Коник Оксана Геннадіївна, асистент кафедри педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів РВНЗ

«Кримський гуманітарний

університет» (м. Ялта)

Педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі

Згідно з українською цільовою комплексною програмою „Вчитель” методичний компонент кваліфікаційної характеристики сучасного вчителя-філолога включає певні вимоги до його теоретичної та практичної підготовки. Теоретична підготовка вчителя-філолога передбачає формування знань основних етапів розвитку методики викладання мови та основи теорії формування комунікативної компетенції учнів: мовленнєвої; мовної (лінгвістичної); соціокультурної; соціолінгвістичної; навчальної; стратегічної; дискурсивної. Практична підготовка вимагає від учителя-філолога вміти реалізувати: комунікативно-навчальну, виховну, розвивальну та освітню функції. Вчитель-філолог має бути також здатним в органічному зв’язку здійснювати: гностичну, конструктивно-плануючу, організаторську функції. Зрозуміло, що для успішного виконання вищезазначених функцій треба не тільки володіти методикою навчання мовам, а й ураховувати у професійній діяльності тенденції, що відбуваються в системі освіти України та конкретизувати їх у практиці загальноосвітньої школи.

У світлі вищезазначеного нагальним є розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів-філологів до організації науково-методичної роботи в школі. Проаналізуємо сучасні вимоги та суперечності, що виникають при розробці оптимальних педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі. Результати проведеного аналізу представлено.

Ефективне розв’язання означеної проблеми та якість отриманих результатів залежатиме від створення певних педагогічних умов, за яких майбутній учитель зможе в достатній мірі оволодіти навиками організації науково-методичної роботи у професійній діяльності. Педагогічними умовами продуктивності процесу підготовки студентів-філологів до організації науково-методичної роботи можуть бути обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації творчого підходу до розв’язання проблем методичного характеру, викладання дисциплін філологічного циклу; активізації творчого потенціалу особистості майбутніх педагогів, гармонійному розвиткові учнів.

Аналізуючи педагогічні умови підготовки вчителя до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі, необхідно дати визначення цього поняття. У філософській науці поняття „умова” трактується як відношення предмета до оточуючих явищ, без яких він не може існувати. Умови є тим середовищем, в якому явище виникає, існує та розвивається. „В умові відображається відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає й існує”. У науково-педагогічній літературі умови розуміють як сукупність заходів або об’єктивних можливостей змісту освіти, методів, організаційних форм навчально-виховного процесу, а також матеріальних можливостей їх здійснення, що забезпечує досягнення студентами вищого рівня діяльності.

Беручи до уваги наведені підходи до зазначеного поняття, під педагогічними умовами в контексті нашого дослідження розуміємо поєднання таких позитивних обставин, що активізують пізнавальну діяльність і сприяють успішній підготовці майбутніх фахівців філологічних спеціальностей до організації науково-методичної діяльності в школі.

На основі порівняння існуючого стану професійної підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей та необхідного стану задля ефективної підготовки студентів до професійної діяльності виявлено протиріччя між: наявністю емпіричного досвіду організації науково-методичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та майже повною відсутністю теоретичних розробок щодо підготовки майбутніх філологів до організації науково-методичної роботи в школі; потребою в успішному функціонуванні науково-методичної роботи в загальноосвітніх школах як відносно цілісної соціально-педагогічної системи та відсутністю такої в реальній практиці цих навчальних закладів; необхідністю оновлення змісту та форм організації науково-методичної роботи й непідготовленістю більшості вчителів філологічних спеціальностей до практичної реалізації потреби; необхідністю теоретичного обґрунтування й методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі та недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці. Шляхами розв’язання означених протиріч є педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців філологічних спеціальностей до організації науково-методичної роботи у професійній діяльності.

Нами виділено низку педагогічних умов, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх філологів до організації зазначеного виду діяльності в школі: оволодіння майбутнім учителем-філологом культурою науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі та підтримка включення в активну творчу діяльність із метою розвитку та постійного вдосконалення педагогічної майстерності; активізація науково-дослідного співробітництва студента-філолога та педагога-вченого з метою розвитку готовності до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі; практична спрямованість професійної підготовки майбутніх фахівців філологічних спеціальностей на розвиток і вдосконалення навичок організації науково-методичної роботи; створення інформаційно-освітнього простору підготовки майбутніх учителів-філологів до організації науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі з метою підвищення рівня їхньої обізнаності з сучасними формами, технологіями, методами науково-методичної роботи в середній загальноосвітній школі.

Література:

1. Бездухов В. П. Гуманистическая направленность учителя / В. П. Бездухов. – Самара-СПб : Изд-во СамГПУ, 1997. – 172 с.

2. Овсянникова Л. А. Инновация в школе: Характер и результаты / Л. А. Овсянникова // Народное образование. – 1993. – № 6. – С. 16–27.