Конференция «Новости научной мысли»

Строительство и архитектура. Современные технологии строительства, реконструкции и реставрации.

Єпіфанцева С.В., Заяць Є.І., Кравчуновська Т.С.

Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

проектування та зведення висотних будівель: світовий досвід

В Україні згідно з чинними нормативними документами [1], до висотних житлових і громадських будинків відносять будинки з умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно. Проектування громадських будинків із умовною висотою більше 100 м дозволяється виконувати як об’єктів експериментального будівництва згідно з індивідуальними технічними вимогами.

Проектування та зведення висотних будівель на території України розпочалося ще за часів існування Радянського Союзу, зокрема в Дніпропетровську на житловому масиві Перемога по пр. Героїв, 1 та пр. Героїв, 1б зведено два висотних житлових будинки висотою 101 м та 100 м, будівництво яких тривало з 1975 по 1979 рр. та 1979 по 1983 рр. відповідно. Проте кількість зведених висотних будівель в Україні незначна в порівнянні зі США, Великобританією, Францією, Німеччиною, КНР, Росією. Зважаючи на зростання обсягів висотного будівництва в найбільших містах України, цікавим буде світовий досвід проектування та зведення висотних будівель.

Висотні будівлі відрізняються за такими основними ознаками, як їх функціональне призначення, висота, об’ємно-планувальні рішення, конструктивні системи, матеріал несучих конструкцій, технології зведення та інші, від вибору яких суттєво залежатиме вартість та тривалість їх зведення.

Серед висотних будівель за функціональним призначенням, як свідчить світовий досвід висотного будівництва, переважають окремі висотні будівлі однофункціонального (переважно офісного чи готельного) або багатофункціонального призначення та висотні багатофункціональні комплекси [2].

В Україні більшість проектованих та споруджуваних висотних будівель мають багатофункціональне призначення, причому перші поверхи, як правило, призначені для розміщення об’єктів торгівлі, банківських установ, кафе та ресторанів, готелів, середні поверхи можуть мати офісне призначення, а решта поверхів – житлові приміщення.

Серед конструктивних систем висотних будівель в світовій практиці переважають: стовбурова, каркасно-стовбурова, оболонкова, стовбурово-оболонкова системи.

При виборі конструктивної системи висотної будівлі потрібно враховувати низку чинників: ґрунтові умови, атмосферні та вітрові впливи, висоту будівлі, архітектурні та об’ємно-планувальні рішення та інші.

Рішення стосовно вибору конструктивної системи висотної будівлі значною мірою визначатиметься вимогами щодо вільного планування та матеріалу несучих конструкцій, що, в свою чергу, визначатиме вартість висотного будівництва.

До матеріалів, застосовуваних при зведенні висотних будівель, належать, передусім, сталь та залізобетон, а також їх поєднання.

Технології зведення висотних будівель також відрізняються багатоваріантністю: від збирання на високоміцних болтах укрупнених відправних марок сталевого каркасу з наступним вогнезахистом, утепленням та облицюванням до залізобетонного несучого остову збірної, збірно-монолітної чи монолітної технології зведення [3].

Проте для будь-якого варіанту проекту зведення висотної будівлі, з точки зору можливих архітектурних, об’ємно-планувальних, конструктивних, організаційно-технологічних рішень, одними з основних критеріїв доцільності його реалізації є ефективність інвестицій та вартість об’єкту будівництва. Тому подальші дослідження в напрямку вдосконалення методики обґрунтування вартості реалізації інвестиційно-будівельних проектів та вартості продукції висотного будівництва є актуальними.

Література:

1. Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків : ДБН В.2.2-24:2009. – Офіц. вид. – К.: Мін-во регіонального розвитку та будівництва України, 2009. – 103 с.

2. Современное высотное строительство: Монография / [Айрапетов А.Б., Абрамов А.М., Айрумян Э.Л. и др.]; под ред. Н.М. Щукиной. – М.: ГУП «ИТЦ Москомархитектуры», 2007. – 440 с.

3. Хэ Цзиньчао. Сто высотных зданий. Примеры объемно-планировочных решений / Хэ Цзиньчао, Сунь Лицзюнь; пер. с кит. Ян Бинхао; научн. ред. Т.Г. Маклакова. – М.: Изд-во АСВ, 2007. – 132 с.