О.І. Левченко, В.М.Кушков

Національний університет харчових технологій, Україна

 

ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ЯК ЛАНКИ ЛЮДИНО-МАШИННОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ

З розвитком автоматизації комплексних процесів потужних промислових установок вирішальною інстанцією є людина, особливо у критичних для безпеки ситуаціях. Суб’єктивні чинники, які обмежують здатність діяти активно, повинні своєчасно виявлятися з тим, щоб інерційність у прийнятті рішень могла враховуватися.

Збирання і обробка інформації, обмеженість у часі і неповнота відомих обмежень набули вирішального значення. Усе частіше помилки людини–виконавця призводять до аварій з тяжкими наслідками.

      Взаємодія людини–оператора з автоматизованою системою  повинна  базуватися на таких принципах:

1.                Мінімально можливе завантаження людини.

2.                Максимальна зрозумілість інформації, що її одержує людина від системи управління.

3.                Виконання людиною тих функцій, що він реалізує краще технічних засобів і навпаки.

4.                Виховання у оператора почуття відповідальності за прийняття тих чи інших рішень.

    Діяльність людини-оператора характеризується швидкодією і надійністю. Критерієм швидкодії є час вирішення задачі, тобто час від моменту реагування оператора на відповідний сигнал до моменту закінчення управляючого діяння. Цей час пропорційний кількості опрацьованої інформації:

                                                      t = d + Q/V,                                                  (1)

де d - проміжок часу від моменту появи сигналу до реакції на нього оператора;  Q - кількість опрацьованої інформації; V - середня швидкість

опрацювання інформації.

В реальних умовах оператори стикаються із лімітом і дефіцитом часу. Під "лімітом" розуміються певні зовнішні обмеження у часі. "Дефіцит" часу спостерігається тоді, коли відведений оператору час менший за мінімально необхідний для вирішення задачі. Але за рахунок саморегуляції деякі оператори можуть підвищити свої швидкісні можливості і укластися у відведений час.

     Надійність людини-оператора визначається його здатністю виконувати покладені на нього функції і характеризується його адекватністю, своєчасністю, точністю і відновлюваністю.

    Усі помилкові дії оператора поділяються на закономірні і випадкові. До закономірних відносяться ті помилки, причини яких можуть бути виявлені, і ліквідовані. Причини випадкових помилок невідомі, вони носять стохастичний характер.

Основні характеристики надійної роботи оператора такі:

§        безпомилковість;

§        витривалість;

§        готовність до екстреної роботи;

§        стійкість до перешкод;

§        емоційна стійкість;

§        відновлення працездатності під час відпочинку;

§        багатоваріантність способів і прийомів роботи;

§        гнучкість і здатність своєчасно змінювати стратегію дій;

§        швидкість прийняття і виконання рішення.

 

Надійність оцінюється на підставі статистичних даних.Якщо компенсація помилок оператора і відмов апаратних засобів неможлива, то імовірність безвідмовної роботи системи

 

P1 (t0,t) = Pc(t0,t)* P0 (t),                                          (2)

 

де  Pc (t0,t) - імовірність безвідмовної роботи технічних засобів за час від t0 до t0+t; P0(t) - імовірність безпомилкової роботи оператора на протязі часу  t за умови, що комплекс технічних засобів працював безвідмовно; (t0,t0+t,) – визначений період роботи системи.

     При компенсації помилок оператора з імовірністю Р імовірність безвідмовної роботи системи:

P2 (t0,t)=Pc(t0,t)[ P0 (t)+(1- P0 (t)]*P.                               (3)

   У випадку компенсації тільки відмов технічних засобів імовірність безвідмовної роботи системи

P3 (t0,t)=P0(t)[ Pc (t0,t)]+[1- PC (t0,t)]* P k (t0,t),                        (4)

де P k (t0,t) - умовна імовірність компенсації наслідків відмови і подальша робота за умови появи відмови за час (t0,t0+t).

    Імовірність безвідмовної роботи системи з компенсацією помилок оператора і відмов комплексу технічних засобів

P4 (t0,t)= [P0(t)+(1- P0 (t))p]*[PC (t0,t)+(1- P c (t0,t)] * P k (t0,t).           (5)

   Перевага в надійності  Gp  за рахунок компенсації помилок і відмов визначається відношенням

 

G p=                                                 (6)

 

     Надійність системи зростає із збільшенням P і Pk, тобто   із покращенням рівня профпідготовки оператора.

    Таким чином, маючи статистичні дані по відмовам систем автоматизації пов’язані з людським фактором, можна прогнозувати надійність та безпечність таких систем

.