Проскуріна Н.М., д.е.н., доцент

Бровко Н.І.

Запорізький національний університет

Впровадження зарубіжного досвіду

індексації заробітної плати в Україні

Порядок проведення індексації грошових доходів громадян завжди викликає безліч запитань. Вартість життя та зростання споживчих цін змушує законодавство періодично переглядати мінімальний розмір заробітної плати.

Захисним важелем державного регулювання рівня життя в зарубіжних країнах є індексація доходів, яку у провідних країнах поділяють на 4 моделі за масштабами:

1 модель (Бельгія, Данія, Ісландія, Італія) застосовують на все населення, що використовують завдяки налагодженій системі колективних угод та контролю, що проводиться профспілками.

2 модель (США, Канада, Франція, Швейцарія) індексацію доходів проводять для окремих верств населення.

3 модель (Австрія, Німеччина, Японія, Швеція) індексацію практично не застосовують, бо вона суперечить правом наданим людині.

4 модель (Нідерланди, Норвегія, Фінляндія) є визначальним для політики доходів, при якому використовують бар’єри, щодо індексації, завдяки встановленню верхньої межі підвищення заробітної плати, граничний коефіцієнт або не застосовувати її взагалі [1].

В кожній країні світу держава через механізм централізованого регулювання забезпечує єдині правові засади оплати праці основної частини найманих працівників за таким напрямком як індексація заробітної плати і здійснення заходів з метою запобігання її зростання (табл. 1).

В економічно розвинутих країнах індексація доходів населення виступає однією з форм державного регулювання поряд з податковою системою та політикою цін. В останні роки індексація заробітної плати починає втрачати своє значення. Заробітна плата все більше стає залежною від результатів економічної діяльності. Так, на початку січня 2012 року до країн Євросоюзу надійшла пропозиція відмовитись від індексації заробітної плати для того щоб захистити євро та зміцнити конкурентоспроможність, але такі країни, як Бельгія, Люксембург, Португалія та Мальта цю пропозицію відхилили [3].

Таблиця 1.

Механізм індексації заробітної плати в економічно розвинених країнах^*

Країни	Механізм індексації заробітної плати
Австрія, Німеччина, Ірландія, Швеція, Норвегія	Відсутній формальний механізм індексації заробітної плати з урахуванням зростання цін. Під час укладання нових колективних договорів переглядають й заробітну плату, використовують метод компенсацій
США, Японія, Фінляндія, Іспанія, Швейцарія, Велика Британія	Індексація заробітної плати здійснюється між підприємцями і профспілками на рівні окремих фірм або галузей на базі «порогу індексу цін»
Бельгія	Індексація проводиться на основі зростання індексу цін, Міністерством економічних справ щомісяця. «Поріг» індексу 2%, вище цієї межі індексація не проводиться.
Італія	Для працівників (на основі зростання цін за щоквартальними даними Центральних статистичних органів) та управлінський персонал (на основі звичайного індексу споживчих цін) різний механізм індексації.
Данія	Індексація загального заробітку на базі підвищення індексу цін, що розраховують 2 рази на рік офіційними статистичними органами. Коли індекс цін становить 3% й більше, тоді до заробітної плати додається тверда грошова сума,яка підлягає виплаті протягом 6 місяців.
Нідерланди	Індексація заробітної плати здійснюється 2 рази на рік,що еквівалентно зростанню цін на базі спеціального індексу, до складу якого входять ціни на медицину та непрямі податки.

* за джерелом [2]

Заробітна плата населення України, підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. З 21 червня 2012 року місяць збільшення заробітної плати є базовим не зважаючи на те перевищила сума збільшення суму можливої індексації чи ні. Перед цим нововведенням місяць збільшення заробітної плати міг бути визнаним базовим, тільки у випадку, якщо сума збільшення заробітної плати в цьому місяці перевищувала суму можливої індексації. Індексація проводиться у випадку, якщо величина індексу споживчих цін, розрахована наростаючим підсумком, перевищила поріг індексації. Поріг встановлений на рівні 101%.

Таким чином, спостерігається відмінність між механізмами індексації України та країн Євросоюзу, відносно порогу індексації, частоти, рівня (галузевому, національному, регіональному, виробничому) та порядку здійснення. Загальні положення стосовно державного регулювання оплати праці майже ідентичні до моделі України. Для України кращим положенням було б впровадження індексації для працівників з низьким рівнем доходів, задля покращення рівня життя малозабезпечених верств населення.

Література:

1. Федірко Н. Державне регулювання оплати праці: світовий досвід і практика України // Н. Федірко, О. Федірко / Україна: аспекти праці. – 2011. - № 5. – С. 22 - 30

2. Балтачаєва Н.А. Досвід проведення соціальної політики на підприємствах економічно розвинених країн // Н.А. Балтачаєва / Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ. – 2009. – С. 1123 – 1129

3. Чем отличается порядок индексации заработной платы в Беларуси и странах Евросоюза? [Електронний ресурс] – Режим доступу :

http://mojazarplata.by/main/srednjaja-zarplata/chem-otlichaetsja-porjadok-indeksacii-zarabotno-platy-v-belarusi-i-stranah-evrosojuza/?wi_skin=mmx