Орлова К.Є., аспірант

Житомирський державний технологічний університет

Оцінка нестабільності зовнішнього середовища підприємств добувної промисловості Житомирської області

Будь-який суб’єкт господарювання функціонує у певному середовищі, яке виступає джерелом ресурсів, ринків збуту та значним чином зумовлює загальну ефективність його діяльності. За таких умов зрозуміло, що необхідність дослідження стану та динаміки чинників оточення організації з метою використання можливостей розвитку та нівелювання загроз існування, що мають джерелом походження зовнішнє середовище, не викликає жодних сумнівів.

Багатий сировинний потенціал Житомирщини, сприятливі умови для видобутку забезпечують вагомі передумови для розвитку галузі, підвищення її значення для регіону та для країни в цілому, виходу на позиції сталого розвитку. Водночас маємо відмітити, що на сьогодні у діяльності підприємств добувної промисловості наявні значні кризові тенденції, що насамперед проявляються у зниженні ефективності господарської діяльності. Так, за даними Головного управління статистики в Житомирській області [7] у 2011 році збиток отримали близько 53,1% підприємств. Основними причинами такої несприятливої ситуації, на нашу думку, є недостатність фінансових ресурсів, зношеність основних засобів, висока питома вага витрат на здійснення господарської діяльності, ігнорування впливів зовнішнього середовища. Вважаємо, що саме аналіз характеристик та факторів зовнішнього оточення та подальше врахування результатів такого аналізу у стратегії підприємства виступають одним з найбільш дієвих інструментів підвищення ефективності функціонування як окремих підприємств, так і галузі в цілому.

Окремі питання та складові аналізу зовнішнього середовища знайшли своє відображення у роботах таких вчених, як Міщенко А.П., Шершньова З.Є., Гайдаєнко Т.А., Осовська Г.В., Воронкова А.Е., Шемаєва Л.Г. та ін., проте маємо відзначити, що методичні та прикладні аспекти оцінки нестабільності середовища функціонування підприємств добувної промисловості Житомирської області залишаються поза увагою вчених, а отже, набувають особливої актуальності.

На основі дослідження та узагальнення наукової літератури [2, 4, 5, 6] пропонуємо авторське тлумачення сутності зовнішнього середовища як сукупності суб’єктів господарювання, умов та факторів прямої і непрямої дії, що впливають на діяльність підприємства та визначають особливості його взаємодії із оточенням.

Зовнішнє середовище представляє собою складну соціально-економічну систему, що функціонує у відповідності до визначених закономірностей, має певні особливості та характеристики. Найбільш вагомими характеристиками зовнішнього середовища, на нашу думку, є наступні:

1. Взаємозв’язок та взаємообумовленість факторів – характеризується рівнем сили, з якою зміни одного фактора впливають на інші фактори оточення.

2. Складність середовища – представлена загальною кількістю факторів оточення організації.

3. Динамічність середовища – характеризується рухливістю або змінністю чинників середовища.

4. Невизначеність середовища – є функцією кількості інформації, якою володіє організація у процесі прийняття рішень, а також функцією впевненості у цій інформації [1, 3].

Вважаємо, що ключові характеристики – складність, рухливість та невизначеність – є взаємопов’язаними та взаємообумовленими, оскільки внаслідок динаміки та змінності факторів зовнішнє середовище набуває рис невизначеності, а комплексна взаємодія елементів надає йому ознак складності.

У зарубіжній науковій думці поширеним є припущення, що сприйняття зовнішнього середовища суб’єктами управління є важливішим за його реальні характеристики. Погоджуємось з такою позицією, оскільки стратегічні та тактичні рішення розробляються індивідом або групою індивідів та базуються на його (їх) уявленнях про стан оточення. Таким чином, основою для оцінювання характеристик оточення виступає експертна думка. Одним з найбільш репрезентативних методів оцінки характеристик зовнішнього середовища є персептивний індикатор, запропонований Робертом Дунканом [6].

