Филологические науки / 6. Актуальные проблемы перевода

Балалаєва О.Ю., Степанов В.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Латинські ремінісценції у назвах сучасних брендів

Відомі назви популярних брендів не завжди мають прозоре походження, часто етимологічний аналіз сучасних найменувань відсилає до класичних мов, зокрема – латини. З точки зору психолінгвістичного впливу на споживачів, класичні назви свідчать про солідність, фундаментальність і стабільність бізнесу, викликають довіру, звучать шляхетно і милозвучно, можуть містити вичерпний зміст, що вказує на профіль діяльності, основні корпоративні принципи ведення бізнесу або життєве кредо. Розглянемо походження деяких назв сучасних брендів, в яких явно чи латентно присутні латинські ремінісценції.

Латинські найменування дуже популярні в автомобілебудуванні. Цікавою є історія назви німецької компанії Audі. В 1899 р. Август Хорх заснував фірму A. Horch and Cie, однак через непорозуміння з компаньйонами був змушений її залишити. Незабаром він створив нову компанію Horch Automobil-Werke GmbH. Колишні партнери подали позов за незаконне застосування товарного знака, і суд постановив, що бренд Horch належить першій компанії. Таким чином, А. Хорху було заборонено використовувати власне прізвище в назвах автомобілів. Ображений Хорх скликав нараду на квартирі Ф. Фікентшера, щоб вирішити проблему з неймінгом своєї нової компанії. У цей час син Фікентшера тихо сидів у куточку і вчив латину. Кілька разів він був готовий щось сказати, але весь час йому бракувало рішучості; нарешті він наважився і вимовив: «Тато, а чому б вам не назвати компанію Audi»? Ця думка була з ентузіазмом схвалена всіма присутніми і незабаром з’явився новий бренд. Річ у тому, що німецьке Horch є дієсловом у наказовому способі і означає “слухай” (від horchen “слухати”). Хлопчик переклав цю форму наказового способу латиною і отримав audi (від лат. audire “слухати”). За іншою версією, така назва обумовлена бездоганною слухняністю та покірністю автомобілів Audi, навіть в найнесприятливіших ситуаціях.

Такою ж бездоганною «слухняністю» автомобілів власного виробництва пишається і японська компанія Toyota, назвавши одну з моделей Auris, що в перекладі з латинської мови означає “вухо”. Представники компанії пояснюють таку назву тим, що авто дуже слухняне на міських дорогах. До речі, латина не рідкість у назвах моделей японських машин: Toyota Supra (від лат. supra “зверху, вище, над”), Toyota Ipsum (від лат. ipsum “себе”), Suzuki Cultus (від лат. cultus, a, um “гарний, облагороджений, культурний”), Isuzu Gemini (від лат. geminі, orum m “близнюки”, Nissan Infiniti (від лат. infinitum, i n “безмежність, нескінченність”).

Компанія Volvo, заснована у 1926 р. Асаром Габріельсоном та Густафом Ларсоном, пропонує споживачам «покататися», адже в основі своєї назви має латинське дієслово volvere “котитися”. Її запропонував один з менеджерів компанії, що володів різнобічними знаннями і мовним чуттям. Від невизначеної форми вирішили перейти до першої особи volvo “я кочуся” або “я кручусь”. (Цей латинський корінь відомий і в інших словах, наприклад револьвер “зброя з обертовим барабаном”). Назва виявилася простою і оригінальною. Більш того, вона символічно вказувала на основну діяльність компанії. У цій назві відсутні звуки «р» і «с», адже саме ці звуки багато людей в різних частинах світу не можуть вимовити. Вже в той час компанія поставляла продукцію на експорт, тому вдалий неймінг мав велике значення для комерційного успіху.

У 30-их роках англієць Джеффрі Тейлор, який спочатку переробляв стандартні автомобілі для гоночних команд, заснував фірму Аlta, назва якої походить від латинського прикметника altus, a, um “високий” (логотипом компанії було обрано розгорнуті крила).

Одразу після війни в американській зоні Германії було заборонено випускати автомобілі із двигуном, робочий об’єм яких перевищує один літр. Колишні співробітники компанії BMW Е. Луф, Г. Майєр, Л. Дитріх знайшли спосіб обійти заборону. Свої авто вони створювали на основі спортивних автомобілів BMW і випускали під новою маркою Veritas, назва якої перекладається з латини як “істина, правда”.

