Економічні науки / 10. Економіка підприємства

 

к.е.н. Богацька Н.М.,  Бабій В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

 

Людський капітал на підприємствах та його інвестування

в сучасних умовах

 

На сучасному етапі підприємство виступає основним суб’єктом господарювання. Основою його функціонування є ресурсне забезпечення. Трудові ресурси більшою мірою, ніж інші чинники виробництва, визначають стратегічний успіх підприємства, є основою забезпечення його конкурентоспроможності. Формування трудових ресурсів підприємства у даний час варто розглядати як компроміс виробничого і адміністративно-територіального аспектів. Тому на даний момент є актуальною проблема підбору персоналу на підприємство.

Постановка проблеми. Підготовка компетентного персоналу, здатного до продуктивної роботи в ринкових умовах, його раціональне структурне розміщення, зміни культури управління підприємством залежить від ефективності функціонування служб управління персоналом і є запорукою досягнення успіху. За відсутності висококваліфікованих співробітників жодне підприємство не взмозі створити фінансову, маркетингову та систему бухгалтерського обліку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням управління конкурентоспроможністю підприємства та менеджменту персоналу в економічно розвинених країнах, а останнім часом і в Україні, присвячена значна кількість публікацій. Основні підходи висвітлені у працях зарубіжних і вітчизняних вчених: Г. Азоєва, Ф. Вірсема, В. Галушко, О. Гудзинського, Й. Завадського, Р. Кантера, І. Ліфіца, М. Портера, П. Саблука, Г. Скударя, М. Трейсі, А. Юданова, Р. Фатхутдінова, Ф. Тейлора та інших.

Основний зміст. Під людським капіталом розуміється сукупність усіх продуктивних якостей працівника. Також можна сказати, що людський капітал в свою структуру включає набуті знання, навички, а також мотивацію та енергію, які використовують для виробництва економічних благ.

Поняття «людський капітал» означає не лише усвідомлення вирішальної ролі людини в економічній системі суспільства, а й визнання необхідності інвестування в людину, оскільки капітал набуває і збільшується шляхом інвестування і дає тривалий економічний ефект. Багато вчених вважають, що інвестиції в людський капітал дають віддачу в 5-6 разів більшу, ніж вкладення в матеріальне виробництво. Специфіка людського капіталу та інвестицій, вкладених в нього, перш за все зумовлюється тим, що він не може формуватися без прямої безпосередньої участі його власника, це стосується як матеріальних витрат, так і витрат часу й розумової та фізичної енергії. Ефективність інвестування в майбутньому пояснюється не лише отриманням певних «дивідендів» у вигляді досвідченості, професіоналізму, високої кваліфікації особи, а й матеріальної віддачі від нього (заробітна плата, прибуток, доходи в цілому). У зв’язку з цим інвестування у людський капітал є абсолютно необхідною умовою зростання трудового потенціалу на будь-якому рівні [5].

Якщо розглядати вкладання інвестицій в людський капітал з боку підприємства, то таким чином фірма забезпечує себе висококваліфікованими працівниками, що дозволяє підвищити темпи розвитку та розширювати свою присутність на ринку. Вважається, що ефективність виробництва лише на 1/3 залежить від фізичного капіталу, решта від рівня кваліфікації робітників і фахівців [1].

Удосконалення системи управління людським капіталом на підприємствах включає у себе розробку шляхів підвищення ефективності управління людьми , що має бути серед службових обов'язків працівників відділу і особисто директора з кадрів та явля­ти собою комплекс заходів для розвитку, нагро­мадження й збереження людського капіталу, спрямованого на запобігання його втрати, що складається із системи юридичних, психологічних, фінансових, а у разі, якщо йдеться про харчові чи переробні підприємства, й екологічних заходів.

До комплексу юридичних заходів належить:

1.              Пошук     та     запрошення     фахівців     на підприємства з цінним людським капіталом (хед-хантерство);

2.              Створення   юридичних   важелів   захисту (підписання контракту), згідно з яким працівник, що   є   носієм   цінного   людського   капіталу  для підприємств, зобов'язаний відпрацювати від 3 до 5 років - відповідно до обсягу вкладених інвес­тицій у розвиток його власного капіталу.

