кінцевому етапі вегетації (табл. 1). Зниження вмісту даної форми цукрів на стадії інтенсивного росту листка, ми вважаємо, може бути пов’язане з посиленим використанням асимілятів у процесі росту листків і плодів, а в кінці вегетації – зі зниженням інтенсивності фотосинтезу.

В  A.    platanoides і A. pseudoplatanus спостерігається поступове зменшення концентрації відновлюючих цукрів у онтогенезі листка (див. табл. 1). 

Слід відзначити, що в умовах впливу на рослини інгредієнтів промислових викидів динаміка вмісту відновлюючих цукрів має подібну з контролем закономірність, за винятком  A.  negundo в  фазу інтенсивного росту листка, де, на відміну від контролю, в зоні забруднення кількість даної форми цукрів не зменшується, а підвищується порівняно з попередньою стадією.

Аналіз вмісту відновлюючих цукрів у листках на окремих стадіях їх росту в рослин дослідного та контрольного варіантів свідчить про те, що характер змін цього показника різниться залежно від видової належності дерева та від стадії росту листка. Так, в  A.  negundo на початковій стадії онтогенезу листка вміст відновлюючих цукрів у досліджуваних органах рослин дослідного варіанту практично не відрізняється від контролю. На стадіях інтенсивного та сповільненого росту листкової пластинки у цього виду відмічається підвищення концентрації відновлюючих цукрів у листках за дії промислових токсикантів (див. табл. 1). Причиною збільшення показника вмісту відновлюючих цукрів у листках  A.  negundo на дослідній ділянці в вищезазначені фази онтогенезу може бути гідроліз сахарози та крохмалю. Це узгоджується з даними В. П. Бессонової  [1], згідно з якими  в умовах техногенного забруднення в листі деревних порід, толерантних до промислових викидів, спостерігається підвищення активності амілази в літні місяці, що, відповідно,  може активізувати гідроліз крохмалю.

                                                                                                                 Таблиця 1.

Вплив викидів коксохімічного заводу на вміст відновлюючих цукрів у листках представників роду Acer на різних стадіях онтогенезу листка

Вид

Контроль

Санітарно-захисна зона навколо 

коксохімічного заводу

%  до контролю

T

Стадія початкового росту листка

A. platanoides

1,02 ± 0,008

0,92 ± 0,019

90,2

4,85

A. pseudoplatanus

1,05 ± 0,006

0,98 ± 0,009

93,3

6,48

A. negundo

0,98 ± 0,009

0,96 ± 0,011

98,0

1,41

Стадія інтенсивного росту листка

A. platanoides

0,98 ± 0,016

0,81 ± 0,009

82,7

9,26

A. pseudoplatanus

0,57 ± 0,003

0,57 ± 0,006

100,0

0

A. negundo

0,90 ± 0,008

1,25 ± 0,018

138,9

17,8

Стадія сповільненого росту листка

A. platanoides

0,73 ± 0,006

0,69 ± 0,009

94,5

3,70

A. pseudoplatanus

0,34 ± 0,004

0,48 ± 0,008

141,2

15,7

A. negundo

2,10 ± 0,012

2,24 ± 0,017

106,7

7,0

Стадія стаціонарного стану онтогенезу листка

A. platanoides

0,55 ± 0,011

0,37 ± 0,007

67,3

13,8

A. pseudoplatanus

0,21 ± 0,003

0,18 ± 0,004

85,7

6,0

A. negundo

0,69 ± 0,008

0,65 ± 0,009

94,2

3,33

В  A.    platanoides   даний  показник достовірно знижується в дослідному варіанті, порівняно з контрольним, на всіх етапах росту листка, однак найбільшою мірою – на стадіях інтенсивного росту листкової пластинки та в кінці вегетації (див. табл. 1).

В  A. pseudoplatanus  вміст відновлюючих цукрів у листках рослин, що зростали в сфері дії промислових викидів, порівняно з контрольними, зменшується на стадіях початкового росту та стаціонарного стану онтогенезу листка, не відрізняється від контролю на етапі інтенсивного росту, а в фазу сповільненого росту листкової пластинки – підвищується (див. табл. 1).     

       Таким чином, наші дослідження свідчать, що хронічний вплив викидів металургійного підприємства на деревні рослини спричинює зміни концентрації відновлюючих цукрів у листках. Зменшення їх вмісту в досліджуваних органах  A. platanoides і A. pseudoplatanus може викликати порушення процесів пластичного та енергетичного обміну клітин. Збільшення рівня відновлюючих цукрів у листках  A.  negundo й A. pseudoplatanus на стадії сповільненого росту, а в  A.  negundo – також і в фазу інтенсивного росту листка, за дії промислових викидів, порівняно з контролем, може сприяти накопиченню моносахаридів, які є важливим будівельним і енергетичним матеріалом для клітин, а отже – підвищувати адаптивні можливості даного виду в техногенних умовах зростання.

Література:

1.     Бессонова В. П.  Изменение активности ферментов углеводного обмена в листьях древесных растений в условиях металлургического предприятия / В. П. Бессонова, И. И. Лыженко  // Деп. в ВИНИТИ, № 4351. –  Днепропетровск: ДГУ, 1986. 18 с.

2.     Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.

3.     Молотковский Ю. Г. О механизме защитного действия сахаров к высокой температуре / Ю. Г. Молотковский, И. М. Жестова // Физиология растений, 1964. – Т. 2, Вып. 2. С 301 – 307.

4.     Мусієнко М. М. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1995. 504 с.

5.     Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений. – К.: Наукова думка, 1976. 232 с.

6.     Трунова Г. И. Сахара как один из факторов, повышающих морозоустойчивость растений // Изд-во АН СССР, сер. Биол. наук. – 1972. № 2. – С. 185 – 196.