Разборська О. О., Марценюк В. С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Напрямки удосконалення ринку аудиторських послуг в Україні

На сучасному етапі розвитку економічних відносин аудиторська діяльність відіграє важливу роль в наданні незалежного об’єктивного контролю господарської діяльності підприємств. Необхідною умовою виходу економіки України з кризи є вдосконалення форм аудиторського контролю.

Актуальність дослідження даного питання зумовлена після кризовим скороченням попиту на аудиторські послуги в Україні у зв’язку зі спадом підприємницької діяльності та багатьма іншими проблемами, які необхідно вирішувати.

Суттєвий внесок у вивчення проблем аудиту та контролю його якості зробили зарубіжні та вітчизняні вчені: Адамс Р., Аренс Е., Лоббек Д., Робертсон Д., Гутцайт Е., Бурцев В., Данилевський Ю., Суйц В., Білуха М., Бутинець Ф., Гончарук Я., Максименко Н., Кінащук Л., Давидов Г., Калінська Т., Дорош Н., Кулаковська Л., Піча Ю., Рудницький В., Усач Б. та ін. Проте, проблеми забезпечення якісних аудиторських послуг потребують визначення шляхів удосконалення їх ринку, що вимагає подальшого їх розвитку.

Метою написання статті є дослідження сучасного стану аудиторських послуг в Україні та обґрунтування шляхів їх подальшого удосконалення в кризових умовах діяльності суб’єктів господарювання.

Зарубіжний досвід показує, що аудиторська діяльність є обов’язковим атрибутом ринкової економіки будь-якої країни. Розвиток аудиту в Україні розпочався із прийняттям Закону «Про аудиторську діяльність» [1], і, відповідно до цього закону, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам.

Даний вид контролю забезпечує можливість отримання інформації про реальний фінансовий стан суб’єкта господарювання і покликаний надавати допомогу представникам страхових компаній, комерційних банків, акціонерних товариств, спільних підприємств, іноземних фірм. Він відноситься до інтелектуальної діяльності з метою поліпшення її та підвищення прибутковості відповідно до замовлень, виданих за угодами між аудиторськими організаціями і суб’єктами підприємницької діяльності [2, с 87-88].

Аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури ринкової економіки. Діяльність Аудиторської палати України (АПУ) та Спілки аудиторів України (САУ) спрямована на подальший розвиток аудиторської діяльності, удосконалення її нормативного регулювання. Проте заходи, що ними вживаються, не повною мірою вирішують проблеми у сфері аудиту, мають не системний характер, а прийняті рішення не завжди знаходять практичну реалізацію.

Суттєвими проблемами сучасного професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму регулювання аудиту, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг. На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів, немає методики оцінки розмірів збитку користувачів від неякісного аудиту, суди не завжди оперативно вирішують справи і впроваджують їх в життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування аудиторської відповідальності. У відповідності з цим, основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок [4, 219].

Основні чинники, які гальмують розвиток аудиторської діяльності в Україні є [4, 217]:

– ціновий чинник. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні, офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне;

– якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог ДКЦПФРУ до аудиторського висновку, втрата принципу незалежності та підміна аудита ревізією;

– методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Доволі рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень та практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.

Для ефективного розвитку ринку аудиторських послуг та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних аудиторських фірм необхідно вирішити наступні проблемні питання [3, 17]:

1. Корумпованість та кримінальність економічних відносин, високий показник тінізації економік, що має тенденцію до росту. У 2009 – 2010рр. рівень тіньової економіки становив майже 40 % від офіційного ВВП і збільшився порівняно з 2008 р. на 8 %.

2. Недостатня кількість кваліфікованих аудиторів.

3. Відсутність національної системи зовнішнього контролю якості аудиту, побудова якої має базуватися на вивченні міжнародного досвіду щодо вибору методології забезпечення якості аудиту, дотримання суб’єктами контролю правил професійної поведінки та етичних норм [3, 18].

4. Не досконалі законодавча база і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів (аудиторських фірм), відсутність методики оцінки розмірів збитку користувачів від не якісного аудиту, відсутність конкретних процедур застосування санкцій та порядку оскарження.

5. Проблеми, пов’язані зі страхуванням ризиків аудиторської діяльності і визначенням механізму формування відповідних страхових резервів аудиторськими фірмами.

6. Недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю, методологія здійснення аудиту залишається недосконалою.

7. Брак досвіду діяльності – існуючі вимоги до здобувачів, які складають іспити за спеціальністю «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» є нижчими від іспитів, які складають особи, що претендують на здобуття сертифіката аудитора, існуючий розрив між практикою аудиту та освітою.

8. Негативний вплив копіювання закордонних стандартів та концепцій без врахування особливостей економічного розвитку країни.

Напрямами удосконалення ринку аудиторських послуг в Україні є: розробка механізмів практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі; внесення необхідних зміни і доповнення до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, що прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності [5, 114].

Аудиторська Палата України уповноважена здійснювати контроль за якістю аудиту та аудиторських послуг, які включають у себе не лише ведення аудиту, а й надання консультацій з питань правильного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Тому завданнями Аудиторської Палати України з метою поліпшення якості аудиту в Україні є:

1. Затвердження стандартів аудиту, адаптованих до економічної ситуації України.

2. Сувора сертифікація осіб, які будуть займатися аудиторською діяльністю.

3. Підвищення якості аудиторських послуг шляхом провадження регулярних програм навчання, підготовки та перепідготовки аудиторів.

4. Здійснення ретельного контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів.

5. Забезпечення незалежності аудиторів у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них штрафів та грошових стягнень.

6. Удосконалення системи сертифікації аудиторів.

7. Створення умов для виконання етичних принципів аудиторів.

8. Застосування інформаційних систем і комп’ютерних технологій, що підвищить обізнаність аудиторів та якість обробки різнотипної інформації.

Таким чином, ми можемо бачити, що стан ринку аудиторських послуг в Україні має такі позитивні тенденції розвитку: розширення спектру послуг, які надають аудиторські фірми; зростання професійної кваліфікації працівників аудиторських фірм. Однак присутні і проблеми розвитку: скорочення кількості аудиторських фірм та аудиторів, зменшення попиту на аудиторські послуги, які необхідно вирішувати шляхом постійного дослідження та подальших наукових розробок.

Література:

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" // Відомості Верховної Ради України. 1993. – №23. – С. 243.

2. Кінащук Л. Проблеми організаційного та методологічного забезпечення аудиту / Кінащук Л. // Фінансове право. - №2. – С. 87- 89.

3. Калінська Т.А. Сучасний стан і проблеми вітчизняного аудиту / Калінська Т.А. // Бізнес-Навігатор. – 2010. – № 3 (20). – С. 15-21.

4. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні / Б.Ф. Усач // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С.217-222.

5. Максименко Н.Г. Проблеми розвитку аудиторської діяльності в Україні /Максименко Н.Г. // Аграрний вісник Причорномор’я, Економічні науки. – 2009. – № 49. – С. 112-116.