Осипова Т.Ю.
Національний університет біоресурсів і
природокористування України, м. Київ
Оцінка якості
інформаційно-методичного забезпечення методом експертних оцінок
Питання
оцінки якості навчання на основі інформаційно-методичного забезпечення потребує
розгляду з точки зору безпосередньо інформаційно-методичного забезпечення, а
саме його змісту з урахуванням розроблених вимог та як результат застосування у
процесі навчання студентів. Вимоги до змісту можуть оцінити викладачі зі
спеціальних дисциплін, а результат застосування – за успішністю студентів, які навчались
за розробленим забезпеченням.
Ми
вважаємо, що вимірювання якості навчання на основі інформаційно-методичного
забезпечення повинно здійснюватися специфічними засобами, але за однаковими зі
стаціонарною освітою критеріями та стандартами, а саме:
-
Якість
інформаційно-методичного забезпечення розглядати як відповідність його
елементів нормам державного стандарту та соціального замовлення.
-
В стандартах
освіти визначається обов'язковий мінімум змісту основних освітніх програм,
максимальний обсяг годин для здійснення навчання, вимоги до рівня сформованості
відповідних знань, вмінь та навичок.
На
основі проведених досліджень були сформовані вимоги до інформаційно-методичного
забезпечення. Під час формування вимог використано матеріали змістовної
експертизи, що застосовуються до оцінки курсів дистанційного навчання згідно
положення про ЕНК та власні, а саме:
§
новизна;
§
оновлення та
поглиблення наявних знань;
§
історизм;
§
міжпредметні та
внутрішньопредметні зв’язки;
§
професійна
спрямованість;
§
життєва
значущість;
§
постановка
демонстрацій;
§
фактор «яскравої
плями» – загадковість;
§
проекція
життєвих уявлень на рівень наукових понять;
§
розкриття
границь застосування теорій і законів;
§
використання
відео-, аудіо-, графічної інформації.
Очевидно, що оцінити вищезазначене
можуть тільки викладачі експерти.
Для дослідження оцінки якості на
основі зазначених показників ми використовували метод експертних оцінок. Методи
експертних оцінок є комплексами психологічних і математичних процедур одержання
від фахівців-експертів інформації, її аналізу та узагальнення (консолідації) з
метою відпрацювання раціональних рішень. Для відбору експертів використовували
методику [1] та кількісну оцінку компетентності експерта [2]. Кількість експертів визначалась за допомогою
графіка.
З наведеного графіка очевидно, що
кількість експертів для забезпечення довірчої імовірності оцінки на рівні 95%
повинна бути не менше десяти. Було відібрано 20 експертів з числа викладачів
спеціальних екологічних дисциплін Національного університету біоресурсів і
природокористування України, Подільського державного аграрно-технічного
університету, Дніпропетровського державного аграрного університету. З них,
згідно методики оцінки близькості думки експерта до середнього думки групи,
було «відбраковано» 3 кандидати. Експертам було запропоновано оцінити
запропоновані вимоги до інформаційно-методичного забезпечення за методом парних
порівнянь [3], а його якість за шкалою Лайкерта для оцінки міркувань.
Таким чином було визначено рівні реалізації інформаційно-методичного
забезпечення з урахуванням запропонованих вимог: низький, нижче середнього,
середній, вище середнього, високий. Експертами було визначено якість
запропонованого інформаційно-методичного забезпечення на високому та вище
середнього рівнях.
Отже, за методом експертних оцінок
доведено ефективність запропонованих вимог до інформаційно-методичного
забезпечення вивчення
спеціальних дисциплін майбутніми екологами
у вищих аграрних навчальних закладах.
Література:
1.
Использование
метода экспертных оценок при анализе и оценке рисков системы менеджмента
[Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.regcon.ru/jo/images/stories/risk_men_4.pdf
2. Справочные маркетинговые таблицы. Количественная оценка компетентности эксперта (Е.П. Голубков) [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.marktika.ru/tables.htm