Методика Р. Дункана передбачає, що оцінка складності оточення здійснюється на підставі визначення кількості факторів, що діють на підприємство, рухливість – за шкалою від 1 до 5, невизначеність – за шкалою від 0 до 1.

Враховуючи той факт, що, на нашу думку, загальний рівень нестабільності середовища є похідною функцією від усіх трьох зазначених характеристик, вважаємо за необхідне звести вимір до єдиної порівнянної шкали, тобто до десяткової шкали з відрізками:

- 0 - 2,0 – середовище стабільне, з гомогенними прогнозованими чинниками;

- 2,1 - 4,0 – відносна стабільність середовища, наявні окремі непередбачувані чинники;

- 4,1 - 6,0 – середній рівень невизначеності, рухливості, складності;

- 6,1 - 8,0 – невизначене рухливе середовище з великою кількістю факторів;

- 8,1 - 10 – високий рівень невизначеності, нестабільності та складності.

Оцінка зовнішнього середовища сформована за результатами анкетування 50 підприємств добувної промисловості, що становить близько 37% від загальної кількості працюючих підприємств галузі у Житомирському регіоні. На основі проведеного анкетування було визначено ключові групи факторів впливу, надано оцінку характеристикам та визначено середню оцінку параметра для середовища в цілому. Загальний рівень нестабільності оточення підприємств добувної промисловості Житомирської області було оцінено на основі розрахунку середнього арифметичного. Результати проведених досліджень та розрахунків узагальнено в табл. 1.

Таблиця 1

Оцінка рівня нестабільності зовнішнього середовища підприємств добувної промисловості Житомирської області*

Параметр	Еконо-мічні фактори	Полі-тичні фактори	Соціаль-ні фактори	Техноло-гічні фактори	Ринкові фактори	Середня оцінка
1	2	3	4	5	6	7
1. Невизначеність	8	9	6	5	7	7
2. Рухливість	8	7	6	5	8	6,8
3. Складність	7	8	7	5	6	6,6
4. Загальна нестабільність	7,67	8	6,33	5	7	6,8

* - складено та розраховано автором за результатами проведених досліджень

Таким чином, можемо побачити, що, згідно з експертною оцінкою, в цілому зовнішнє середовище підприємств добувної промисловості характеризується невизначеністю, рухливістю та великою кількістю факторів. Найнижчим рівнем нестабільності характеризується технологічна складова, що пояснюється відносною стабільністю її складових та динаміки. Найвищим рівнем нестабільності респонденти охарактеризували політичну та економічну складові.

Отже, можемо дійти висновку, що рівень нестабільності зовнішнього середовища, притаманний підприємствам добувної промисловості Житомирщини, вимагає від них розробки активних дій щодо відстеження та врахування чинників оточення у стратегіях різних рівнів. Таким чином, вважаємо, що моніторинг та організація взаємодії із зовнішнім середовищем має стати одним з ключових напрямів стратегічного менеджменту підприємств.

Список використаної літератури:

1. Мескон М. Основы менеджмента. Пер. с англ. [Електронний ресурс] / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. – М.: Дело, 1997. – 704 с. - Режим доступу: http://tourlib.net/books_men/meskon.htm.

2. Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навчальний посібник / А.П. Міщенко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 336 с.

3. Хвостенко О.А. Концептуальні засади класифікації середовища підприємства / О.А. Хвостенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 5. – С. 166-174.

4. Шершньова З. Є.  Стратегічне управління: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. / З.Є. Шершньова. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.

5. Bateman T. Management: building competitive advantage / Thomas S. Bateman, Scott A. Snell. – 3^rd ed. – Irwin/McGraw-Hill, 1999. – 642 p.

6. Duncan R.B. Characteristics of organizational environments and perceived environmental uncertainty / Robert B. Duncan // Administrative Science quarterly. – 1972. - # 17(2). – P. 313-327.

7. http://www.stat.ic.zt.ua/ - офіційний сайт Головного управління статистики в Житомирській області.