Старші викладачі Чапала Л.І., Березова Л.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМИ технічного перекладу

Вступ. Розвиток науки й техніки в наші дні веде до більшого поширення технічного перекладу; розширення науково-технічних зв'язків України із закордонними країнами, росте інтерес до технічних досягнень нашої країни, обмін науково-технічною літературою – все це сприяє тому, що питома вага технічного перекладу в загальному обсязі перекладацької продукції, що випускається в Україні, безупинно зростає. Під технічним перекладом мається на увазі певний вид перекладацької діяльності, а саме, переклад технічної літератури. При цьому, особливо важливо, якщо колись поняття технічного перекладу в нас зводилося майже винятково до перекладу з іноземних мов на українську, нині все більше росте переклад науково-технічних текстів з української мови на іноземну, головним чином, на англійську. Це – не тільки закономірний наслідок великих досягнень української науки й техніки, але і ріст міжнародних економічних і науково-культурних зв'язків України. Можна бути впевненим, що надалі роль науково-технічного перекладу в нашій країні не тільки не зменшиться, але, навпаки, буде все більше й більше зростати.

Основний зміст дослідження. Наукова і технічна література, у свою чергу, має декілька градацій. Наукові і технічні тексти відрізняються один від одного не лише за областями науки або техніки, до якої вони відносяться, але і за ступенем їх спеціалізації.

До технічної літератури відносяться такі види текстів:

1. власне науково-технічна література, тобто монографії, збірники та статті з різних проблем технічних наук;

2. навчальна література з технічних наук (підручники,
довідники й т.п.);

3. науково-популярна література з різних галузей техніки;

4. технічна й товаросупроводжувальна документація;

5. технічна реклама [1].

Основною особливістю науково-технічної літератури (за винятком такого жанру як науково-популярна література) є те, що на відміну від художньої й суспільно-політичної літератури, розрахованої на неспеціаліста, на кожну більш-менш грамотну людину, науково-технічна література розрахована на фахівця в даній галузі знань (або збирається в ній спеціалізуватися), тобто за своїм змістом орієнтується на вузьке коло людей. У мовному плані це находить своє вираження насамперед у насиченості науково-технічних текстів спеціальною термінологією, що виражають поняття, специфічні для даної галузі знання й відомі тільки особам, знайомим з даною галуззю науки або техніки.

Доцільно говорити про переклад як про особливу область мовознавства, що включає окремі дисципліни (переклад художньої літератури, переклад газетно-інформаційних текстів, переклад наукової і технічної літератури), що знаходяться в тісному контакті один з одним [4].

Виявлення об'єктивних закономірностей перекладу наукової і технічної літератури як самостійної дисципліни треба проводити на основі аналізу фактичного матеріалу окремих мов, виходячи з основних положень:

1) обмеження дослідження рамками природничих і точних наук;

2) виявлення спільних мовних закономірностей, наявним цим областям науки і техніки, що дозволить свідомо визначити вибір лексичних і граматичних засобів при перекладі, замінити інтуїтивну здогадку перекладом, заснованим на логіці мовних фактів;

3) розкриття ще не вивчених мовних закономірностей в результаті аналізу співвідношення окремих пар мов в процесі перекладу, що повинні внести певний внесок в загальну лінгвістику;

4) збагачення, систематизація і раціоналізація мови науки і техніки на основі лінгвістичного аналізу в співдружності з фахівцями в окремих областях науки і техніки;

5) розвиток загальної теорії перекладу як окремої області мовознавства.

Для словникового складу наукової і технічної літератури характерне застосування великої кількості наукових і технічних термінів, тобто слів або словосполучень, що позначають наукові або технічні поняття. Провести чітку межу між термінами і словами повсякденної мови неможливо внаслідок багатозначності багатьох слів [4].

Терміни - це слова (або сталі словосполучення еквіваленти слів), тобто вони мають ті ж лінгвістичні властивості, що й будь-які інші одиниці словникового складу. Відмінність терміна від звичайного слова полягає, насамперед, в його змісті - терміни виражають поняття науково відпрацьовані (найчастіше мають точне визначення) і властиві певній конкретній галузі людського знання. Наукове опрацювання поняття, що виражається терміном, його стандартність висувають особливі вимоги до перекладу терміна, він повинен бути переведений саме відповідним терміном, прийнятим у термінологічній системі тієї мови, на який здійснюється переклад [2].

В плані перекладу української наукової і технічної літератури істотну роль повинні зіграти словники. Проте відомо, що основний недолік словників – те, що вони не встигають за розвитком науки і техніки. Крім того, словники, що вийшли, виключно спеціалізовані.

