К.е.н., доц. Даценко Г.В., Усата Т.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сучасний стан розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні

Як свідчить практика державного фінансового контролю, останніми роками він втратив минулу ефективність. Багато в чому це спричинено тим, що державний фінансовий контроль не встиг адаптуватись до мінливого ринкового середовища, а його дія, яка була ефективною в умовах командно-адміністративної економіки, втратила свою актуальність. Задля удосконалення діючої сьогодні системи державного фінансового контролю, фахівці прийняли ряд нормотворчих документів та запровадили в практику нове поняття “державний внутрішній фінансовий контроль”, який покликаний в майбутньому стати пріоритетною формою державного фінансового контролю і запозичив в себе всі найважливіші напрацювання світової спільноти в цій сфері. Зазначеній проблемі присвячена велика кількість різних наукових праць, але, не дивлячись на їх безперечну цінність, їх аналіз не дає повного уявлення про те, що являє собою система державного внутрішнього фінансового контролю та її складові.

Питання щодо напрямів розвитку внутрішнього фінансового контролю досліджувалися багатьма вченими, як вітчизняними, так і зарубіжними. Серед них: Т.А.Башкатова, О.П.Кириленко, О.Д.Василик, Е.О.Вознесенськиий, О.О.Анісімов, В.М. Радіонова, Л.А.Савченко та багато інших.

Метою написання статті є дослідження сучасного стану розвитку внутрішнього державного фінансового контролю в Україні.

В європейському розумінні державний внутрішній фінансовий контроль (ДФВК) повинен забезпечити належне управління державними фінансами і розглядається як сукупність трьох складових: внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту та їх гармонізації [2]. Внутрішній контроль представляє собою управлінський процес і здійснюється в кожній структурній одиниці за принципом безперервності при вивченні всіх операцій. Сьогодні спроби наближення внутрішнього контролю у вітчизняних органах державного управління до сучасних норм внутрішнього контролю розвинутих європейських країн залишаються не достатньо ефективними, оскільки у вітчизняній практиці поняття внутрішнього контролю зводиться виключно до здійснення ревізійної діяльності, і аж ніяк як процес, що базується на принципах відповідальності та підзвітності керівництва. В свою чергу, внутрішній аудит передбачає створення в кожному органі державного сектору функціонально незалежного підрозділу внутрішнього аудиту, з метою допомоги керівникам в управлінні. На даному етапі розвитку державного фінансового контролю відбувається ототожнення діяльності окремих контрольних підрозділів з внутрішнім аудитом, хоча це є не вірним, не відповідає європейським нормам і нормам вітчизняного законодавства 2].

Усвідомлення негайного усунення окреслених недоліків зумовило початок радикального реформування системи ДФВК з урахуванням європейського досвіду.

Важливим етапом реформування стала розроблена урядом України Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю та затвердження плану заходів щодо її реалізації на період до 2015 року [4].

Головна мета даної Концепції полягає в адаптації вітчизняного законодавства до європейського, а також в підвищенні ефективності діяльності державного і комунального секторів шляхом переходу від адміністративної до управлінської культури, в умовах якої керівники цих органів здійснюють управління фінансами для досягнення належного рівня економії, ефективності і результативності відповідно до визначених цілей і задач [3].

Одним з основних кроків на шляху до створення європейської системи державного внутрішнього фінансового контролю є розробка та введення у дію 01.01.2011 р. нового Бюджетного кодексу України, а особливо це стосується нової редакції статті 26, згідно якої: повинно відбутись обов’язкове запровадження в органах державного сектору базових компонентів європейської моделі PIFC – внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту. Відтак персональну відповідальність за запровадження та ефективне функціонування цих компонентів покладено на керівників усіх рівнів – від головного розпорядника до розпорядників нижчого рівня й навіть керівників окремих підрозділів установи [5].

Для удосконалення системи ДВФК потрібно створити відповідну законодавчу базу. По-перше, необхідно прийняти закон "Про державний внутрішній фінансовий контроль", у якому чітко визначити вищий орган контролю та наділити його правами щодо координації дій між іншими суб’єктами контролю; підпорядкованість і підзвітність інших контролюючих органів вищому; установити функції та повноваження кожного з суб’єктів контролю та їх чітке розмежування. Також у законі слід чітко визначити систему, за якою будуть обиратися об’єкти контролю для протидії корупції та замовного характеру, дієвий механізм реалізації результатів, тобто відповідальність за порушення та покарання щодо таких порушень, розробити відповідні санкції до порушників і строк відшкодування матеріальної шкоди. Прийняття такого закону повинно сприяти координації дій не тільки серед суб’єктів контролю, але й взаємодії їх із правоохоронними та судовими органами [2].

Отже, сучасний стан державного внутрішнього фінансового контролю є незадовільним. Спроби реформування з урахуванням вітчизняних особливостей контрольного процесу в державному секторі та досвіду європейських розвинутих країн впроваджуються в практику. Але це потребує певного часу та зусиль усіх учасників контролю. Активна участь у гармонізації міжнародних партнерів, на нашу думку, сприятиме підвищенню рівня відповідності внутрішнього державного фінансового контролю стандартам європейських країн.

Література:

1. Винниченко Н.В., Шевченко Н.В Сучасний стан розвитку державного внутрішнього фінансового контролю в Україні // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: збірник наукових праць: Вип.28. – Київ: НАУ, 2010. – С.26-29

2. Ліщинська Л.Б., Кирильчук Ю.М. Аналіз існуючої системи державного внутрішнього фінансового контролю та основні напрями його розвитку [Режим доступу] // www.rusnauka.com

3. Чугунов, І. Я. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку /1. Я. Чугунов, В. М. Федосов // Фінанси України. – 2009. – №4. – С.З-12.

4. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2015 року : схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України в редакції від 22.10.2008 р. № 1347-р // Офіційний вісник України. – 2008. – № 82. – ст. 2767.

5. Бюджетний Кодекс України № 2542ІІІ від 21.06.2001 р.Режим  доступу  :  http://zako№.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi?№reg=2542-14&p=1259853344695904