Надобко Сергій
Володимирович
Національний
Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»
Поняття державного органу, його ознаки
Первинним
елементом апарату держави є державний орган, їх сукупність складає єдину,
цілісну та впорядковану систему державного апарату.
Державний
орган – це первинний елемент апарату
держави, який володіє нормативно – закріпленою, визначеною компетенцією для
виконання завдань та функцій, що стоять перед державою. Це може бути як один
державний службовець чи посадова особа , або їх певна сукупність, яка
видозмінюється у певний колектив, вони володіють необхідним рівнем
правомочності, необхідними матеріальними засобами і здійснюють, як правило,
державно – організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до
свого функціонального призначення.
Характерними ознаками державного органу є:
– визначається як первинний елемент, складова частина
апарату держави, сукупність державних органів становить єдину систему;
– основне призначення – це здійснення окремих завдань та
функцій держави;
– виступають і діють виключно від імені держави та за
рахунок коштів державного бюджету;
– наділені владними повноваженнями – компетенцією;
– утворюються у чітко визначеному законом порядку, мають
певну організаційну структуру і діють у визначених законом формах;
– первинною структурною ланкою державного органу є посада,
на яку покладається певне коло службових обов’язків;
– уповноважені приймати рішення в межах своєї компетенції,
які підлягають обов’язковому виконанню іншими органами держави, громадянами та
посадовими особами;
– мають територіальний масштаб діяльності , встановлюють
взаємовідносини з іншими державними органами і організаціями;
– наділені, у передбачених законом випадках, правом
застосування апарату державного примусу.
Усі державні органи
створюються у чітко визначеній законом формі та процедурі, що зумовлює появу
різних органів зі спеціальною компетенцією, яка є досить різноманітною в
залежності від конкретного органу. Це дає змогу класифікувати органи держави за
певними ознаками, що об’єднують їх у певні,
чітко регламентовані групи.
I.
За соціальною
природою:
1.Первинні органи – ті, що обираються на посади
безпосередньо народом, який є носієм суверенітету та джерелом державної влади,
шляхом виборів. (Верховна Рада України, Президент )
2. Вторинні органи – ті, що призначаються безпосередньо
первинними органами, є підконтрольними та відповідальними перед ними. (Кабінет
Міністрів України, Конституційний Суд, Прем’єр – міністр )
II В
залежності від способу утворення:
1. Призначувальні – органи, що діють
внаслідок видання відповідної постанови чи розпорядження вищестоящими органами.
(Прем’єр - міністр)
2. Виборні – органи, що обираються
безпосередньо громадянами держави. (Верховна Рада)
3. Успадковані – органи, які набули владних повноважень
шляхом спадкування. (Монарх)
III За
часом функціонування:
1. Постійні – органи, що функціонують на протязі чітко
визначеного строку повноважень.
2. Тимчасові – створюються для вирішення конкретних завдань
та досягнення конкретних цілей.
III В
залежності від складу:
1. Одноособові – рішення приймається однією особою , яка
і несе за нього юридичну відповідальність .
2. Колегіальні – рішення приймається відносною більшістю, шляхом його обговорення всім складом.
IV За
обсягом прав та повноважень:
1. Органи загальної компетенції – вирішують широкий спектр
питань та завдань.
2. Органи спеціальної компетенції – діяльність спрямована на
вирішення конкретних питань у відповідній галузі чи сфері.
V За
територіальним масштабом:
1. Загальні – юрисдикція
органу поширюється на всю територію держави.
2. Регіональні – юрисдикція органу поширюється на суб’єктів
федерації та певні регіони (є типовими
для федеративних держав).
3. Місцеві –
поширення юрисдикції на певну адміністративну одиницю.
VI За
функціональним призначенням:
1. Законодавчі органи – здійснення правотворчих функцій.
2. Виконавчі органи – здійснення виконавчо – розпорядчих
функцій .
3. Судові органи – здійснення функцій щодо охорони
правосуддя.
VII В
залежності від правової форми здійснення повноважень:
1. Правотворчі
2. Правозастосовні
3. Правоохоронні
4. Інтерпретаційні
VIII За
характером діяльності:
1. Законодавчі
2. Виконавчі
3. Судові
4. Правоохоронні
5. Контрольно – наглядові