Дядченко Олена Вікторівна,

викладач кафедри іноземних мов

Мукачівського державного університету

СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Освіта розглядається сьогодні як найважливіша цінність сучасної світової культури. Це проявляється, насамперед, у відношенні до людини як до вільної і творчої особистості, що реалізує себе протягом усього життя. Людський фактор має першорядне значення в соціально-культурному та соціально-економічному розвитку суспільства. В освіті затверджуються і розвиваються демократичні цінності, що проявляється в індивідуалізації навчання, створенні різних форм освіти, в тому числі і для дорослих. Головна ж ідея сучасної освіти полягає в створенні такої системи, яка забезпечить кожній людині можливість отримання і поповнення знань, розвиток, удосконалення, самореалізацію протягом усього життя.

Оскільки особистість є активною, її діяльність повинна бути спрямована на творення, на пошуки нових нестандартних рішень виникаючих проблем, у тому числі професійного характеру. Таким чином, розвиток людини в системі освіти передбачає, перш за все, рух, а отже і мобільність (М. Бриньов, Р. Чуянов) [1].

Актуальність розглянутої проблеми пояснюється, з одного боку, диверсифікацією вищої освіти. Сьогодні не можна не бачити процесу глобалізації професій. Посилюється попит на випускників внузів, підготовлених до діяльності в мультикультурному середовищі і транснаціональних корпораціях. Вища освіта все частіше розглядають з точки зору практики професії через призму вимог до професіоналізму. Говорять про розширення поняття професіоналізму і включенні в нього глобальних вимірів.

Розвиток академічної мобільності студентів, як один із інструментів Болонського процесу, відкриває нові можливості не тільки для самої освіти, але також для формування європейського ринку праці й єдиного технологічного простору.

Академічна мобільність – це особистісне новоутворення, яке є результатом діяльності суб’єкта освітнього процесу, що передбачає проектування і реалізацію студентом індивідуального освітнього маршруту з урахуванням специфіки обраної професії, тенденцій розвитку ринку праці, досвіду роботи і тенденцій розвитку міжнародних і національних освітніх систем. Академічна мобільність спрямована на набуття теоретичного і практичного досвіду, необхідного для застосування у власній навчальній чи професійній діяльності, а також для професійного й особистісного розвитку.

До умов становлення і розвитку академічної мобільності студентів педагогічного внузу відносяться: а) інформаційна, кадрова і фінансова забезпеченість міжнародного співробітництва; б) педагогічна, методична та організаційно-управлінська підготовленість працівників відділів міжнародного співробітництва; в) необхідний і достатній рівень кваліфікації, знань, умінь, досвіду роботи викладачів внузів для підготовки студентів до здійснення і розвитку мобільності; г) наявність мотивації, педагогічна, методична та організаційна підготовленість студентів до здійснення та розвитку власної академічної мобільності (Н. Гуляєва) [2].

Механізмами реалізації умов формування академічної мобільності майбутніх учвителів іноземної мови є проектування і реалізація індивідуального освітнього маршруту студента, спрямованого на розвиток академічної мобільності; проектування професійної діяльності педагога, спрямоване на прогнозування стилю майбутньої педагогічної діяльності та розвиток академічної мобільності; розвиток особистісного компонента професійної освіти майбутніх педагогів.

Специфіка формування мобільності майбутніх учителів іноземної мови виявлена на основі порівняльного аналізу тенденцій і рівня розвитку академічної мобільності студентів у країнах Європи і в Україні, визначається мобільністю педагогічної професії, її безперервним розвитком і зміною у відповідності з національними і світовими тенденціями розвитку та реформування вищої школи і професійної педагогічної освіти, а також вимогами до конкурентоспроможного фахівця на ринку освітніх послуг.

Нами виділено такі специфічні риси формування академічної мобільності майбутніх учителів іноземної мови:

- обізнаність студентів із країнознавчим компонентом, культурою країни;

- інтеграція мовної та інформатичної підготовки;

- сформованість комунікативної компетенції майбутніх учителів іноземної мови;

- готовність до самоосвіти, професійного саморозвитку;

- високий рівень володіння іноземною мовою;

- високий рівень знань із фахових дисциплін;

- рефлексія, саморефлексія;

- сформованість емпатійної сфери;

- високий загальнокультурний рівень особистості.

Література

1. Бринёв Н. С., Чуянов Р. А. Академическая мобильность студентов как фактор развития процесса интернационализации образования. – http: // www.prof.msu.ru/publ/omsk2/o60.htm

2. Гуляєва Н. М. Мобільність викладачів і студентів: проблеми та орієнтири / Н. М Гуляєва // Матеріали VI щорічної міжнародної конференції «Розбудова менеджмент-освіти в Україні» (17 лют. 2005 р., м. Дніпропетровськ). – К. : Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. – С. 39–44.