Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

Медведєва О.В.

Керівник: Головінов О.М., д.е.н., професор

Донецький Національний Університет Економіки та Торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Україна

Сутність державних фінансів та напрямки їх оздоровлення

Державні фінанси відіграють важливу роль у розвитку країни. З їх використанням забезпечується господарська діяльність у державному секторі економіки та реалізуються соціальні програми.

Метою є дослідження сутності державних фінансів та визначення напрямів їх оздоровлення.

Зміст і структура державних фінансів мають різне визначення в працях як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Так, О. Василик відносить до їх складу «сукупність всіх бюджетів держави; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит, державне особисте і майнове страхування». К. Макконнелл і С. Брю визначають державні фінанси як галузь аналітичної економії, яка досліджує державні доходи і видатки. За визначенням В. Опаріна, в характеристиці змісту державних фінансів переважає «орієнтація на процеси формування державних доходів та здійснення державних видатків». А. Загородній і Г. Вознюк до складу державних фінансів відносять держбюджет, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної власності, державний кредит, державне особисте і майнове страхування [1].

Трактування державних фінансів як сукупності державних доходів і видатків можна віднести лише до початкового етапу визначення їх структури. До них належать різні суб'єкти, а залучення доходів та здійснення видатків відбуваються в різних формах. Виходячи з характеристики суб'єктів проведення фінансових операцій, до складу державних фінансів цілком логічно відносять держбюджет, державні цільові фонди, фінанси державних підприємств та установ. У зарубіжних країнах муніципальні підприємства належать не до державних, а до публічних фінансів [1].

Розглянемо динаміку показників доходів, видатків, кредитування та дефіциту бюджету у 2006–2010 рр.

Таблиця 1 – Показники виконання державного бюджету України у 2006–2010рр.

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Доходи	127,52	157,29	231,93	239,22	267,45
Видатки	140,20	174,63	253,21	267,68	324,02
Повернення кредитів	2,21	1,98	1,57	3,13	5,68
Надання кредитів з бюджету	2,77	3,71	5,31	5,84	6,86
Граничний розмір дефіциту бюджету	13,24	15,72	25,02	31,18	57,75

Протягом 2006–2009 рр. було проведено збільшення всіх складових бюджету, що стало результатом як змін в економічному становищі країни, так і впливу монетарних, соціальних і зовнішніх факторів. При цьому темпи зростання доходної та видаткової частин бюджету у 2006–2008 рр. значно перевищували темпи номінальних і реальних приростів економіки.

Таблиця 2 – Показники динаміки ВВП в Україні у 2006–2009 рр.

Показник	2006 р. (приріст/зниження)	2007 р. (приріст/зниження)	2008 р. (приріст/зниження)	2009 р. (приріст/зниження)
Номінальний ВВП	23,26	32,45	31,79	-3,52
Реальний ВВП	7,30	7,90	2,1	-15,1

У 2006–2009 рр. доходи держбюджету було заплановано збільшити на 87,59%, видатки – на 90,93%, обсяги погашення кредитів – на 41,63%, суму надання кредитів – на 110,83%, величину граничного рівня дефіциту бюджету – на 135,5%. Таким чином, мали перевагу збільшення видатків і надання кредитів.

Під оздоровленням державних фінансів розуміється комплекс заходів, що призводять до налагодження роботи бюджетної системи, позабюджетних фондів, фінансових інститутів в країні, а також підвищення ефективності кожного підприємства [2].

Оздоровлення сфери державних фінансів України передбачає проведення оптимізації їх обсягів та структури, а також підвищення результативності формування, розподілу і використання державних ресурсів [1]. Основними напрямами таких перетворень є:

1) зменшення частки держави у фінансових операціях і зміцнення недержавного сектору економіки;

2) досягнення раціональної структури державних фінансів;

3) проведення децентралізації бюджетної системи та підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів;

4) реформування пенсійної системи;

5) підвищення ефективності залучення, розподілу та використання державних ресурсів (держбюджет, державні цільові фонди, державні фінансові установи, державні корпорації);

6) зміцнення фінансової стійкості державних фінансових установ (банків) та корпорацій;

7) переорієнтація державної боргової політики на вирішення проблем реформування господарського комплексу країни.

Таким чином, оздоровлення сфери державних фінансів передбачає проведення оптимізації їх обсягів та структури, а також підвищення результативності формування, розподілу і використання державних ресурсів.

Література:

1. Стан державних фінансів та напрями їх оздоровлення / В. Кудряшов // Економіка України. — 2011. — N 3. — С. 14-25. — укp.

2. http://www.dissertation.com.ua/node/646136