Філологічні
науки/6. Актуальні проблеми перекладу
Небера О.В.
Маріупольський державний
гуманітарний університет, Україна
Питання
адекватності та еквівалентності при перекладі текстів публіцистики
Сьогодні, коли
якість інформаційних технологій і їхнього використання усе в більшому ступені
визначають характер життя суспільства, питання про взаємовідносини суспільства
і засобів масової інформації (далі ЗМІ), про ступінь залежності ЗМІ від
суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний
статус) здобуває особливого значення.
Останнім часом
спостерігається значне зростання міжнародних відносин в усіх галузях
політичного, економічного, культурного та суспільного життя. Науково-технічний
прогрес супроводжується так званим "інформаційним вибухом", а як
наслідок також і "перекладацьким вибухом".
Переклад як термін
має полісемантичну природу, його найбільш розповсюджене і здебільшого
узагальнююче значення пов'язують з процесом передачі значення/змісту слова,
групи слів, речення або уривку з мови оригіналу на мову перекладу.
Важливою рисою
публіцистики є використання найбільш типових для на даний момент життя способів
викладу матеріалу, найбільш частотних лексичних одиниць, притаманних для цього
часу фразеологізмів і метафоричних вживань слів.
Публіцистичне
мовлення різноаспектне, багатожанрове. Філолог Катерина Городенська визначає такі основні мовні засоби
публіцистичного стилю [2, 81]:
1. Розмовно-фамільярний характер ряду матеріалів
(λειπόν – і так, ας
πούμε… – давайте скажемо…);
2. Лексика насичена офіційними
суспільно-політичними та соціально-економічними закликами, гаслами, заголовками (Πρόωρες
εκλογές στην
Ουκρανία στις 7
Δεκεμβρίου – дострокові
вибори в Україні відбудуться 7 грудня, «Πριν
από τα
Χριστούγεννα
θα υπάρξει η κορύφωση
του πανδημικού
κύματος της
νέας γρίπης,
γι΄ αυτό θα
πρέπει να
προλάβουμε...» – «перед Різдвом очікується пік нової
пандемії грипу, тому нам треба буде встигнути цьому запобігти»);
3. Вживання термінів та абревіатур. Серед них часто
використовуються назви приватних та державних установ, політичних організацій,
промислових організацій та ін. (ΜΕΘ (Μονάδα
Εντατικής
Θεραπείας) - відділення інтенсивної терапії; Η Παγκόσμια
Οργάνωση
Υγείας (World Health Organization) Π.Ο.Υ. - Всесвітня організація охорони
здоров'я; Η1Ν1 – вірус свинячого грипу);
4. Використовується багатозначна образна лексика,
емоційно-оцінні слова та експресивні словосполучення
(κοσμοϊστορική
επιλογή – епохальний вибір, επιστημονικό
δυναμικό - науковий
потенціал, ομόθυμη
επιλογή - одностайний вибір), перифрази (πνεύμονες
του πλανήτη –
ліси (легені планети) ,
μαύρο χρυσό - нафта (чорне золото));
5. Ключове, вирішальне значення мають влучні, афористичні,
інтригуючі заголовки (Η επιδημία
χτύπήσε
ξαφνικά την Ουκρανία
– епідемія раптово вразила Україну).
Основне завдання при перекладі текстів новин – донести до
читача його зміст у найбільш ясній, чіткій і звичній формі. Як відомо, головна ціль перекладу –
досягнення адекватності. За визначенням
видатного лінгвіста А.В.Федорова, адекватність – це «вичерпна передача
значеннєвого змісту оригіналу та його повна відповідність» [5, 45]. Для досягнення адекватності при перекладі з
однієї мови на іншу перекладачеві необхідно вдало використовувати перекладацькі
трансформації, для того, щоб текст перекладу якомога влучніше передавав
інформацію тексту оригіналу при дотриманні необхідних норм мови перекладу.
Лексичні,
граматичні, стилістичні та інші відмінності мови обумовлюють необхідність
різноманітних трансформацій, тобто замін [1, 81]. Тому власне і розрізняють
лексичні, граматичні та стилістичні перекладацькі трансформації. До лексичних
необхідно віднести: диференціацію, конкретизацію та генералізацію значень,
анатомічний переклад, цілісне перетворення та ін. Граматичні трансформації –
прийоми заміни, перестановки, опущення та додавання слів при перекладі.
Розглянемо деякі з прийомів.
Під час перекладу
тексту публіцистичного стилю на основі газетних статей перекладач зіткається з
багатьма труднощами, тому й використовує лексичні та граматичні трансформації.
Здебільшого ці труднощі виникали через наявність у тексті багатьох економічних
термінів та абревіатур, а також реалій, назв організацій, посад тощо, тут
простору для творчості у перекладача немає або дуже мало. Назви міжнародних
організацій, прийняті позначення важливих історичних і політичних подій,
географічні назви та ряд інших реалій - те, що будь-який перекладач, що працює
у сфері масової комунікації, просто зобов'язаний знати. Тому в більшості
подібних випадків вибору еквівалентів у нього або немає взагалі, або він
обмежений двома-трьома альтернативними варіантами. Якщо ці поняття визначені недостатньо ясно,
про точну, зроблену термінологію не може бути і мови. Терміни та абревіатури,
які мають еквіваленти у рідній мові, відіграють важливу роль при перекладі.
