Економічні науки.10 Економіка підприємства

 

К.е.н. доцент Матусяк С.В; Золотарьова І.С

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Діагностика конкурентних переваг на основі досліджень зовнішнього середовища організації

 

Вступ. Досягнення підприємствами конкурентних переваг є важливим аспектом,  який відображає здатність підприємства вчасно та ефективно адаптуватися до умов ринкового середовища, яке швидко змінюється, дає можливість про­тистояти кризовим явищам в економіці, а також виживати та розвиватися навіть за несприятливого зовнішнього середовища. В умовах глобалізації світової економіки ведеться жорстка боротьба між товаровиробниками,  тому їм треба забезпечувати конкурентоспроможність власної продукції. В зв’язку з цим менеджерам та керівникам доводиться приймати управлінські рішення не залежно ід того, чи є у них достатньо інформаціїї по зовнішньому конкуретному середовищу.

 Аналіз досліджень та публікацій. Питання оцінки конкурентоспроможності та методик оцінювання впливу зовнішнього середовища займались: І.В Журило, М.Є Портер, С.М Савченко, О.О Тараненко,   А.В Єрмоленко та ін.

Метою статті є діагностика головних факторів конкурентоспроможності на основі методики дослідження зовнішнього середовища.

Виклад основного матеріалу. В умовах ринкової економіки відбувається поглиблення взаємозв’язків між всіма суб’єктами господарювання. Це ускладнює структуру зовнішнього середовища господарювання підприємства і посилює його вплив на функціонування і розвиток самого підприємства. В таких умовах ефективне господарювання підприємства можливе лише за умови забезпечення його конкурентоспроможності – а саме економічної стійкості.  Для цього в управлінні конкурентоспроможністю підприємства потрібно належним чином налагодити систему моніторингу за чинниками зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Врахування взаємодії цих чинників при прийнятті управлінських рішень забезпечить належний рівень економічної стійкості підприємства.[1]

Важливою умовою розвитку будь-якого підприємств є швидке реагування на зміни зовнішнього середовища, оскільки основою сучасного ринкового успіху підприємства є конкурентна раціо­нальність, тобто уміння думати і діяти швидше, влучніше і етичніше.

Для аналізу впливу зовнішнього середовища на конкурентоспроможність підприємства доцільно використати методику дослідження зовнішнього середовища. Вона включає такі етапи:

1.  Структурування зовнішнього середовища підприємства,  визначення найвагоміших елементів (чинників), що потребують дослідження.

2. Визначення «критичних точок» та меж аналізу зовнішнього середовища.

3. Збирання інформації, необхідної для проведення дослідження.

4. Визначення методичного інструментарію дослідження.

5. Проведення дослідження та узагальнення отриманих висновків.[4]

На основі отриманих даних по аналізу зовнішнього середовища, можна проводити діагностику конкурентних переваг та конкурентного стану підприємства. Одержання конкурентної  переваги залежить  від того,  наскільки  ефективно використовуються фактори конкурентоспроможності.

Усі фактори умовно можна поділити на такі групи:

1.  Основні фактори.

2.  Забезпечуючі і підтримуючі фактори.

3.  Управлінські фактори.

До основних факторів належать процеси, які визначають виробництво і продаж. Тобто на вході виробничої системи є потоки  трудових,    матеріальних,

технологічних, технічних ресурсів, а  також  програми,  плани управлінських  процесів. На виході є кінцева продукція певної якості,кількості і ассортименту,

яка виступає входом для продажу, та реалізації продукції.      

До     забезпечуючих      факторів     належать фінансування,    постачання,

енергозабезпечення, добір кадрів. До підтримуючих факторів – обслуговування, ремонт тощо.

Управлінські фактори визначають таку схему, де входом є інформація, а виходом - параметри різних процесів та ресурсів, які допомагають формувати стратегію розвитку підприємства. [5]

Існують різні методи та способи оцінки та вимірювання конкурентоспроможності підприємства.

Окремою групою в методах оцінки конкурентоспроможності підприємства є матричні методи. До них відносяться:

1. Матриця “зростання/доля”, що розроблена ведучою консалтинговою компанією Boston Consaiting Croup (БКГ). Найбільш конкурентоспроможні будуть ті, що займають значну частку на швидко зростаючому ринку.

