Студент Соніч С. С., доцент Тепла О. М.

Національний Університет біоресурсів і природокористування України

СЛЕНГ ЯК ЛІНГВІСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН

Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком, та й то досить умовно. Носіями сленгу є, як правило, люди 12-30 років. Під молодіжним сленгом ми розуміємо сукупність постійно трансформованих мовних засобів високої експресивної сили, що використовуються в спілкуванні молодими людьми, які перебувають у фамільярних, дружніх стосунках.

Мета роботи полягає у вивченні сленгу як явища молодіжної субкультури, розумінні його значення для людей; виявлення загальних рис розуміння сленгу.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний огляд літератури з даного питання.

2. Підібрати методи і методики для виявлення сленгу як явище молодіжної субкультури.

3. Провести дослідження з метою визначення сленгу як явища молодіжної субкультури.

4. Проаналізувати результати на основі проведеного дослідження.

5. Визначити розуміння сленгу у студентів першого курсу.

Сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації. Для того, щоб не викрити секрети свого цеху, спілкувалися умовною мовою, незрозумілою для інших. Згодом окремі слова потрапляли у загальний мовообіг, приживалися і тим самим збагачували мову народу загалом. Вони втрачали семантичну конспірованість і, зрештою, ставали загальновживаними.

Під поняттям „молодіжний сленг” розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються у спілкуванні молоддю, що знаходиться у дружніх, фамільярних стосунках.

Можна визначити три головні чинники, які зумовлюють виникнення й бурхливий розвиток сленгу. Перший чинник – професійний. Певний рід занять викликає до життя чимало специфічних слів, які об'єднують представників певного фаху.

Другий чинник – прагнення молодої людини до самовизначення й визначення свого місця серед інших. Іншими словами, це – бажання групової ідентифікації й самоідентифікації. Специфічні слова, вживані юнаком або дівчиною, відіграють ту саму роль, що й особливі зачіски, стиль одягу, сережки, пірсинг тощо.

Третій чинник – бажання, а іноді й необхідність приховати свої слова й дії від інших. Це стосується не тільки якихось протизаконних дій. Люди зазвичай уникають розголошення будь-якої інформації, яка, поширившись, могла б їм зашкодити.

Як бачимо, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального спілкування.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до середовища спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Студентський сленг — тема окремої розмови. Так уже склалося, що студентство є однією з найбільш творчих прошарків населення, тому і з’являються такі перли, як автомат (залік, іспит, які отримують автоматично за поточними оцінками), лафа, шара (отримати залік без особливих труднощів без відповідних знань), шпрехати (розмовляти), петрати (розуміти), мажори (студенти, батьки яких є дуже забезпеченими у матеріальному сенсі людьми).

1. Молодіжний сленг як і будь-який інший є тільки лексиконом на фонетичній і граматичній основі.

2. Характерною особливістю, яка відрізняє молодіжний сленг від інших видів сленгу, є його швидка мінливість, яка пояснюється зміною поколінь.

3. Відзначають три бурхливі хвилі в розвитку молодіжного сленгу в Україні.

20-і роки. Перша хвиля пов'язана з появою величезної кількості безпритульних у зв'язку з революцією і громадянською війною. Мова учнів, підлітків та молоді забарвилася безліччю «блатних» слів, почерпнутих у них.

50-і роки. Друга хвиля пов'язана з появою «стиляг».

70-80-і роки. Третя хвиля пов'язана з періодом застою, що породила різні неформальні молодіжні рухи і «хіпуюча» молодь створила свій «системний» сленг як мовний жест протистояння офіційній ідеології.

4. Нині на розвиток молодіжного сленгу великий вплив має комп'ютеризація.

Проведене дослідження на базі Національного Університету біоресурсів і природокористування України показало, що в студенти мають уявлення про молодіжний сленг.

Результати статистичного аналізу показали прямий взаємозв'язок між віком досліджених та їх мовленням.

Література:

1. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование / Э.М. Береговская. – М., 1996.

2. Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови/ Л.П. Єфімов. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 239 с.

3. Подюков І.П. Жаргонизированная лексика и фразеология в обиходно-разговорной речи молодежи/ І.П. Подюков, Н.Ю. Маненкова. – Пермь: Лингвистическое краеведение, 1991. – С. 21 – 27.