Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Балалаєва О.Ю., Ходій Д.С.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Індиферентні латинські ботанічні терміни

Латинські ботанічні терміни поділяються на індиферентні та інформативні. Індиферентними називаються терміни, утворені від власних назв: імен та прізвищ учених (переважно ботаніків) та видатних людей. Наприклад: рід Magnolia (Магнолія) названо на честь французького ботаніка П. Магнола, рід Linnaea (Ліннея) – на честь шведського природознавця К. Ліннея. До індиферентних належать також назви, утворені від міфологічних імен. Наприклад: назва Mentha “м’ята” пов’язана з іменем німфи Мінте, яку, за міфом, Прозерпина перетворила на рослину [1].

Як видовий епітет досить часто вживаються епоніми – іменники у формі Gen. Sing. або прикметники, утворені від власних назв:

Triticum Timopheevii – Пшениця Тимофєєва

Secale Vavilovii – Жито Вавилова

Thymus marschallianus – Чебрець Маршаллів.

Розглянемо походження деяких індиферентних назв рослин.

Atropa belladonna – Беладонна звичайна. Родова назва є індиферентною: К. Лінней назвав рід Atropa на честь однієї з парок грецької міфології Атропи, яка перерізала нитку життя кожної людини (всі частини рослин цього роду місять алкалоїди групи атропіну і є отруйними: вражаючи нервову систему, вони можуть призвести до смерті людини). Іменник belladonna походить від італійських слів: bella “красива” і donna “жінка” (пор. рос. назву рослини “Красавка обыкновенная”). У давнину жінки користувалися соком цієї рослини як косметичним засобом: ним натирали щоки як рум’янами та закапували його в очі, від чого зіниці розширювалися, а самі очі здавалися великими, виразними та блискучими [3:213].

Adonis vernalis – Горицвіт весняний. Назву adonis дано рослині на честь юнака Адоніса, улюбленця Афродіти, який загинув на охоті від дикого кабана. Засмучена богиня виростила з крапель крові Адоніса квітку – втілення краси юнака. Міф про Адоніса символізує відмирання і оновлення природи. Виникнувши у Сирії, цей міф потрапив до Греції, а потім – і до Риму. Прикметник vernalis “весняний” походить від лат. ver, veris n “весна”, оскільки цей вид рослини цвіте навесні.

Achillea millefolium – Деревій звичайний. Назва роду Аchillea є індиферентною і походить від імені грецького міфологічного героя Ахілла, який за легендою, уперше використав деревій для лікування ран. Інформативним є видовий епітет, виражений іменником мillefolium, i n, який походить лат. mille “тисяча” і folium “листок”, що вказує на сильно розсічене листя цієї рослини (пор. рос. назву рослини: Тысячелистник обыкновенный).

Artemisia absinthium – Полин гіркий. Назва artemisia, можливо, пов’язана з ім’ям грецької богині Артеміди (Artemis). Пліній вважає, що рослину названо на честь Артемізії Галікарнаської – дружини короля Мавзола, яка вилікувалася за допомогою цієї трави. Можливо також, що в основі назви лежить грецьк. artemes “здоровий”, оскільки полин має цілющі властивості. Іменник absinthium походить від грецьк. apsinthos (a “не” + psinthos “насолода”), оскільки рослина має гіркий, терпкий смак.

Iuglans regia – Горіх грецький

Іменник iuglans, ndis f “горіх” походить від лат. Iu (скорочення від Iuppiter – Юпітер) і glans, glandis f “жолудь”, і означає: “присвячений Юпітеру плід, що за формою нагадує жолудь”. Прикметник regius, a, um “царський” походить від лат. rex, regis m “цар”, адже горіх – це високе, могутнє і величне дерево з розлогою кроною [2].

Nicotiana rustica – Махорка. Рослину названо на честь французького посланника у Португалії Ж. Ніко, який надіслав насіння цієї рослини до Парижу. Він же перший виростив Nicotiana rustica у своєму саду і використовував її для лікування ран та виразок. Прикметник rusticus, a, um “сільський” (від лат. rus, ruris n “село”) вказує на те, що цей вид рослини є культурним.

Centaurea cyanus – Волошка синя. Пліній пов’язує назву сentaurea (kentaurea) з іменем міфічного кентавра Хірона, який лікував різні хвороби за допомогою цілющих рослин. Видовий епітет cyanus є латинізованим варіантом грецької назви волошки.

Таким чином, родові назви рослин можуть бути як індиферентними, так і інформативними. Досить часто назва виду представляє собою комбінацію індиферентної родової назви та інформативного видового епітета.

Знання етимології латинських назв рослин є необхідним в опануванні ботанічної номенклатури, адже за словами К. Ліннея: Nomina si nescis, perit et cogito rerum – Якщо не знаєш назв, то неможливе пізнання речей.

Література:

1. Балалаєва О. Ю. Латинська мова та основи біологічної систематики : навч. посібник / Балалаєва О. Ю., Вакулик І. І. – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – 324 с.

2. Балалаєва О.Ю. Використання прийому етимологізації при навчанні латинської ботанічної номенклатури на факультеті садово-паркового господарства та ландшафтної архітектури / О.Ю. Балалаєва // Науковий вісник НАУ. – вип. 77. – К.: НАУ, 2004. – с. 92-95.

3. Балалаєва О.Ю. Етимологія латинських назв рослин / О.Ю. Балалаєва // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. – вип. 14. – т. ІІІ (149). – с. 210-214.

4. Горностаев Г.Н. Латинские названия животных и растений / Г.Н. Горностаев, Т.М. Забинкова. – М.: Высш. шк., 1974. – 124 с.

5. Минц И.П. Этимологической словарь латинских названий лекарственных растений / сост. И. П. Минц; под ред. А. Ф. Гаммерман. — Л., 1962. — 265 с.