2.     Матриця “привабливість галузі/позиція в конкуренції”, що створена компанією General Electric. Найбільш конкурентоспроможні згідно цієї моделі є підприємства, які мають більш сильні позиції в конкуренції та працюють в більш привабливих галузях. [3]

Наступний підхід до оцінки конкурентоспроможності використовує систему показників, що відображають ефективність використання підприємством ресурсів. Концептуальною основою даного підходу можна вважати твердження М.Портера, що конкурентоспроможність відображає продуктивність використання ресурсів тому, щоб підтримувати конкурентоспроможність на високому рівні, підприємство повинно дбати про найбільш повне та ефективне використання всіх ресурсів, які в нього є у розпорядженні, та здобуваються для майбутнього використання. Виходячи з цього конкурентоспроможність можна виміряти за допомогою визначення продуктивності використання ресурсів, яка представляє собою найбільшу віддачу, найбільший результат, що приходиться на одиницю витрачених ресурсів.

Використовуючи запропоновану Портером методологію, пропонується використовувати в якості оцінки продуктивності показник рентабельності виробництва.[2]

Більш повну оцінку конкурентоспроможності дозволяють отримати методи, що базуються на теорії ефективної конкуренції, згідно якої найстабільнішими на ринку є підприємства де найкращім чином організовано виробництво, збут продукції та ефективніше управління фінансами.

Прикладом цього підходу може бути методика консультаційної американської фірми “Дан енд Брендстрит”, що містить три групи показників.

В першу групу входять показники, ефективності виробничо-збутової діяльності підприємства. У другу – показники, що характеризують стан виробничої сфери діяльності підприємства. Третю групу формують показники, що пов’язані з фінансовою діяльністю підприємства.

Позитивною стороною даного методу є використання показників, що дозволяють проводити аналіз роботи підприємства в цілому. Разом з тим є ряд недоліків.

По-перше він не враховує можливість окремих груп показників для підсумкової оцінки конкурентоспроможності.

По-друге деякі показники дублюють один одного.

По-третє даний метод не враховує прямі показники конкурентоспроможності продукції – якість та ціну. Застосування не прямих показників (наприклад, відношення чистого прибутку до чистих продаж, або до чистої вартості матеріальних активів) характеризує більше ефективність організації та функціонування системи збуту та просування продукції, ніж її реальну конкурентоспроможність. [3]

Висновок. Таким чином, конкурентоспроможність підприємства різнобічно характеризує його існування на ринкувизначає ступінь впливу зовнішнього середовища, дозволяє оцінити поточний і майбутній стан, відбирати різні варіанти управлінських рішень (альтернативи), які забезпечують перехід з одного стану в інший. Завдяки багатоваріантності формування конкурентоспроможності підприємства її діагностика стає складовою процесу стратегічного планування, що пов’язаний з потребою у розробці управлінських рішень щодо характеру та напрямів діяльності підприємства. У процесі діагностики визначається ступінь досягнення критерію задоволення всіх зацікавлених сторін ринкового сегмента. Виходячи з цього, діагностику конкурентоспроможності підприємства визнано засобом створення інформаційно-аналітичної основи для розробки і прийняття управлінських рішень щодо забезпечення умов функціонування підприємства на ринку.

Література

1.  Журило І.В. Конкурентоспроможність нової продукції промислово-виробничого призначення: теоретичні аспекти, методика прогнозування та забезпечення : монографія / І.В. Журило. - Кіровоград : ПВЦ "Мавік", 2007. - 186 с.

2.  Портер М.Э. Конкуренция : пер. с англ. / М.Э. Портер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2008. - 496 с.

3. Савченко С. М. Загальні положення оцінки конкурентоспроможності підприємства, Проблеми системного підходу в економці, електронне видання, 2008, 4

4. Тараненко О.О  Вплив зовнішнього середовища господарювання на економічну стійкість підприємства, Вісник хмельницького національного університету, 2010 №2 Т.1 с.118-121

5. Єрьоменко А.В Методи оцінювання конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах,  Проблеми системного підходу в економіці, електронне видання, 2012, 1.