Румунський автомобільний завод Dacia, заснований в 1952 р., завдячує своєю назвою римській провінції, що знаходилася на цій території (лат. Dacia, ae f). У 1994 р. Dacia освоїла випуск хетчбека Nova (від лат. novus, a, um “новий”) на ліцензійній платформі Peugeot 309. У 2000 р. модель пройшла рестайлінг і стала позначатися як SuperNova “наднова”.

Німецька компанія Adam Opel AG з 1991 р. виробляє малогабаритний автомобіль Opel Astra  (від лат. astrum, i n “зірка, зоря).

Не менш цікавими є назви, що в оригіналі створювалися національною мовою, та внаслідок контамінації набували (випадково чи навмисно) співзвучності з латинськими словами. Така «випадковість» завжди віталася і підтримувалася виробниками.

Наприклад італійська компанія Fabbrica Italiana Automobili Torino (Італійський автомобільний завод Турина) обрала назвою свого бренду абревіатуру — F.I.A.T.  Крім того, ця абревіатура, написана без крапок, співзвучна з латинським словом fiat, що у перекладі означає “хай буде”.

Чеський автовиробник Škoda у своєму мобільному ряді має лише одну модель бізнес-класу – Škoda Superb. Виробники дали таку назву за абревіатурою до англійського словосполучення Super Business. Проте це слово співзвучно з латинським прислівником superbe, що означає “гордо, поважно”. І дійсно, автомобіль бізнес-класу, як і його господар, заслуговує на пошану.

Оле Кірк Крістіансен, засновник компанії Lego, створив цю назву, з’єднавши датські слова “грай” та “добре” (leg і godt). За вдалим збігом, назва виявилася співзвучною з латинським lego «я збираю, з’єдную; читаю». Тесляр за професією, Крістіансен спочатку робив дерев’яні іграшки, які з часом стали такими популярними, що до роботи довелося залучити й інших майстрів. Дерев’яні кубики перетворилися на пластмасові, а ідею їх з’єднання і роз’єднання привіз із Англії син Крістіансена. Ця назва, що легко вимовляється навіть малою дитиною, запам’ятовується миттєво.

Японська компанія SONY теж пройшла через довгі пошуки – засновники «Токіо цусін коге Кабусікі кайса» (Токійської телекомунікаційно-інженерної компанії) Акіо Моріта і Масару Ібукі хотіли знайти більш коротку і лаконічну назву. Крім того, у повоєнний час американці ставилися до всього японського із зрозумілою недовірою і тому було вирішено винайти слово, яке не асоціювалося б у споживачів з Японією. На допомогу прийшла інтернаціональна латина, а саме – слово sonus, us m (sonitus, us m) “звук”. До того ж, у 50-і роки в Японії було на слуху співзвучне йому американське слово sonny “синок”, однак записане японськими ієрогліфами воно означало “збитковий”. Проблему вирішили із притаманною японцям простотою – викреслили зайву букву і зареєстрували бренд SONY.

Той же латинський корінь простежується і в назві Panasonic, створеній компанією Matsushita в 1955 р.: слово утворено від давньогрецького pan “все” і латинського sonus, us m (sonitus, us m) “звук” (спочатку ця торгова марка використовувалася лише для аудіообладнання).

Слово Audison світ вперше почув на межі 70 – 80-х років XX століття. Найменування Аudison утворено поєднанням вже згадуваних латинських слів: audire “слухати, чути” та sonus “звук”; і для всіх, кому воно відоме, є одним з самих пристрасних імен в техніці. За поясненням представників компанії, саме пристрасть до музики, захоплення від її звучання і прагнення якнайкраще передати ці емоції за допомогою аудіотехніки призвели до появи цього бренду.

Таким чином, історія бізнесу налічує чимало прикладів комерційно успішних брендів, що завдячують своїми назвами латинській мові.

Література:

1. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь / И.Х. Дворецкий. – 7-е изд. – М. : Русский язык, 2002. – 846 с.

2. Роб де ла Рив Бокс. Спортивные автомобили / Роб де ла Рив Бокс. – М.: Лабиринт Пресс, 2005. – 288 с.

3. Петрова Г. Латинсько-український словотвірний словник / Г. Петрова. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2010. – 880 с.