Право/ 5.Уголовное право и криминология

К.ю.н., професор Гордуз М.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

Соціальні аспекти кримінально-правової політики в попередженні рецидивної злочинності

Рецидивна злочинність, як і злочинність загалом, є складним негативним соціальним явищем, тому боротьба з нею обумовлює застосування взаємопов'язаних і скоординованих заходів соціального, правового, кримінологічного, соціально-психологічного та організаційного характеру в їх єдності і взаємозв'язку.

Аналіз літератури, присвяченої даній проблемі, показує, що багато досліджень зосереджені, як правило, на вивченні одного з аспектів проблеми, що в значній мірі збіднює їх зміст, а висновки і пропозиції не виходять найчастіше за рамки конкретної галузі науки. Незаслужено мало приділяється уваги розробці соціального аспекту проблеми попередження рецидивної злочинності, що призводить до недооцінки впливу протікаючому у суспільстві соціальних процесів на динаміку рецидивної злочинності.

Застосування кримінального покарання традиційно розглядається в кримінальному і виправно-трудовому праві в якості найважливішого інструменту боротьби з рецидивом злочинів. Багато досліджень у зазначених галузях права цілком обгрунтовано були спрямовані на підвищення ефективності досягнення цілей покарання. Разом з тим як у теорії кримінального та виправно-трудового права, так і в законодавчій та судовій практиці мала місце переоцінка значення і ролі кримінального покарання у боротьбі з рецидивною злочинністю, ігнорувалися негативні соціальні наслідки широкого застосування позбавлення волі. Тим часом реальні можливості цього виду покарання в ресоціалізації особистості засуджених обмежені. Отже, необхідний більш диференційований підхід при призначенні різних видів покарання, розширення обсягу застосування покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, до осіб, виправлення і перевиховання яких можливе без ізоляції від суспільства. Застосування найбільш суворих заходів покарання щодо рецидивістів та осіб, які скоїли тяжкі злочини, необхідно розглядати насамперед як засіб захисту суспільства від нових злочинних посягань з їхнього боку.

Соціальний аспект підходу до проблеми попередження рецидивної злочинності передбачає всебічний облік негативних соціальних процесів і явищ, що протікають в суспільстві. У цьому зв'язку було б помилкою ігнорувати застійні явища, що мали місце в нашому суспільстві не тільки в сфері економіки, але і в духовному житті, суспільній свідомості, ідеології. Зниження соціальної активності населення, згладжування протиріч негативно впливали на ефективне застосування профілактичних заходів, спрямованих на боротьбу з рецидивною злочинністю. Перш за все це відноситься до некритичної оцінки стану і динаміки рецидивної злочинності та до переоцінки ролі громадських формувань, покликаних забезпечити профілактику рецидиву злочинів, збільшення чисто формальними показниками їх роботи.

Не можна ігнорувати і виникнені у зв'язку з проведенням економічної реформи негативні соціальні явища в трудових колективах, зокрема прагнення до відторгнення зі свого середовища людей нестійких, схильних до правопорушень, у тому числі осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Посилення таких негативних тенденцій може негативно вплинути на попередження рецидиву злочинів.

Дослідження переміщення осіб, які відбули покарання, показує, що значна їх частина включається в стихійні міграційні потоки населення, що, з одного боку, значно посилює прояв негативних соціальних наслідків цього процесу, а з іншого, створює ряд об'єктивних передумов для рецидиву злочинів з боку вказаної категорії осіб. Безконтрольність поведінки найбільш криміногенною частини мігрантів зумовила підвищення рецидивної злочинності в зазначених регіонах.

Особливе місце в системі негативних соціальних наслідків міграції осіб, які відбули покарання, займає маятникова міграція. Намічені в даний час заходи по їх усуненню не знімуть автоматично всі складнощі, викликані цим явищем. Мало того, вони можуть породити нові негативні процеси, пов'язані з активним переміщенням таких осіб у великі міста.

Найбільш значущими з точки зору соціальної для попередження рецидиву злочинів, нейтралізації негативних явищ, що впливають на його динаміку, є створення сприятливих умов для успішної адаптації осіб, які відбули покарання, і організація контролю за її здійсненням. Тим часом механізм соціальної адаптації цієї категорії громадян та фактори, що несприятливо впливають на цей процес, ще слабо вивчені, а організація соціального контролю за ними недостатньо ефективна.

Література:

1. Піщенко Г. Міщенко С. Віктимологічні аспекти негативних явищ пов’язаних із злочинністю // Право України.- 2006.-№ 5.- с.107-111.

2. Степанов В.М. Об общесоциальных мерах по предупреждению краж // Российский следователь.-2006.-№ 1.-с.43-6.

3. Криминологыя и уголовная политика.М.: 1985.-с.135-136.

4. Антонян Ю.М. Антиобщественный образ жизни, как криминологическая проблема.-Советское государство и право.М.:1981.-№ 3.-с.69