Як і завжди, вирішальною умовою у виборі правильного значення багатозначного терміна при перекладі є контекст. Однак при перекладі технічної літератури виникають деякі специфічні труднощі, що полягають у тому, що технічну термінологію нерідко доводиться перекладати поза всяким мовним контекстом [3].

Ми маємо на увазі такі характерні види технічної документації, як, наприклад, специфікації на ті або інші вироби, списки запасних частин, усякого роду таблиці й ін., де спеціальна термінологія дається у формі простого перерахування або списку, без якого-небудь контекстуального оточення. Природно, переклад такого роду текстів має особливі труднощі. У цьому випадку рекомендується попередньо ознайомитися з літературою, у якій відповідна термінологія представлена в більш-менш розширеному контексті. Наприклад, якщо доводиться перекладати список комплектуючих запасних частин якого-небудь виробу, варто спочатку ознайомитися з розгорнутим описом даного виробу, щоб одержати уяву про комплект деталей, які входять до нього і т.д. [4].

Прийнято вважати, що науковій і технічній літературі властивий нейтральний спосіб викладу матеріалу, або нейтральний стиль. Проте має рацію А. В. Федоров, коли пише: «Поняття якогось „нейтрального стилю", тобто стилю сухого, позбавленого образності, емоційності, - поняття дуже відносне, бо сама відсутність цих властивостей складає виразну, хоча і негативну, стилістичну ознаку, виявляється в наявності і позитивна характерна ознака».

Будь-яка жива мова завжди знаходиться у стадії безперервної зміни. Це торкається і мови наукової і технічної літератури. Як вже наголошувалося, сучасна мова науки і техніки сильно змінилася за останні три сторіччя. В основі технічної літератури тепер лежить формально-логічний (колективний) стиль.

Для того, щоб робити добрі переклади, треба володіти мовою наукової і технічної літератури, знати її закономірності. Багато філологів стають з часом чудовими перекладачами, якщо вони володіють потенційними здібностями до логічного мислення, якщо вони в змозі розвинути в собі науковий підхід до перекладу і, що дуже важливо, якщо здатні полюбити свою нову спеціальність, відноситися до неї з творчим ентузіазмом, бачити красу і стрункість формально-логічного стилю наукової і технічної літератури [4].

В науковій або технічній літературі основна увага автора направлена на конкретні факти, які треба описати і пояснити. Тим самим особа автора відсовується на другий план, а назва предметів, процесів і т.п. висуваються на перше місце.

У всіх випадках варто також прагнути одержати консультацію в осіб, знайомих із пристроєм і використанням даного устаткування або апаратури.

Висновки. Розгляд питань перекладу наукової і технічної літератури з мовознавчих позицій викликає заперечення – з боку фахівців різних областей науки і техніки, серед яких широко поширена думка, що для перекладу достатньо мати елементарні знання іноземної мови, важливо лише добре володіти відповідною спеціальністю. В даний час вже не викликає сумніву необхідність глибокого лінгвістичного вивчення теорії і практики перекладу наукової та технічної літератури. Проте і в даному випадку всі питання перекладу не можна пояснити безпосередньо лінгвістичним шляхом, їх треба вирішувати у співпраці з фахівцями даної галузі науки і техніки.

Щодо того, яким повинен бути переклад, добре сказав Т. Саворі: «Без коливань можна приєднатися до тих, хто затверджує, що переклад повинен володіти невимушеністю самостійної творчості, не повинен носити сліди мови оригіналу і що порівняння оригіналу і перекладу не повинне показати, де оригінал, а де переклад». Більш того, можна затверджувати, що в деяких випадках переклад наукового і технічного тексту повинен перевершувати оригінал:

1) переклад повинен бути точним, тобто передавати саме те, що міститься в оригіналі – не більше, не менше;

2) в перекладі повинна бути ясність і чіткість – незалежно від ступеня ясності оригіналу.

Отже, переклад технічної літератури треба розглядати як з мовознавчих, так із наукових і технічних позицій.

Література:

1. Бархударов Л.С. и др. Пособие по переводу технической литературы /Л.С. Бархударов. – М.: Высшая школа, 1967. – 283 с.

2. Долматовская Е.Ю. Методика обучения терминологии по специальности в неязыковом вузе /Е.Ю. Долматовская. – М.: Высшая школа, 1979. – 204 с.

3. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство /Т.І. Панько, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк. –Львів: Світ, 1994. – 216 с.

4. Пумпянский А.Л. Введение в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. – М.: Наука, 1981. – 344 с.