 До комплексу психологічних заходів по збере­женню людського капіталу на підприємствах на­лежить розробка комплексних заходів по одер­жанню інформації щодо психологічного комфорту в колективі, бачення кожним працівником свого місця і інших в колективі, бачення команди, ступе­ню задоволеності роботою, колективом, умовами відпочинку, праці, життя, задоволеності рівнем заробітної плати.

Комплекс екологічних заходів містить розроб­ку та проведення семінарів, лекцій, нарад у зв'яз­ку з специфічними умовами праці на харчових й переробних підприємствах (виготовлення або пе­реробка харчових продуктів) й у зв'язку з цим по­силення вимог до відбору персоналу на таку кате­горію підприємств [2].

Для розвитку людського капіталу необхідні значні витрати та різноманітні види ресурсів як із сторони особи, так і зі сторони суспільства або підприємства. І як показує досвід, ці витрати потім будуть багаторазово компенсовані підвищеним потоком доходів. Для промислових підприємств найбільш капіталомісткими будуть затрати на підготовку кадрів і на підвищення кваліфікації персоналу.

Як показують дослідження, основними проблемами, які ускладнюють підприємствам організацію професійного навчання кадрів на виробництві, є такі:

1.                      Низька зацікавленість роботодавців вкладати кошти у професійне навчання. Роботодавці неохоче спрямовують інвестиції у людський капітал, оскільки працівники, які одержали підготовку, можуть перейти до іншого роботодавця, і , таким чином, підприємство втратить свої кошти.

2.                      Недостатність фінансування витрат на проведення професійного навчання на виробництві підприємства. Зарубіжні компанії витрачають на професійний розвиток персоналу і підготовку кадрів на виробництві від 2 – 10% фонду оплати праці. В Україні це значення ледь сягає 2% фонду оплати праці.

3.                      Незацікавленість працівників вкладати кошти у свою професійну підготовку через відповідність для цього достатніх стимулів, адже вищий рівень професійної майстерності не завжди супроводжується високою заробітною платою.

4.                      Відсутність відповідних структурних підрозділів чи посад безпосередньо на підприємствах; недостатня підготовка спеціалістів, які залучаються до професійного навчання кадрів на виробництві як викладачі.

На сучасному етапі розвитку економіки України необхідним є створення ефективного ринку висококваліфікованих спеціалістів. Обмежене фінансування державою освіти не забезпечує якісної професійної підготовки робочої сили, тому можна спостерігати зниження якості загальної та професійної освіти у навчальних закладах України [4].

Обсяг інвестицій у людський потенціал та людський капітал в Україні є досить обмеженим. Він не забезпечує формування на необхідному рівні всіх тих якісних рис і людини і працівника, які необхідні постіндустріальному суспільству [3]. 

Висновки. Таким чином, на нашу думку інвестування в людський капітал є надзвичайно необхідним для економічного зростання трудового потенціалу як окремого підприємства, так і держави в цілому. Майбутнє будь-якої держава, зокрема і України, нерозривно пов’язане з розвитком інтелекту нації, що є найдорощим капіталом людства. І саме досягнення найвищого показника розвитку людського капіталу є запорукою майбутнього успіху країни та покращення її становища на міжнародному рівні. Необхідними заходами для підвищення інвестування у людський капітал в Україні є забезпечення у першочерговому порядку державного фінансування пріоритетних стратегічних напрямів людського розвитку, стимулювання суттєвого збільшення витрат підприємства і приватних підприємців у розвиток людського капіталу своїх працівників та ін.

 

Лытература

1. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства// М.О. Жуковський/ Актуальні проблеми економіки. -2007.-  №2. – с.54-59

2. Кошулько О.П. Роль інвестування в людський капітал// О.П. Кошулько/ Економіка, фінанси, право.-2008.-№10.-с.7-11

3. Сай І.А. Особливості формування трудових ресурсів в економіці// І.А. Сай/ Економіка та держава. – 2008.-№2. – с.103-104

4. Кирич. Н. Роль людського фактора у підвищенні ефективності роботи підприємства// Н. Кирич/ Україна: аспекти праці .- 2008. - №5.-с.46-50

5. Бакай В.Й. Проблеми вкладення інвестицій у людський капітал в Україні// В.Й. Бакай, К.П. Хитра/ Вісник Хмельницького національного університету .-2008.-№5.- с.215-217