Гарда
Ольга Володимирівна,
здобувач кафедри педагогічної майстерності
вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів Республіканського
вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта)
Зміст і шляхи формування ключових компетенцій майбутніх економістів
Ключовим
завдання вітчизняної вищої освіти є формування творчо мислячої,
конкурентоспроможної, висококваліфікованої, культурної та освіченої
особистості, здатної до професійного саморорозвитку та професійного самовдосконалення
протягом усього життя. Саме такий фахівець – це фахівець майбутнього, який
користуватиметься попитом на ринку праці. Всім цим вимогам обов’язково має
сьогодні відповідати сучасний спеціаліст у галузі економіки. Виходячи з цього,
особливого значення набуває сьогодні питання визначення змісту і шляхів формування ключових компетенцій майбутніх
економістів.
Однією
з ефективних форм роботи в цьому напрямі, спрямованих на формування ключових
компетенцій майбутніх економістів був семінар-тренінг «Самопрезентація особистих і професійних якостей».
Найголовніше
в ефективній самопрезентації – домогтися того, щоб у об’єкта самопрезентації в
момент розставання з суб’єктом виникло відчуття, що без подальшого
співробітництва ніяк не обійтися, тобто виникла свого роду залежність. Щоб
володіти ситуацією спілкування в повній мірі – суб’єкт повинен володіти широким
спектром знань, умінь і навичок. Практично ніколи не достатньо при зав’язуванні
співпраці мати лише спеціальні, професійні здібності, досвід, але й необхідно мати
певний набір особистих якостей. Виходячи з контексту нашої програми, можна
запропонувати наступний набір даних якостей:
–
уміння швидко і точно розпізнавати властивості і стан конкретної людини;
–
уміння привертати до себе мімікою, пантомімою, інтонаціями і риторичними
зворотами;
–
уміння зв’язно пояснити, ненав’язливо показати конкретній людині ті нові
можливості, які вона отримає після початку співпраці;
–
уміння показати навички ділової взаємодії з тим, щоб продемонструвати свою
здатність цінувати свій і чужий час, оптимальним чином організовувати ділову
діяльність.
На
розвиток цих умінь, а також на отримання відповідних знань, які покликані, з
одного боку, сприяти розвитку певних умінь і навичок у подальшій самостійній
діяльності клієнта, а, з іншого боку, покликані допомагати клієнту в аналізі
конкретних ситуацій і складанні програми власних дій.
Усі заняття за
програмою «Самопрезентація особистих і професійних
якостей» відбуваються у вигляді
семінару-тренінгу, тобто відбувається
чергування:
а) викладу проблемного
матеріалу, обговорення його;
б) закріплення цього
матеріалу у вигляді різноманітних тренінгових заходів.
До особливостей (тобто
того, що не є неспецифічним
при проведенні семінарів
і тренінгів) занять за даною програмою можна віднести наступне:
– використання відеоапаратури для запису епізодів
тренінгу;
– використання навчальних відеоматеріалів;
–
видача допоміжних друкованих матеріалів (зразки листків самопрезентації,
переліки необхідних вправ) і матеріалів,
що репрезентують ситуацію семінару-тренінгу.
По закінченні кожного семінару-тренінгу
в межах програми
«Самопрезентація особистих і професійних якостей» кожному учаснику за його бажанням видається
довідка про те, що
він пройшов цей семінар-тренінг.
Для майбутніх
економістів влаштовували дебати «Чи треба заощаджувати?». Групу ділили на
декілька підгруп – громадяни різних соціальних верств населення, провідні
фінансісти, працівники банка. Кожна група мала висказати свою думку щодо того,
чи треба сьогодні українцям заощаджувати гроші. Якщо так, то в який спосіб це
краще робити. Якщо ні, то чому саме.
Студентам також пропонували професійно-творче завдання «Портрет професіонала». Проілюструємо варіанти професійних портретів, складених
майбутніми економістами: «Якщо проаналізувати численні вакансії на сайтах,
стане очевидно, що роботодавці часто змішують обов’язки економіста, бухгалтера,
фінансового директора та інших фахівців фінансової сфери. Одним компаніям потрібні економісти, які вміють
працювати з цінними паперами, іншим – спеціалісти з бухобліку
й аудиту, третім – професіонали, здатні грамотно розрахувати заробітну платню працівникам і
заощадити на запровадженні нової виробничої лінії. Ось у чому перевага професії. Якщо не вийшло стати «чистим» економістом, завжди можна перекваліфікуватися у фахівця з суміжної
фінансової спеціальності. Наприклад, розпочати кар’єру з позиції рядового бухгалтера й поступово дорости до фінансового директора підприємства. Навчання на
економічному факультеті надасть усі необхідні можливості: знання оподаткування, бюджетної політики,
фінансового менеджменту, банківської і страхової справи».
Література
1. Губа М. До питання про зміст економічної освіти
/ М. Губа // Рідна школа. – 1998. – №5. – C. 40–41.
2. Конащук В., Українська бізнес-освіта: чи є межа
для наслідування західного досвіду / Ситуаційна методика навчання: український
досвід. Збірник статей / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К. : Центр інновацій та розвитку, 2001. – С. 13–18.
3.
Медвідь Л. Економічна освіта в Україні.
Витоки та розвиток // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2007. – №1–2. – C. 124–131.