Зимароєва А. А., к. б. н. Пінкіна Т. В.

Житомирський державний технологічний університет

Воронові птахи на Житомирському м’ясокомбінаті

 

На сьогодні урбанізація є однією із домінуючих тенденцій розвитку людського суспільства, яка викликає незворотні перетворення природних ландшафтів [2]. Антропогенна трансформація середовища існування тварин та урбанізація неминуче призводять до зростання рудеральних зон (пустирів, звалищ побутового та будівельного сміття, м’ясокомбінатів, скотомогильників, кар’єрів, техногенних ставків та ін.) [1].

Відомо, що воронові птахи у всі сезони року концентруються на територіях підприємств харчової промисловості, які в результаті недотримання правил санітарії перетворюються на своєрідні рудеральні біотопи [1].

М’ясокомбінати дуже привабливі для усіх всеїдних синантропних воронових птахів, але для деяких видів вони мають особливо важливе значення, особливо у певні сезони року, як кормові території, які розташовані в межах міст та великих сіл [3]. Території м’ясокомбінату взимку – одне з місць крупних скупчень воронових птахів, оскільки тут наявна стабільна кормова база та місця для відпочинку [4].

Житомирський м’ясокомбінат знаходиться у промисловій зоні міста, на вул. Баранова, 127 і займає площу 17 га. В озеленені підприємства основною деревною породою є клен ясенелистий.

На звалищі відходів Житомирського м’ясокомбінату щільність Corvidae є досить високою (136,9 ос/км2).

Нами було відмічено 5 видів воронових птахів, котрі харчуються на звалищах цього підприємства (грак, сіра ворона, галка, сорока, крук) із загальною щільністю 1578,5 ос/км2 (табл. 1). Грак серед них − найчисельніший вид, причому максимальна щільність припадає на зимовий період (1189,2 ос/км2).

У весняний період щільність населення воронових на м’ясокомбінаті різко скорочується (майже у 3 рази порівняно із зимовим періодом). У гніздовий сезон чисельність Corvidae тут знижується ще більше, і тільки чисельність крука та сороки залишається більш-менш стабільною. У цей період інколи домінантом серед воронових птахів стає сорока, яка дуже щільно гніздиться на територіях навколо м’ясокомбінату (відстань між сусідніми гніздами може бути 0,5 м).

 

Таблиця 1.

Сезонна динаміка щільності воронових птахів на Житомирському м’ясокомбінаті

Вид

Щільності воронових за сезонами року, ос/км2*

1

2

3

4

5

Грак

299,5

1 189,2

277,2

71,6

99,5

Галка

54,4

156,3

104,4

27,0

41,7

Сіра ворона

27,5

83,3

64,0

23,9

16,2

Сорока

25,5

69,5

70,6

48,8

28,4

Крук

50,0

80,1

25,3

25,3

13,7

Всього

456,9

1 578,5

541,4

196,5

199,5

*Примітка: 1 – сезон осінніх міграцій; 2 – зимовий сезон; 3 – передгніздовий сезон; 4 – гніздовий сезон; 5 – післягніздовий сезон.

 

Частина зимуючої популяції крука також гніздиться поблизу м’ясокомбінату, причому гнізда вони розташовують на оглядових залізничних вишках та на непрацюючих корпусах підприємства. Відстань між гніздами не перевищує 50 м, що може свідчити про певні зміни у стереотипі гніздування цих птахів, оскільки спостерігається тенденція переходу від одиночно-територіального до напівколоніального гніздування. Більш того, круки стають менш лякливими і підпускають до себе спостерігача на 20–30 м.

Отже, крук успішно використовує рудеральні біотопи як одне з екологічних русел, по яких вселяються в антропогенні ландшафти й інші види воронових, в результаті чого з рідкісного крук перетворюється на звичайного, а місцями й численного птаха рудеральних зон і околиць міст.

У літній період значення м’ясокомбінату в житті воронових знижується, тільки чисельність грака та галки дещо зростає порівняно із гніздовим сезоном. Щільність круків влітку на м’ясокомбінаті досить невисока, а в окремі роки вони тут взагалі відсутні. Загальна чисельність Corvidae в цей період скорочується у 8 разів порівняно з зимовим періодом, що пов’язано з доступністю кормових об’єктів в інших стаціях (збирання багаторічних трав, зернових, бобових і т. п.).

Восени кормова база в природних біоценозах суттєво скорочується, у той же самий час робота м’ясокомбінату по забою та переробці худоби стає більш інтенсивною, що обумовлює збільшення кормової бази для птахів. Це обумовлює зростання чисельності  воронових птахів у 2,2 рази порівняно з літнім періодом.

Таким чином, м’ясокомбінати в урбанізованих ландшафтах слід розглядати як досить важливі кормові території для воронових птахів у зимовий період.

 

Література

1.     Исаева О. С. Орнитофауна свалочных комплексов Мордовии. / О. С. Исаева // Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и Северной Азии: мат. междунар. конф. – Казань, 2001. – С. 278 – 279.

2.     Клауснитцер Б. Экология городской фауны: пер. с нем. / Б. Клаустнитцер; [зав. ред. Т. М. Турпаев]. – М.: Мир, 1990. – 246 с. – ISBN 5-03-001383-0.

3.     Лысенков Е. В. Сезонная динамика численности врановых птиц на Саранском мясокомбинате / Е. В. Лысенков, Л. В. Помнина // Экологические проблемы врановых птиц. – Ставрополь, 1992. – С. 69 – 70.

4.     Экология и биоценотическое значение врановых птиц Мордовии: Монография [Текст] / Е. В. Лысенков, С. Н. Спиридонов, В. М. Константинов, А. С. Лапшин; Под ред. В. Н. Константинова. – Саранск: Улан-Удэ, 2004. – 232 с. − ISBN 5-7493-0801-4.