Наприклад: ΜΕΘ (Μονάδα
Εντατικής
Θεραπείας) - відділення
інтенсивної терапії, самостійний структурний підрозділ медицини; Η
Παγκόσμια
Οργάνωση
Υγείας ή
Παγκόσμιος
Οργανισμός
Υγείας (World Health Organization)
Π.Ο.Υ. - - Всесвітня організація охорони здоров'я , відома як
міжнародно скорочений ВООЗ (ВООЗ, відповідно до грецького оригіналу).
Такого роду терміни служать опорними пунктами у тексті, від них залежить
розкриття значення інших слів, вони дають можливість з'ясувати характер тексту.
Тому слід вміти знаходити відповідний еквівалент у рідній мові і розширювати
знання термінів - еквівалентів.
Газетно-публіцистичний стиль швидко реагує на нові
тенденції в розвитку суспільства шляхом поповнення словникового запасу словами
на їх позначення. Тому в текстах часто зустрічаються неологізми. Так у реченні το πανδημικό
κύμα
αναμένεται να
φθάσει στο
ζενίθ του πριν
από τα
Χριστούγεννα,
слово ζενίθ
на українську мову перекладається, як зеніт,
пік, але слід переводити словом апогей,
що є більш умісним саме при перекладі газетних статей даної тематики. Таким
чином речення перекладається, як Хвиля
пандемії, як і очікується, досягне свого апогею перед Різдвом . Також,
слово
συμμαχία
має еквівалент союз та договір,
але ці еквіваленти є дещо застарілими для перекладу статей, тому бажано
використати слово альянс, який на
сьогоднішній день є доволі популярним у політичній сфері.
Також, при
перекладі використовується прийом цілісного перетворення – суть цієї
трансформації заключається у повній зміні слів оригіналу та передачі його
будь-яким способом перекладу. Прикладом цілісного перетворення може послугувати
фраза στα
ιατρεία
επικρατεί το
αδιαχώρητο, переводиться,
як лікарні битком набиті.
В газетних статтях, широко використовується образна
фразеологія. Характеризуючись метафоричністю, вона надає висловлюванню
виразності, яскравості, своєрідності. Прикладом є фразеологізми, такі як «βγάλω τα
μαχαίρια» та αγωνίζομαι
σε ένα
«τσουνάμι από
εμπόδια». У першому випадку переклад
здійснюється за допомогою нейтральної лексики «знаходяться у конфронтації». А другий випадок відноситься до групи
фразеологізмів, при перекладі яких змінюються лише образи
виразу, тому перекладається як, боротися
проти злиднів та перешкод.
Перекладач має
бути дуже обережним, тому що існує ціла низка слів, які не мають еквівалента в
українській мові і перекладати їх треба залежно від контексту, іноді описово.
Прикладом слугує грецьке слово απουσιομέτρηση,
яке не має повного еквіваленту в українській мові тому перекладається описово -
журнал обліку відвідувань занять.
Необхідно згадати приклади φιλορωσικό
μπλοκ та φιλοδυτικό
μπλοκ, які також перекладаються на українську мову
лише описово, у першому випадку – це блок
– блок (партія), що є прибічником поглядів заходу, у другому випадку – блок
(партія), що є прибічником поглядів
Росії.
Публіцистичні
тексти містять велику кількість “фальшивих друзів» перекладача, тобто подібних
слів в українській та новогрецькій мовах за формою, але відрізняються за
значенням чи вживанням багатозначних новогрецьких слів, що ускладнює переклад. Наприклад слово τράπεζα,
перекладається, як банк, а не як трапеза, тобто – прийом їжі. А μηλιώνας,
це не мільйон, як здається з першого погляду, а яблуневий сад.
З усього сказаного випливає, що головним чинником при
перекладі текстів газетно-публіцистичного стилю - є адекватність, бо незважаючи
на прагнення перекладача відтворити якомога повніше змістовну,
емоційно-експресивну та естетичну цінність оригіналу і добитися рівнозначного з
оригіналом впливу на читача, йому, перекладачеві, можна розраховувати лише на
відносну еквівалентність. Адже мета перекладу полягає не в підгонці тексту під чиєсь
сприйняття, а в збереженні змісту, функцій, стильових, стилістичних,
комунікативних і художніх цінностей оригіналу. І якщо ця мета буде досягнута,
то й сприйняття перекладу в мовному середовищі перекладу буде відносно рівним
сприйняттю оригіналу в мовному середовищі оригіналу.
Література:
1. Алимов В.В.
Теория перевода: Учебное пособие. Изд. 3-е, стереотипное. - М: Едиториал УРСС,
2005.- 160с.;
2. Городенська К. Синтаксична специфіка
української наукової мови //Українська термінологія і сучасність:
Збірник наук. праць, Вип. IV.– К.: КНЕУ, 2001.–368с.;
3. Мацько Л.І. Стилістика української мови:
Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. -
К.: Вища школа, 2003.- 462 с.;
4. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М., «Международные отношения», 1974.-
216с.;
5. Федоров А.В.
Основи загальної теорії перекладу (лінгвістичні проблеми): Навчальний посібник.
– М.: 1983. – 303с.;
6.
Εμμανουήλ
Κριαρά.
Νέο Ελληνικό
λεξικό της
σύγχρονης
δημοτικής
γλώσσας. – Α.:
Εκδοτική
Αθηνών, 2007. – 1590σελ.