Переваги та недоліки кредитно-модульної системи ОУП

Сучасні процеси глобалізації зумовлюють новітні тенденції в освіті, що є необхідною передумовою подальшого її розвитку й удосконалення. Адже досягти нових результатів у вищій освіті, а також подолати недоліки існуючої системи підготовки фахівців і на цій основі забезпечити конкурентоспроможність випускників та престиж української вищої освіти у світовому освітньому просторі можна лише за умов упровадження нових технологій навчання. Проте новітні тенденції нерідко стають причиною збентеження, різноманітних тверджень працівників освіти, науки, експертів, студентів вищих навчальних закладів, а також інших громадян щодо функціонування, доцільності змін, які запроваджено в системі вищої освіти з часу приєднання України до Болонської конвенції. Тому вивчення основних вимог Болонського процесу, їх аналіз, виділення та окреслення перспектив упровадження в Україні є надзвичайно актуальним.

Упровадження положень декларації дало можливість нашій країні готувати кваліфіковані кадри, обмінюватися досвідом з іншими державами; стало запорукою для майбутнього економічного росту, а також, що не менш важливо, дозволило сформувати у громадян України європейський тип мислення, подолати труднощі щодо працевлаштування в інших державах. Основними перевагами цієї системи є:

-мобільність (можливість членів освітянського простору продовжувати навчання в інших країнах, можливість завдяки стандартизації дипломів працевлаштовуватись в інших країнах);

-збільшення ролі студентського самоврядування;

-вільний вибір предметів студентами;

-переорієнтацію на роботу студента протягом всього семестру, а не на іспитовій сесії;

Але, у той самий час на всі ці плюси є свої недоліки: на практиці дуже важко реалізувати принцип мобільності, відсутня фактична можливість вільного вибору студентами предметів, студентам не завжди можливо перевірити кількість отриманих балів протягом семестру, важко отримати необхідну навчальну літературу та матеріали для самопідготовки, зменшується доступність освіти, спостерігається погіршення її якості, значно збільшується навантаження на викладачів [1].

За думкою студентів, позитивне ще те, що ти можеш передбачити свою екзаменаційну оцінку і в разі потреби виправити її. До негативних сторін віднесли те, що у різних викладачів різні вимоги. Студенти борються за кількість балів, а не знань. Зазвичай контрольні тижні перевантажені психологічно із-за збільшення навчального часу.

Кредитно-модульна система (КМС) визначена для України як орієнтир побудови навчального процесу, її впровадження є важливим завданням модернізації освіти України. Кредитно-модульній системі як невід’ємному атрибуту Болонської декларації надаються дві основні функції. Перша – сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга – акумулююча: чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає, на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою [1].

Функціонування КМС дає змогу говорити про такі її переваги: система стимулює студентів до активної регулярної роботи протягом семестру; вимагає ініціативності від студентів; студенти звикають до різних форм роботи; така система є більш об’єктивною і дає можливість зменшити суб’єктивний фактор при оцінюванні. Але недоліками є те, що, по-перше, в умовах кредитно-модульної системи та великої кількості студентів у групі важко забезпечити всім студентам рівні можливості для одержання необхідних балів; по-друге, значно збільшується навантаження на викладачів; по-третє, бали, накопичені під час семестру, не завжди відображають якість знань, а свідчать скоріше про активність студента.

Чимало дослідників відзначають потребу доопрацювання, вдосконалення кредитно-модульної системи як однієї з ключових позицій Болонського процесу з урахуванням потреб та інтересів студентів. Адже успіх упровадження в навчальний процес будь-якої інновації залежить не лише від створення відповідного навчально-методичного забезпечення навчання студентів, а й від того, як поставляться студенти до нововведення [4]. Так, за дослідженнями, проведеними в Інституті природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені М. П.Драгоманова, до позитивних сторін нової системи студенти зараховують: можливість легше отримати залік чи екзамен («автоматом»); контроль за систематичністю отримання знань протягом семестру; можливість покращити оцінку при складанні екзамену чи заліку; створення умов індивідуального підходу до кожного студента; сприяння організованості під час роботи з предметами. Проте опитування виявило й наступні недоліки:

1) модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру;

2) постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами колективу;

3) недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом;

4) дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін;

5) незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень та ін. [2].

Для реального втілення європейських стандартів освіти пропонується здійснити наступне:

1) перенести акцент на індивідуальну роботу зі студентом;

2) збільшити самостійну позааудиторну роботу студента з відповідним контролем викладачем;

3) зменшити кількість студентів в академічній групі;

4) провести коригування системи обліку педагогічного навантаження викладача;

5) запровадити систему повторного прослуховування курсів для студентів, які не набрали мінімально необхідної кількості балів;

6) вжити заходів, спрямованих на забезпечення студентів матеріально-технічною базою для здійснення повноцінної індивідуальної підготовки;

7) запровадити сучасні інтерактивні методи навчання [2].

Цілком логічним є висновок про необхідність подальшого удосконалення підготовки і студентів, і викладачів вищих навчальних закладів України, щоб у складний період освітніх інтеграційних процесів максимально зберегти позитивні здобутки національної системи освіти й ефективно використати досвід європейських країн для підготовки мобільного, творчого спеціаліста високої кваліфікації [3].

Ефективне впровадження передових ідей Болонського процесу, як і будь-яких інновацій, повинно відбуватися з урахуванням та збереженням найкращих вітчизняних освітніх надбань та традицій, модернізація української системи вищої освіти повинна відбуватись поступово, без зайвої поспішності. Адже відомо, що перехід від однієї системи до іншої, з одного рівня на інший дуже часто супроводжується кризовими явищами. Ось чому політика щодо Болонського процесу має бути виваженою, прозорою та виразною.

Список використаної літератури

1. Кійко О. Міфи і реальність «Болонського процесу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://experts.in.ua/baza/analitic/index.php?ELEMENT_ID=16312.

2. Попова К. О. Кредитно-модульна організація навчального процесу у вищих навчальних закладах як одна з ключових позицій Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://www.bdpu.org/scientific_published/Students_publications/01.

3. Притика Ю. Проблеми впровадження стандартів Болонського процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=1146.

4. Калюжна Н. Л. Приєднання України до Болонської конвенції, її переваги та недоліки [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті:

http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/ 25782.doc.htm.