Право/8.Конституционное право
К.і.н., доцент Товстопят Л.М.
Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту, Україна
Конституційне
закріплення соціальних прав громадян в Україні
Конституція України як
Основний Закон Української держави є основою
всієї
вітчизняної системи права. Конституція України
закріплює основи державного ладу країни, механізм взаємодії трьох гілок
державної влади, принципи функціонування громадянського суспільства та основні
права й обов'язки людини і громадянина.
Можна
сказати, що основу Конституції становлять статті, які окреслюють правовий
статус громадян України, і в тому числі тих які через малолітність, хворобу чи
старість не можуть забезпечити себе засобами до існування самостійно.
Фактично,
соціальні права і свободи - це права и свободи, покликані забезпечувати
соціальні потреби людини і суспільну безпеку суспільства в цілому.
Відповідно
до ст. 46. Конституції України гомадяни мають право на соціальний захист, що включає право
на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати
працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин,
а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право
гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок
страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також
бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі
державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії,
інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування,
мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму,
встановленого законом[1].
Нинішня ситуація в
соціальній сфері в Україні
окреслюється невиконанням судових рішень у соціальній сфері, недостатнім
фінансуванням, проблемами у сфері обмеження права на соціальний захист. Це
свідчить про проблеми в реалізації положень статті 46 Конституції України, та про
необхідність глибинного реформування системи соціального захисту в Україні.
На
поточну негативну ситуацію в сфері соціального захисту вказує кількість бідних
людей в Україні в 2012 році. Офіційно це 10813351 осіб, а знедолених громадян,
що живуть за межею бідності - 4924542 чоловік. А в останні роки, все більше
збільшується число людей, які потребують соціального захисту. Таким чином,
збільшується і потреба в збільшенні числа соціальних послуг та їх видів,
зокрема, надання соціально-побутових та консультаційних послуг, і виплати
різних видів допомоги. В Україні близько 4 мільйонів осіб отримують пенсії на
рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність - 856 гривень,
що нижче, ніж фактичного прожиткового мінімуму 1060 гривень. [2]
В
Україні виникає питання щодо недосконалості бюджетних механізмів соціальної
підтримки та низької ефективності дотримання соціальних гарантій. Зокрема, є
випадки заниження фактично сплачених соціальних допомог і погіршення умов життя
вразливих груп населення.
Законодавчі
акти, які встановлюють вимоги до видів і умов надання соціальної допомоги
різним категоріям населення, не створюють достатній механізм для забезпечення
належної якості соціальних послуг, низькою є ефективність механізмів контролю
якості соціальних послуг і відсутність інформаційної підтримки їх надання.
Низький
рівень поінформованості про чинне законодавство, обумовлюється відсутністю
вільного доступу до основної інформації щодо соціального захисту. В управлінні
соціального захисту не завжди роз’яснюються закони, невирішена інформаційна
кампанія або незручно ознайомлюватися з даними (дрібний шрифт на стенді,
розташовані дуже високо, і т.д.). Є також труднощі в розумінні переліку
необхідних для реєстрації документів щоб отримати соціальну допомогу та пошуку
фахівців, які можуть допомогти оформити соціальну допомогу. Процес оформлення займає
багато часу, який витрачає як заявник так працівник управління при оформленні
допомоги.
Явище
оплатних соціальних послуг значно обмежує допомогу нужденним. Літні люди, які
мають родичів, які не живуть з ними по причині різних життєвих обставин, не
можуть скористатися безкоштовними соціальними послугами. Людина з пенсією 900
грн., щоб отримати допомогу, укладає з територіальним центром соціальної
допомоги договір на надання платних послуг.
Майже
всі соціальні служби потребують юристів, психологів, соціальних працівників,
яких не вистачає, як і персоналу в цілому. Є такі випадки, коли об’єм роботи,
який необхідно виконати вісьмом фахівцям виконує 3 особи.
Одна
з найбільших проблем роботи соціальних установ є низький рівень фінансування.
Ізольованих бюджетних коштів, як правило, достатньо тільки, щоб покрити
захищені бюджетом статті, організаційна підтримка соціальних установ
залишається на недостатньому рівні, не утворюються передбачені державою на
законодавчому рівні соціальні служби, не оновлюється обладнання в регіональних
територіальних центрах, висока
плинність кадрів.
Значне
обмеження доступу до соціальних послуг і соціальної допомоги пов’язане також з
незручним географічним положенням установ соціального обслуговування в
поєднанні з відсутністю транспорту в соціальних службах. Віддалені поселення
можуть бути розташовані на відстані 60-70 км. від органів соціального захисту, що
сприяє ізоляції вразливих груп людей, що одержують соціальну допомогу.
У значному
числі випадків якість соціальних послуг для громадян України залишається
незадовільною через недостатню розвиненість інфраструктури ринку соціальних
послуг, відсутність належного державного фінансування, недостатньо досконалу
стандартизовану систему поліпшення базової кваліфікації постачальників
соціальних послуг. В результаті, рівень невдоволення громадян, що отримали
соціальні послуги залишається високим, а інтеграція вразливих груп населення у
суспільстві продовжує сповільнюватися.
Література:
1.
Конституція
України від 28.06.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/.
2.
Проблеми забезпечення права на соціальний
захист вразливих категорій населення обговорені під час "круглого
столу" у Комітеті з питань соціальної політики та праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
ttp://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=306441&cat_id=37486