Погорєлов Андрій Вікторович,

здобувач кафедри педагогічної

майстерності вчителів початкових класів

та вихователів дошкільних закладів

Республіканського вищого навчального

закладу «Кримський гуманітарний

університет» (м. Ялта)

ХАРАКТЕРИСТИКА СУТНОСТІ ТА СТРУКТУРИ ПОРНЯТТЯ «ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ СТУДЕНСЬКОЇ МОЛОДІ ДО БАТЬКІВСТВА»

Визначаючи сутність ключового поняття дослідження – «ціннісне ставлення студентської молоді до батьківства», пепедусім необхідно розглянути сутність однієї з його складових – дефініції «цінності».

Цінності – специфічно соціальні визначення об’єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивні або негативні значення для людини і суспільства (благо, добро і зло, прекрасне і потворне), укладені в явищах суспільного життя і природи.

На думку М. Вебера – цінність – термін, що широко використовується у філософській і соціологічній літературі для вказівки на людське, соціальне, культурне значення певних явищ дійсності. По суті, все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених в їх коло природних явищ може оцінюватися в плані добра і зла, істини або не істини, краси або неподобства, допустимого або забороненого, справедливого чи не справедливого. Способи і критерії, на підставі яких виробляються самі процедури оцінювання відповідних явищ, закріплюються в суспільній свідомості і культурі як «суб’єктивні цінності» (установки й оцінки, імперативи і заборони, цілі і проекти, виражені в формі нормативних уявлень), виступаючи орієнтирами діяльності людини.

В. П. Тугарінов дає таке визначення: «Цінності – предмети, явища природи та їх властивості, які потрібні людям певного суспільства або класу і певної особистості в якості засобів задоволення їхніх потреб та інтересів, а також ідеї та пробудження в якості норми, цілі або ідеалу». Таким чином, автор у ролі критерію цінності називає їх необхідність для задоволення потреб.

На думку Т. П. Гаврилової, «цінності – це значення об’єктів, які в результаті їх засвоєння людиною набувають для неї позитивного сенсу». Це визначення не суперечить попередньому, але підкреслює суб’єктивно-соціальний характер цінностей.

У філософському словнику дано таке визначення: «Цінності – специфічно соціальні визначення об’єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне і негативне значення для людини і суспільства». У цьому визначенні йдеться про позитивне або негативне значенні цінності.

Згідно з визначенням С. І. Маслова під цінністю будемо розуміти позитивне значення об’єктів матеріального і духовного світу з точки зору задоволення матеріальних або духовних потреб особистості і суспільства.

Кожна історично конкретна суспільна форма може характеризуватися специфічним набором ієрархії цінностей, система яких виступає в якості найбільш високого рівня соціальної регуляції. В ній зафіксовано ті критерії соціально визнаного (даним суспільством і соціальною групою), на основі яких розгортаються більш конкретні і спеціалізовані системи нормативного контролю, відповідні суспільні інститути і самі цілеспрямовані дії людей, як індивідуальні, так і колективні. Засвоєння цих критеріїв на рівні структури особистості складає необхідну основу формування особистості і підтримки нормативного порядку в суспільстві.

Інтеграція, внутрішня суперечливість і динамізм суспільних систем знаходять своє вираження в структурі відповідних їм ціннісних систем і способах їх впливу на різні суспільні групи. Важливий елемент ціннісних відносин у суспільстві – системи ціннісних орієнтацій особистості.

У психологічному словнику ціннісні орієнтації розуміються як найважливіші елементи внутрішньої структури особистості, закріплені життєвим досвідом індивіда, всією сукупністю його переживань і обмежують значуще, істотне для даної людини, від незначущого, несуттєвого.

Зовнішні цінності виступають як властивості предмета або явища. Однак, вони притаманні їй не від природи, не просто в силу внутрішньої структури об’єкта самого по собі, а тому, що він залучений у сферу суспільного буття людини і став носієм певних соціальних відносин. По відношенню до суб’єкта (людини) цінності служать об’єктами її інтересів, а для його свідомості виконують роль повсякденних орієнтирів у предметній і соціальній дійсності, позначень її різних практичних відносин до навколишніх предметів і явищ.

Виходячи з вищезазанченого, сутність поняття «ціннісне ставлення студентської молоді до батьківства» ми розглядаємо як чітке усвідомлення молодими людьми сутності майбутнього батьківства як частини сім’ї – надзвичайної цінності соціального життя; потребу у створенні сім’ї, продовженні свого роду, його традицій; принцип зв’язку об’єктів пізнання з цінностями та найвищою цінністю – людиною. Структура ключового поняття дослідження – «ціннісне ставлення студентської молоді до батьківства» чітко визначає місце сім’ї – цінностей соціального життя – в загальній системі цінностей, що передбачає проходження декількох послідовних взаємопов’язаних етапів: емоційного прийняття або неприйняття цінності батьківства; усвідомлення особистої і суспільної значущості цінності батьківства; включення цінності батьківства в систему ціннісних орієнтацій на рівні емоційних реакцій і особистісної значущості.