Государственное управление/3. Взаимодействие разных ветвей власти

К.е.н. Семенчук Т.Б.

Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Сутність дефініції «Публічне адміністрування»

Трансформаційні процеси сучасного українського суспільства викликають зміну важливих соціальних відносин, у тому числі відносин між державою та суспільством. Це спричиняє модернізацію державних інституцій, відмову від попередніх і впровадження нової моделі організації взаємодії громадян з органами влади.

Термін «публічна адміністрування» протягом останніх років поступово входить у науковий обіг в Україні та все частіше застосовується в політичних, економічних та соціальних сферах [1]. Проте до сьогодні триває дискусія щодо змісту та сфери використання як цього терміну, так і близьких до нього понять.

Більшість науковців ототожнюють два поняття «державне управління» та «публічне адміністрування». Часто ці дві категорії прирівнюють до управління, не розмежовуючи їх сутності. Невизначеність сутності дефініції «публічне адміністрування» призводить до неправильного розуміння його функціонування та розвитку.

З огляду на публічну реалізацію державного управління та впливу суспільства на державні дії можна сказати, що публічне управління - це взаємодія органів державної влади з суспільством у вигляді реалізації специфічних державних функцій з метою забезпечення соціально-політичного ефекту.

В Україні широко використовуються терміни «публічне управління» та «публічне адміністрування», зміст яких переважна більшість науковців ототожнюють. Варто зазначити, що поняття «менеджмент» та «адміністрування» як складові зазначених дефініцій мають різне значення. Вони є перекладом англійського слова «managment».

Oxford Wordpower Dictionary (1998) [2] пропонує наступні тлумачення адміністрування, як: 1) контроль або управління чимось (наприклад, системами, організацією або бізнесом); 2) група людей, які організовують або контролюють щось; 3) часто Адміністрація (в американському тлумаченні) – уряд країни, особливо США.

Longman Exams Dictionary, виданий у Единбурзі 2006 р. [3], подає таке тлумачення «адміністрування»: 1) діяльність, яка поєднує управління роботою підприємства чи організації; 2) уряд країни в особливий період часу; 3) процес управління чимось, особливо стосується законів, певних урядових перевірок.

Термін «адміністрування» застосовується переважно як організаційно-розпорядчий метод державного управління, який використовується органами державної влади. Під адмініструванням автор розуміє бюрократичний метод управління суспільством, що ґрунтується на силі та авторитеті влади, тобто в наказах, постановах, розпорядженнях, вказівках та інструкціях. Цей метод є специфічним та його переважно використовують виконавчі органи влади в особі державних службовців. Іншими словами, адміністрування - це дії державних службовців у частині надання громадянам країни послуг щодо чинного законодавства.

Публічністю наділяє адміністрування саме його першочергова складова – політична. Публічне адміністрування не може існувати поза політичним контекстом.

Публічне адміністрування є колективним виконанням того, що не може бути добре виконане індивідуально. Це є розумінням А.Лінкольна, який говорив, що «легітимна мета уряду ... робити для людей те, в чому вони мають потребу, але не можуть зробити через брак їх окремої та індивідуальної компетенції» [4]. Так публічне адміністрування є ретельно обміркованим проявом потреб суспільства.

Публічне адміністрування створюється і обмежується правовими інструментами, тому передбачає здійснення однієї з найстаріших функцій уряду - правового регулювання. Публічне адміністрування невід’ємно пов’язане із виконанням законів і не може існувати без законодавчої бази. Жоден державний службовець не може чинити будь-які дії, не передбачені законодавчими або нормативно-правовими актами.

Автор вважає, що публічне адміністрування – це метод управління, який з одного боку забезпечує надання суспільству послуг щодо законодавства, з іншого боку - реалізацію обраного типу політики, що втілюють державні службовці, яким було делеговано повноваження під час волевиявлення народу на виборах як в межах країни, так і закордоном у всіх напрямах її прояву.

Література:

1. Публічна адміністрація в Україні: становлення та розвиток: монографія / за заг. ред. А.В. Толстоухова, Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук.- Д.: Монолит, 2010.- 400 с.

2. Oxford Wordpower Dictionary. Oxford University Press, New York, 1998.

3. Longman Exams Dictionary. Pearson Education Limited, Edinburg, 2006

4. Gettysburg Address, delivered by President A. Lincoln // Encyclopedia of American History : The American Heritage [Text] / John Mack Faragher, gen. editor. — N.-Y. : Henry Holt and Co, 1998. — P. 355.