Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Поняття державного органу, його ознаки

Первинним елементом апарату держави є державний орган, їх сукупність складає єдину, цілісну та впорядковану систему державного апарату.

Державний орган – це первинний елемент апарату держави, який володіє нормативно – закріпленою, визначеною компетенцією для виконання завдань та функцій, що стоять перед державою. Це може бути як один державний службовець чи посадова особа , або їх певна сукупність, яка видозмінюється у певний колектив, вони володіють необхідним рівнем правомочності, необхідними матеріальними засобами і здійснюють, як правило, державно – організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до свого функціонального призначення.

Характерними ознаками державного органу є:

– визначається як первинний елемент, складова частина апарату держави, сукупність державних органів становить єдину систему;

– основне призначення – це здійснення окремих завдань та функцій держави;

– виступають і діють виключно від імені держави та за рахунок коштів державного бюджету;

– наділені владними повноваженнями – компетенцією;

– утворюються у чітко визначеному законом порядку, мають певну організаційну структуру і діють у визначених законом формах;

– первинною структурною ланкою державного органу є посада, на яку покладається певне коло службових обов’язків;

– уповноважені приймати рішення в межах своєї компетенції, які підлягають обов’язковому виконанню іншими органами держави, громадянами та посадовими особами;

– мають територіальний масштаб діяльності , встановлюють взаємовідносини з іншими державними органами і організаціями;

– наділені, у передбачених законом випадках, правом застосування апарату державного примусу.

Усі державні органи створюються у чітко визначеній законом формі та процедурі, що зумовлює появу різних органів зі спеціальною компетенцією, яка є досить різноманітною в залежності від конкретного органу. Це дає змогу класифікувати органи держави за певними ознаками, що об’єднують їх у певні, чітко регламентовані групи.

I. За соціальною природою:

1.Первинні органи – ті, що обираються на посади безпосередньо народом, який є носієм суверенітету та джерелом державної влади, шляхом виборів. (Верховна Рада України, Президент )

2. Вторинні органи – ті, що призначаються безпосередньо первинними органами, є підконтрольними та відповідальними перед ними. (Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд, Прем’єр – міністр )

II В залежності від способу утворення:

1. Призначувальні – органи, що діють внаслідок видання відповідної постанови чи розпорядження вищестоящими органами. (Прем’єр - міністр)

2. Виборні – органи, що обираються безпосередньо громадянами держави. (Верховна Рада)

3. Успадковані – органи, які набули владних повноважень шляхом спадкування. (Монарх)

III За часом функціонування:

1. Постійні – органи, що функціонують на протязі чітко визначеного строку повноважень.

2. Тимчасові – створюються для вирішення конкретних завдань та досягнення конкретних цілей.

III В залежності від складу:

1. Одноособові – рішення приймається однією особою , яка і несе за нього юридичну відповідальність .

2. Колегіальні – рішення приймається відносною більшістю, шляхом його обговорення всім складом.

IV За обсягом прав та повноважень:

1. Органи загальної компетенції – вирішують широкий спектр питань та завдань.

2. Органи спеціальної компетенції – діяльність спрямована на вирішення конкретних питань у відповідній галузі чи сфері.

V За територіальним масштабом:

1. Загальні – юрисдикція органу поширюється на всю територію держави.

2. Регіональні – юрисдикція органу поширюється на суб’єктів федерації та певні регіони (є типовими для федеративних держав).

3. Місцеві – поширення юрисдикції на певну адміністративну одиницю.

VI За функціональним призначенням:

1. Законодавчі органи – здійснення правотворчих функцій.

2. Виконавчі органи – здійснення виконавчо – розпорядчих функцій .

3. Судові органи – здійснення функцій щодо охорони правосуддя.

VII В залежності від правової форми здійснення повноважень:

1. Правотворчі

2. Правозастосовні

3. Правоохоронні

4. Інтерпретаційні

VIII За характером діяльності:

1. Законодавчі

2. Виконавчі

3. Судові

4. Правоохоронні

5. Контрольно – наглядові