К.е.н., доц. Яковишина Н.А., Матвійчук Н.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Організація обліку оплати праці в бюджетних установах та його удосконалення

Постановка проблеми. В ринковій економіці бюджетні установи займають важливе місце у сучасному суспільстві. Оплата праці працівникам є найвагомішою складовою усіх видатків бюджетних установ, а їх облік є однією з найважливіших ділянок, або напрямків облікового процесу. Бухгалтерський облік виплат працівникам є недосконалим і знаходиться у процесі реформування.

Аналіз останніх досліджень. Дана проблема розглядалась у працях таких провідних вчених і практиків України, як Бутинець Ф.Ф., Голов С.В., Івахненков С.В., Кужельний М.В., Мельник Т.Г., Свірко С.В., Труфен А.О., Шульга Н.В. та інші. Проте деякі питання обліку оплати праці працівникам в умовах його гармонізації з міжнародною практикою досі не вирішені і потребують подальшого дослідження [2, с. 178].

Метою дослідження є аналіз сутності, значення та особливостей організації обліку розрахунків по заробітній платі в бюджетних установах.

Виклад основного матеріалу. Виплати працівникам бюджетних установ є інструментом соціального захисту та компенсаціями, які надані державою через суб’єктів господарювання державного сектора в обмін на послуги, які надаються працівниками.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам», який набере чинності 01.01.2013 р., встановлено методичний фундамент для створення в бухгалтерському обліку інформації щодо виплат (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності [2, с. 179].

Відповідно до вищезгаданого національного положення, виплати працівникам діляться на три групи:

1) поточні виплати: заробітна плата за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо;

2) виплати при звільненні. Зобов’язання щодо яких визнається у разі, якщо суб’єкт державного сектора має невідмовне зобов’язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою;

3) інші виплати працівникам, зокрема матеріальна допомога, визнаються зобов’язанням у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат.

У бюджетній сфері процес праці та її оплати має певні особливості:

а) результатом виконуваної роботи є часто не річ (продукція), а послуги (діяльність);

б) праця носить переважно розумовий характер;

в) у складі сукупних витрат бюджетних установ на оплату праці припадає від 60 до 85% усіх витрат;

г) у бюджетній сфері досить високий рівень кваліфікації працюючих, а в деяких галузях (освіта, охорона здоров'я, мистецтво) частка спеціалістів вищої кваліфікації сягає близько 50% загальної чисельності працівників [1, с. 158].

Облік праці та розрахунків по заробітній платі є одним з найважливіших напрямів облікового процесу бюджетних установ. До завдань обліку праці та її оплати слід віднести:

1) контроль за дотриманням штатної дисципліни та раціональним використанням робочого часу;

2) правильне обчислення витрат робочого часу та облік праці;

3) правильне обчислення заробітної плати та утримання з неї;

4) здійснення своєчасних і достовірних розрахунків по заробітній платі;

5) контроль за використанням фонду заробітної плати;

6) забезпечення споживачів інформацією про працю і заробітну плату [3, с. 91].

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ.

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підтримання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України затвердив Постанову від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» [1, с. 159].

Заробітну плату бюджетних установ з практичного погляду можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці або як ціну втраченої праці. Вона може бути у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів тощо і виконує такі функції:

1) відтворювальна – забезпечує працівників та членів їх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили та відновлення поколінь;

2) стимулююча – встановлення залежності її розміру від кількості і якості конкретного працівника, його внеску в результати роботи. Високооплачувана праця створює матеріальну зацікавленість персоналу установи в трудовій активності й підвищенні своєї кваліфікації;

3) регуляторна – встановлює залежність оплати праці від кваліфікації, рівня її складності, напруженості завдань;

4) соціальна – реалізує принцип соціальної справедливості щодо одержуваних доходів, тобто за однакову роботу робітники одержують однакову заробітну плату, отримання вищої заробітної плати передбачає визначення більших заслуг робітника перед колективом.

На сьогоднішній день заробітна плата виконує вищезазначені функції не повною мірою, унаслідок чого у бюджетній сфері виникає безліч проблем.

Тому на сьогодні необхідним є вдосконалення оплати праці працівників охорони здоров’я, освіти, культури та спорту, установлення оптимальної, на основі Єдиної тарифної сітки, диференціації тарифних ставок і посадових окладів різних професійно-кваліфікаційних груп працівників з урахуванням складності та результатів їх праці; усунення необґрунтованих диспропорцій у рівнях оплати праці працівників однакової кваліфікації, які виконують однакову за складністю та функціональними ознаками роботу, а також підвищення зарплати працівників бюджетної сфери [3, с. 92].

Одним із напрямів удосконалення процесу обліку оплати праці, що призведе до скорочення сукупних витрат бюджетних установ є комп’ютеризація робіт по оплаті праці. Але на сьогодні більшість бюджетних установ продовжують використовувати традиційну ручну або частково автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку, яка не дозволяє систематизувати дані обліку та відображати їх синхронно в одній базі даних.

Досить вагомими причинами, що гальмують розвиток комп’ютеризації бюджетних установ, є значна вартість вже існуючих, хоч і не досконалих програм та недостатнє фінансування з боку держави. Сьогодні не готові до комплексної комп’ютеризації бухгалтерського обліку організації та установи, ні розробники програм забезпечення, ні бюджетні.

Основні переваги комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

− одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

− накопичення та багаторазове використання облікових даних;

− один синтетичний рахунок − багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежуються;

− автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;

− отримання звітних показників в інтерактивному режимі;

− автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків [1, с. 160].

Висновок. Отже, для вдосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери потрібно внести зміни у нормативно-правових актах, які регулюють питання оплати праці та дозволять підвищити заробітну плату бюджетним працівникам. Для удосконалення процесу обліку оплати праці необхідно здійснити автоматизацію обробки інформації в бюджетних установах, що дозволить підняти рівень організації праці в сфері управління, дасть можливість значно зменшити витрати часу на обчислення та розрахунки; сприятиме впровадженню раціональних форм первинних документів, та підвищенню оперативності та достовірності інформації.

Література:

1. Нестеренко Ж.К. Особливості організації оплати праці в бюджетних установах та необхідність її комп’ютеризації // Сталий розвиток економіки. -2012. -№2. – С. 158-162.

2. Старченко Н.М. Удосконалення методики обліку виплат працівникам в бюджетних установах // Економічні науки. – 2012. - № 9. – С. 178-184.

3. Чадченко О.С. Особливості організації обліку розрахунків з оплати праці в бюджетних установах // Управління розвитком. – 2012. - № 10. – С. 91-93.