Економічні науки / 14. Економічна теорія

Аспірант Соловйова Ю.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Особливості здійснення бюджетної політики в Республіці Казахстан

В сучасних умовах цивілізаційного розвитку в економічній стратегії країн світу важливе місце займає високий рівень функціонування і збалансування бюджетної системи як вагомої складової державного управління економічним розвитком суспільства та якісного процесу бюджетного регулювання. У Республіці Казахстан реформування національної фінансової системи є одним із головних напрямків підвищення ефективності економічного зростання. Основні аспекти бюджетної політики Казахстану в умовах посткризового розвитку економіки аналізували такі науковці як: А.М. Комбарова, С.К. Кудайбергенова, А.Б. Кусаінова та інші. Аналіз цієї проблеми свідчить про те, що вона недостатньо висвітлена у фінансовій науці і потребує ґрунтовних досліджень. Автор ставить мету – розкрити особливості здійснення бюджетної політики в Республіці Казахстан.

Сучасний Казахстан є унітарною державою з дворівневою бюджетною системою, яка на відміну від інших федеральних держав, є простішою, прозорішою і доступнішою для реформування. Формування, реалізація і удосконалення бюджетного процесу в Республіці Казахстан проходило протягом чотирьох етапів: на першому етапі (1991-1993 рр.) – здійснювалось зародження бюджетної системи, на другому (1993-1997 рр.) – відбувалось її становлення, на третьому (1998-2003 рр.) – проводилось реформування, на четвертому (з 2004 по теперішній час) – модернізація бюджетної політики [1].

В умовах світової фінансово-економічної кризи економіка Казахстану в цілому продемонструвала високий ступінь стійкості, але, як і у всій світовій економіці, кризовий період був досить напруженим. З метою створення передумов для сталого соціально-економічного розвитку країни у посткризовий період особлива увага в антикризових заходах була приділена питанням формування ефективної бюджетної політики і стабілізації економіки. 6 листопада 2007 р. уряд Республіки Казахстан прийняв План першочергових дій по забезпеченню стабілізації соціально-економічного розвитку країни. У рамках цього плану за період з осені 2007 р. по першу половину 2008 р. із державного бюджету було виділено більше 4,5 млрд., що склало 4,2% ВВП. Протягом 2007-2008 рр. поетапно вирішувались проблеми дефіциту ліквідності у банківському секторі, послідовного зниження мінімальних резервних витрат. Була активізована робота по мінімізації розвитку банківського сектора, пов’язаного з достатністю власного капіталу, ліквідності, зовнішніх позик. З метою зниження негативних наслідків глобальної кризи на соціально-економічну ситуацію в Казахстані і забезпечення необхідної основи для майбутнього якісного економічного зростання у листопаді 2008 р. був прийнятий План спільних дій уряду, Національного банку і Агентства Республіки Казахстан по регулюванню і контролю фінансових рішень та фінансових заходів по стабілізації економічної і фінансової ситуації на 2009-2010 рр. На його реалізацію додатково до запланованих витрат в рамках 3-річного бюджету на 2009-2011 рр. із коштів Національного фонду було виділено 10 млрд. дол. які повинні були забезпечити ефективне розподіл і використання доходів від природних ресурсів, зокрема від нафти [2] та сприяти якісним економічним змінам.

У 2008 р. вперше була реалізована стабілізаційна функція Національного фонду Республіки Казахстан, яка спрямована на фінансування державних витрат у роки несприятливої кон’юнктури цін на сировинні ресурси. При уточненні республіканського бюджету на 2009 р. були здійснені заходи по зниженню витратного навантаження на бюджет. Були скорочені витрати різних напрямків, в т.ч. адміністративні; переглянуті підходи до реалізації бюджетного розвитку, що дозволило оптимізувати кошти для інвестиційних проектів, збільшити статутний капітал [3], здійснити позитивні реформування.

Була прийнята «Концепція по впровадженню системи державного планування, орієнтованого на результат». Для використання нової моделі державного планування, що забезпечить гармонізацію стратегічного, економічного і бюджетного планування, і дозволить перейти від «управління затратами» до «управління результатами», а також на трьохрічний бюджет, був розроблений новий Бюджетний Кодекс, який вступив в дію з 1 січня 2009 р. [1]. Центральною ідеєю нового Бюджетного кодексу була переорієнтація діяльності державних органів з формального освоєння бюджетних коштів на отримання конкретних результатів у відповідності з пріоритетами державних програм. З 1 січня 2009 р. був введений Податковий кодекс, в рамках якого було передбачено вагоме зниження податкового навантаження та відміну великої кількості податкових пільг і преференцій [4].

У травні 2009 р. урядом були представлені базові принципи Плану посткризового розвитку економіки країни. Одним із його напрямів стало прийняття Державної програми форсованого індустріального розвитку Казахстану до 2014 р. Одним із механізмів її реалізації стала «Дорожна програма бізнесу 2020», яка знаходиться в активній фазі реалізації [2]. Зараз продовжується робота по удосконаленню бюджетного процесу. Головна мета проведених реформ – змістити бюджетних процес від управління витратами до управління результатами.

Політика уряду Республіки Казахстан спрямована на створення єдиної і ефективно функціонуючої системи управління боргом країни з врахуванням її орієнтації на вирішення питань зменшення впливу наслідків фінансової кризи на економіку в цілому і забезпечення оптимального рівня дефіциту бюджету, що виключає значне навантаження на бюджет із-за зростання витрат на обслуговування боргу [3]. На протязі останніх років Казахстан продемонстрував стійке зростання економіки і забезпечив профіцит консолідованого бюджету. Це дозволило країні нагромадити ті резерви, які пом’якшили наслідки світової фінансової кризи.

Таким чином, в Республіці Казахстан проводилась інноваційна бюджетна політика, спрямована на якісну реалізацію бюджетної стратегії і забезпечення збалансованого зростання економіки: були проведені антикризові заходи; розроблений скоординований стратегічний план дій і державна програма фінансового та економічного зростання; введений новий Бюджетний і Податковий кодекс; прийнята Концепція бюджетного управління, орієнтованого на результат; змінені підходи до реалізації бюджетного розвитку та інші. Завдяки ефективній бюджетній політиці була закладена основа для позитивних стратегічних змін в економічній сфері. Сучасний етап реалізації економічної стратегії Казахстану зумовлений ліквідацією наслідків світової економічної кризи і приведенню бюджетних процедур до міжнародних стандартів.

Література:

1. Комбарова А.М. Бюджетная политика Казахстана в условиях кризиса // [Электронный ресурс]. – 2009. – 35 кБ. – URL: http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Economics/42635.doc.htm

2. Кудайбергенова С.К. Актуальные направления бюджетной политики Республики Казахстан в условиях посткризисного развития экономики // [Электронный ресурс]. – 2012. – 84 кБ. – URL: http://www.nauteh-journal.ru/index.php/---ep12-01/341-a

3. Кусаинова А.Б. Анализ основных направлений налогово-бюджетной политики Республики Казахстан // [Электронный ресурс]. – 2011. – 50 кБ. – URL: http://www.moluch.ru/archive/24/2590/

4. Новая бюджетная политика Казахстана (Министерство зкономики и бюджетной политики республіки Казахстан). // [Электронный ресурс]. – 2011. – 1,29 МБ. - URL: http://www.minplan.kz/upload/iblock/6f8/novaia%20budjetnaia%20politika.doc